Толекан Ізмайлова
(Рубрика «Точка зору»)
Пане Порошенко, Міжнародний кримінальний суд повинен отримати можливість вести розслідування на Донбасі.
Минув уже рік. У всіх в пам'яті залишилися картини громадянської війни на вулицях Києва і барикади, зведені на вже знаменитій площі Майдан Незалежності, де багато українців, незважаючи на жорстокість міліції, наполегливо стояли, висловлюючи свій протест проти міжнародної та економічної політики влади і вимагаючи їх відходу.
ЗМІ докладно висвітлювали злочинні дії сил правопорядку, такі як використання вогнепальної зброї, що спричинило загибель понад ста осіб, довільні арешти, тортури і жорстоке поводження. Але преса говорила і про присутність у лавах опозиції агресивних екстремістів, чия ультраправа ідеологія, як показали результати президентських і парламентських виборів у травні та жовтні 2014 року, йшла врозріз із демократичними прагненнями більшості демонстрантів Майдану.
22 лютого президент Янукович втік, залишивши країну розколотою і вже готовою до загострення конфронтації на півдні і сході. Україна увійшла в найгірший період своєї історії з моменту здобуття незалежності, коли на тлі міжнародної напруженості, що нагадує про найпохмуріші сторінки холодної війни, одні українці пішли проти інших.
Ретельного розслідування немає
Відсутність ефективних і повних юридичних процедур щодо встановлення винних у злочинах на Майдані у Києві та в інших містах – наприклад, пожежі в Одесі, що забрала десятки життів – сприяла розпалюванню насильства і, безсумнівно, посиленню конфлікту в Криму і на сході країни, де серйозні злочини скоювалися з обох сторін.
Ця ситуація слугувала черговим доказом того, що беззаконня – це найбільш сприятливе підґрунтя для насильства чи війни. Сьогодні кількість загиблих зросла з декількох сотень до 5300 осіб, і вже ніхто – починаючи з самих переговорників – не вірить у тривалість перемир’я, яке видається крихким і нестійким. Безкарність розв'язує руки порушникам міжнародного гуманітанрного права та прав людини, які ведуть неприцільне бомбардування, влаштовують викрадення і тортури з обох сторін.
Кілька разів за останні 12 місяців ми відряджали делегації до Києва. Під час цих численних поїздок нам стало зрозуміло, що судові інстанції не мають ні намірів, ні можливості переслідувати винуватців найсерйозніших злочинів. У зв’язку з цим, ми звернулися до влади із закликом продовжити реформу судової системи, ратифікувати Римський Статут і визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду – єдиного органу, здатного розслідувати міжнародні злочини, що скоюються в Україні.
Трагічні наслідки амністії
Новий український уряд звернувся до кримінального суду в Гаазі, який отримав обмежений за часом мандат. Суд почав попереднє розслідування подій, але тільки за період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, тобто лише щодо подій на Майдані. Таким чином, розслідування, яке ведеться Міжнародним судом, не поширюється на злочини, вчинені в Криму чи на Донбасі, хоча останні належать до розряду військових злочинів і злочинів проти людяності.
Ось чому ми в терміновому порядку вимагаємо від обох сторін гарантій безпеки для цивільних осіб, у тому числі шляхом дотримання перемир’я. Але особливо важливо, щоб серйозні злочини, які досі скоюються, були розглянуті судом у Гаазі, і щоб відповідальність всіх сторін у конфлікті – в тому числі, російської, чию пряму участь у конфлікті вже не можна серйозно заперечувати – була встанавлена. Мирні переговори не знімають необхідності боротися з безкарністю і відновлювати справедливість щодо потерпілих в суді. Амністія, яка обговорювалася під час мирних переговорів, і яка фактично означає безкарність, мала би трагічні наслідки для майбутнього країни. Вона б додала до всіх наявних взаємних претензій почуття цілковитого беззаконня.
Українська влада повинна конкретизувати цю позицію, поширивши юрисдикцію Міжнародного кримінального суду і на злочини, вчинені на її території після 22 лютого 2014 року. 4 лютого 2015 року український парламент ухвалив резолюцію, що дозволяє на це розраховувати. Пане Порошенко, ми закликаємо вас поставити ці питання на порядок денний найближчих нарад вашого уряду, щоб повернення довгострокового миру стало нарешті можливим.
Толекан Ізмайлова – киргизька правозахисниця, віце-президент FIDH (Міжнародної федерації з прав люди)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
