Американський часопис Foreign Policy опублікував статтю про використання заморожених конфліктів у стратегії російського президента, метою якої є не лише підірвати стабільність сусідніх держав, але й західних. Російська газета Moscow Times пише, що через це, Захід має твердо стояти на своїй позиції щодо Росії та України. Тим часом, британська газета Financial Times дає позитивну оцінку руху реформ в Україні.
Роберт Ортунг і Крістофер Уокер на сторінках американського часопису Foreign Policy пишуть, що дії Росії в Україні – це частина стратегії, де Кремль використовує схожі сепаратистські конфлікти для того, щоб підштовхнути корупцію та злочинність, а також заблокувати прогрес у сусідніх із Росією країнах.
«За часи свого президенства Володимир Путін зробив суверенітет держави головною цінністю. Але, коли мова йде про Грузію, Молдову, а тепер Україну, Путін використовує заморожені конфлікти, щоб позбавити ці налаштовані на реформи держави територіальної цілісності, щоб порушити їхній розвиток і не дати їм вступити до західних інституцій», – вважають автори статті.
Директор зовнішньої політики Центру європейських реформ Іен Бонд: «Цікава стаття про те, як Путін руйнує сусідів, які намагаються проводити реформи»
Отже, замість поліпшення власної влади, ці країни мають перейматися гострими та емоційними проблемами, пов’язаними з територіальними конфліктами. Крім того, такі ситуації лише сприяють організованій злочинності та корупції. «Конфлікти дозволяють передати гроші та владу російській Федеральній службі безпеки та збройним силам», – зазначають автори.
Таким чином, Путін не може дозволити сепаратистам на сході України програти, адже це поставило б під загрозу його владу над силами безпеки та військом вдома. У той же час, він не може дозволити перемогти київській владі, адже тоді росіяни дізнаються про успішну демократичну альтернативу, пишуть автори статті.
«У той час, як економіка Росії продовжує погіршуватися, стратегія виживання Путіна говорить про те, що він створить великі стратегічні проблеми для Заходу, використовуючи невеликі держави поруч із ЄС, щоб експортувати злочинство та корупцію, а також завадити появі демократичних альтернатив поблизу себе», – підсумовують автори статті.
Тим часом, аналітик Джон Лоу в англомовній російській газеті Moscow Times пише, що Захід має дотримуватися своєї позиції стосовно України та не дозволяти Путіну змінювати світовий порядок. Автор статті зазначає, що путінська система раніше не змогла закласти основи для модернізації Росії і не в змозі зробити це сьогодні. Без можливості реформувати себе, метою країни є виживання. З цієї точки зору, орієнтована на Захід Україна є проблемою для виживання системи і має бути підірвана, зазначає Лоу.
«Західним лідерам важко зрозуміти цю логіку. Незважаючи на всі проблеми, епоха глобалізації для них – це історична можливість, яку варто використати, а не відкинути. В результаті, те, як Путін балансує на межі війни, продовжує їх дивувати та приводити до фрустрації», – зазначає автор статті.
Moscow Times: «Захід має дотримуватися своєї позиції стосовно України»
Він вважає, що Захід має надіслати російській еліті просте повідомлення: «Ви не зможете створити нові міжнародні правила, зламавши старі. Росія одного разу вже спробувала це зробити, і це погано закінчилось. Але у вас є шанс переглянути свої цілі поки не пізно».
«Зрозумівши рішучість Заходу перемогти подібну політику Путіна, частини російської еліти двічі подумають про те, куди він їх веде», – підсумовує Лоу.
Експерт з економіки Андерс Ослунд у британській газеті Financial Times пише, що нова фінансова угода надає Києву додатковий стимул запровадити реформи, хоча й виглядає загалом недофінансованою – США та ЄС будуть змушені знайти більше грошей для України в майбутньому. Однак, київський уряд зможе знайти і власні кошти, запровадивши реформи.
Financial Times: «Андерс Ослунд про те, чому Україна, на решті, може провести реформи»
«Найважливішою реформою стане поступова ліквідація субсидій на газ, електроенергію та опалення. Вони підживлювали корупцію, а їхнє усунення надасть стимул енергозбереженню та сприятиме виробництві енергії у самій країні», – пише Ослунд.
Однак найбільше українському бюджету допоможе скасування «спеціальних пенсій», які отримує еліта, зазначає автор статті. Ще одна мета, яку Україна прагне досягти, – це вдосконалення корпоративного управління великих державних компаній, зокрема «Нафтогазу».
«Щоб отримати фінансування Міжнародного валютного фонду, український парламент має виконати всі його умови. На щастя, здається, що уряд має достатню більшість, щоб зробити те, що потрібно», – підсумовує свою статтю Ослунд.
