Постійний представник України в ООН Юрій Сергеєв запевняє, що в Організації Об’єднаних Націй знають вартість підпису Росії на договорах. Крім того, він наголосив, що прохання України про направлення на Донбас миротворчої місії Європейського союзу з мандатом від Ради безпеки ООН має перспективу. За його словами, вето Росії в ООН щодо миротворців можна подолати.
– Які подальші офіційні кроки Ви будете здійснювати в ООН стосовно миротворчої місії для врегулювання українсько-російського конфлікту на Донбасі?
– З самого ранку ми почали консультації з вироблення тактики, як виконати це рішення. Від нас сьогодні до кінця дня будуть внесені пропозиції керівництву щодо тактичних наших кроків. Я думаю, що у нас є кілька аргументів на користь того, що ми зможемо просуватися з цією ініціативою в Організацію Об’єднаних націй.
– Ви проводите консультації зараз, як Ви сказали, також проводите постійні зустрічі з представниками різних делегацій. Які настрої і ставлення до такої перспективи, такого запиту України?
– В цілому всі розуміють позицію, яка була проголошена Радою Національної безпеки і оборони України. Розуміють, що мінські домовленості опинилися під загрозою в зв’язку з невиконанням і російською стороною і підписантами мінських домовленостей з Луганська і Донецька. І тому, щоб врятувати весь мінський процес і допомогти імплементувати ці домовленості, потрібні сторонні зусилля. Такими зусиллями, з нами згодні, можуть бути міжнародні миротворчі колективні сили. Так, тут розуміють, особливо після сьогоднішньої заяви посла Росії про те, що вони будуть протидіяти реалізації цих домовленостей. Але це – теж рішення, яке буде несприятливе для Росії, тому що їм доведеться переконувати світ, чому вони протидіють таким миротворчим зусиллям. Це несприятлива ситуація для Росії в тому плані, що блокуванням (як мінських угод, так і цієї ініціативи) вони стають перед загрозою, що зі сторони переговорного процесу в Мінську вони можуть швидко просунутися до сторони конфлікту, що створить зовсім іншу ситуацію в миротворчому врегулюванні ситуації на сході, тому, я думаю, що ці заяви є з боку Росії неконструктивні і вони є несприятливі для них самих.
– Ви кажете про те, що насправді Росія буде виступати проти, практично буде блокувати рішення Ради безпеки ООН, якщо таке буде запропоноване. Тоді яка перспектива взагалі є? І чи не означає це, що це – в якійсь мірі політичний крок, а не реалістичний?
– По-перше, це – сигнал в сторону Москви, тому що я так розумію, що лінію вже перейдено останніми порушеннями в Дебальцево всіх мінських угод. Тому це – сигнал, в першу чергу, до Москви: зупинитися, схаменутися і повернутися до виконання того, про що довомлялися. Росія втрачає до себе довіру. Тому всі розуміють, тут в ООН, що підпис Росії під будь-яким документом вартий рівно стільки, скільки коштує той папірець, на якому ставлять цей підпис. Ми розуміємо, що може бути блокування, але є інші тактичні кроки, як обійти право вето. Я не буду зараз про них говорити, але є рішення, як просувати цю ініціативу тут в ООН, тому попрацюємо. Єдине, я впевнений, що робота над цією ініціативою буде тільки зміцнювати солідарність довкола України країн-членів ООН і Росія буде заганяти себе в подальшу ізоляцію в глобальному масштабі. Переконаний також, що діалог з цієї теми буде зміцнювати позиції і нашої співпраці з нашими партнерами.
– Чи в ООН піднімається питання, хоча б в кулуарах, про неприйнятність членства Росії в Раді безпеки, як країни-агресора?
До Росії може бути задіяне положення статті 27 Статуту ООН, де вона може втратити право голосу при розгляді українського питанняЮрій Сергеєв
– Так зараз питання різко не стоїть. Але Росія, своєю позицією в ООН і в Раді безпеки, демонструє те, що вони продовжують порушувати мінські домовленості , що Росія рухається від переговорника і певного гаранта виконання мінських угод до сторони конфлікту. І тоді до неї може бути задіяне положення статті 27 Статуту ООН, де вона може втратити право голосу при розгляді українського питання. Так що чим більше вона буде виступати в такій категоричній формі, як вона діє, тим більше вона рухається до такого свого можливого положення.
Що стосується членства – так, тут піднімається питання не тільки про це, а про легітимність перебування цієї країни в Організації Об’єднаних Націй в зв’язку з тим, що були статутні порушення процедури в 1991 році при прийнятті її в члени ООН і надання їй статусу постійного члена.
– Як Вам вдається витримувати пана Чуркіна на засіданні і поза ним? Чи взагалі спілкуєтесь з ним?
– Я не з ним спілкуюся. Я спілкуюся з членами Ради безпеки і рахуюся з тією раціональною думкою, яка там лунає. Ми всі бачимо, що Україна має підтримку. Вона різна, але вона консолідована з точки зору недопущення втрати Україною суверенітету , поновлення її територіальної цілісності. Це звучить від кожної делегації країн-членів ООН і це те, що мене надихає. Те, що собі дозволяє російська делегація – вона навіть перевищує свої повноваження, бо більш стримано веде себе керівництво російської дипломатії тут в ООН.
