Літні мешканці Східної України є особливо вразливими в умовах конфлікту. За оцінками ООН, більше половини переселенців, які були змушені залишити свої будинки, – це пенсіонери, які часто мають проблеми зі здоров’ям і страждають від відсутності базових послуг.
Про наслідки подій останніх місяців розповіла 77-річна українська пенсіонерка Лідія Степанівна, яка мешкає в зруйнованому передмісті Дебальцева. Вона жила тут 16 років, поки в січні її місто не стало об’єктом масштабного наступу проросійських сепаратистів.
Пенсіонерка зі сльозами на очах згадує один із нічних обстрілів.
«Як тільки це припинилося, почалось бомбардування. Я такого грому не чула, так перелякалася. У мене в спальні шифоньєр, я біля нього стала, думаю: Господи, спаси, або вбий, щоб я калікою не залишилася», – сказала вона.
Стрес війни тягарем лягає на літніх громадян України. Багато з них змушені жити без газу, води та електрики. За оцінками ООН, 60% внутрішньо переміщених осіб є літніми людьми, які часто відчувають проблеми зі здоров’ям і підвищену тривожність.
І так кожного дня, синку, бомбили… Ідеш в туалет – боїшся, йдеш воду виносити – боїшся, відро кидаєш і біжишЛідія Степанівна
«І так кожного дня, синку, бомбили… Ідеш в туалет – боїшся, йдеш воду виносити – боїшся, відро кидаєш і біжиш. То тут бомблять, то там бомблять», – розповідає Лідія Степанівна.
Багато літніх людей на територіях, контрольованих сепаратистами, не отримували пенсії місяцями. Сепаратистська влада періодично розподіляє гуманітарну допомогу, а нещодавно кожному видала грошей на суму в 40 доларів. Українська влада не робить виплати тим, хто перебуває на окупованій території. Місцеві мешканці можуть їх отримати лише на території, що підконтрольна українській владі.
Через дорогу від будинку Лідії мешкає її найкраща подруга Люда, якій 80 років. Під час обстрілів вона цілий місяць жила в підвалі.
«Всі вікна перебило другий раз. З чотирьох сторін, коли дощ, тектиме вода», – сказала Люда.
Вона додає, що тепер через те, що в будинку повно протягів, у неї почався кашель, який ніяк не проходить.
Сьогодні син Лідії Степанівни воює на боці сепаратистів, але вона каже, що просто хоче, щоб війна припинилася.
«Ця війна якась безглузда. Ми навіть не очікували. Увесь народ, увесь світ говорить також, що ми такої війни не очікували і не думали, що таке буде», – каже пенсіонерка.
Літні українці вже пережили Другу світову війну на своїй землі. Тепер, коли країна опинилася під натиском нових зіткнень, можливо, саме вони, як ніхто інший, розуміють марність цього всього.
