Доступність посилання

ТОП новини

Росія не хоче реструктуризувати український борг. Україна платитиме?


Володимир Путін та Віктор Янукович. Архівне фото
Володимир Путін та Віктор Янукович. Архівне фото

Росія вимагає від України повернути три мільярди доларів, які Путін позичав урядові Януковича

Київ – Росія вимагає від України повернути до кінця року три мільярди доларів – так, як вона домовлялася, позичаючи їх урядові Віктора Януковича. Тим часом український Мінфін закликає всіх кредиторів України погодитися на реструктуризацію. Експерти визнають, що Росія використовує кредит як зброю проти України, користуючись її нинішньою економічною слабкістю. Частина фахівців – закликають не повертати ці кошти нинішнього року, щоби «не фінансувати агресора».

Росія не погоджується на реструктуризацію 3 мільярдів доларів, які вона позичила Україні у 2013 році, наприкінці правління президента Віктора Януковича. Про це заявив журналістам міністр фінансів Росії Антон Силуанов, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Антон Силуанов
Антон Силуанов

«Ми ні на які реструктуризації згоду давати не будемо, ми чекатимемо виконання Україною своїх зобов’язань. Якщо зобов’язання не виконуватимуться – ми позиватимемося до арбітражного суду, відповідно до угоди про вкладення коштів Фонду національного добробуту Росії в облігації України», – сказав міністр.

Силуанов вважає, що Росія може подати до суду, згідно з англійським законодавством, в разі, якщо Україна оголосить дефолт або не виконуватиме своїх фінансових зобов’язань.

Андрій Ілларіонов
Андрій Ілларіонов

Наприкінці минулого року про сценарій, коли Росія вимагатиме від України повернення боргу, штовхаючи її до дефолту, говорив, зокрема, колишній радник Володимира Путіна Андрій Ілларіонов.

Напередодні, 4 квітня, український Кабінет міністрів затвердив перелік єврооблігацій, яких може стосуватися реструктуризація державного боргу України. А 17 квітня міністр фінансів Наталія Яресько вкотре закликала кредиторів України якнайшвидше досягнути домовленості щодо реструктуризації українських боргів. За її словами, цей крок передбачає програма міжнародної фінансової допомоги за участі МВФ, який у березні надав Україні перший транш обсягом близько 5 мільярдів доларів.

Наталія Яресько
Наталія Яресько

«Ми не будемо повторювати помилок Греції та Аргентини. Реструктуризація заборгованості є неминучою і не може бути відкладена», – сказала глава українського Мінфіну, перебуваючи з візитом у Вашингтоні в п’ятницю. Як відомо, Аргентина оголосила дефолт минулого року, уряд Греції – днями повідомив, що готовий заявити про дефолт.

Наталія Яресько прибула до США для участі у сесії Світового банку і МВФ, де йтиметься про борги України. Вона зазначила, що така реструктуризація буде включати продовження строків погашення боргів, зниження купона (відсотків за облігаціями) і основної суми боргу.

«Ми гнучкі, відкриті для рішень, про те, як ми будемо комбінувати ці три заходи, щоб досягти програмних цілей МВФ. Але я наголошую: ці цілі «висічені в камені», – заявила керівник українського Мінфіну.

Програма МВФ для України передбачає, що держава після отримання коштів фонду зможе змінити умови запозичень, досягнувши економії на виплаті кредитів на суму приблизно 15,3 мільярди доларів за чотири роки. А відтак – забезпечити обсяг держборгу на рівні не вище 71% ВВП і виплати з бюджету за борговими операціями в середньому на рівні 10% ВВП у 2019-2025 роках.

Великі утримувачі українських цінних паперів не хочуть погоджуватися на списання основної суми боргу, вважаючи, що заявлені скорочення виплат на 15,3 мільярда доларів за чотири роки – це забагато. Росія ж вимагає повної виплати боргу обсягом три мільярди доларів до кінця поточного року.

Російська «кредитна зброя»: як захиститися

Російський кредит Україні та вимога повернути його вчасно, а то й достроково – є такою собі економічною та інформаційною зброєю проти України, від застосування якої Росія навряд чи відмовиться. Таку думку висловив Радіо Свобода експерт із українсько-російських відносин Володимир Нагірний.

Є очевидним: борг, який Україна отримала в часи Януковича, використовується як засіб політичного та інформаційного тиску
Володимир Нагірний

«Це є очевидним: борг, який Україна отримала в часи Януковича, використовується як засіб політичного та інформаційного тиску, – констатує експерт. – Треба розуміти, що нинішня економічна ситуація в Україні є не найкращою, і що вона залежить від зовнішніх запозичень. В таких умовах Росії важливо зменшити свободу фінансового маневру України, використовуючи стягнення боргу як фінансову зброю».

У грудні минулого року Україна вчасно та у повному обсязі погасила відсотки за російським кредитом. Це тоді підтвердив і міністр фінансів Росії Антон Силуанов.

«Україна заплатила нам 75,5 мільйонів доларів із обслуговування боргу. Заплатили вчасно, в повному обсязі, відповідно до умов», – говорив він у грудні минулого року.

Олександра Бетлій
Олександра Бетлій

Україна, попри економічні труднощі, здатна вчасно повернути Росії три мільярди доларів, але водночас – має можливість відтермінувати погашення боргу, пояснює Радіо Свобода експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

«Добре те, що випуск українських облігацій на суму три мільярди доларів повністю викупила Росія. Тому Україна може відмовитися від виплат за ними, не обмежуючи права інших своїх кредиторів. Чи погіршить такий крок кредитний рейтинг України? Навряд чи, бо він вже є надзвичайно низьким. З іншого боку, Україна здатна повернути кредит Росії, якщо зможе виконати реструктуризацію інших своїх боргів не на 15, а хоча б на 12 мільярдів доларів», – зауважує експерт.

Упродовж року українські державні та гарантовані урядом борги дещо зменшилися в доларовому еквіваленті, однак більш ніж удвічі виросли у гривні через її девальвацію, заявив журналістам економіст Сергій Кисельов.

«Динаміка – негативна. Девальвація гривні буде продовжувати тенденцію до збільшення боргу, і, якщо орієнтуватися на зміни курсу долара, то скоро борг перевищить один трильйон гривень», – вважає Сергій Кисельов.

Володимир Лановий
Володимир Лановий

Про те, що фінансова нестабільність стала одною з причин перебування України у «переддефолтному стані», сказав Радіо Свобода інший експерт, колишній віце-прем’єр Володимир Лановий.

Водночас в останні дні гривня має тенденцію до зміцнення, відтак зовнішній борг у гривневому еквіваленті незначно скоротився. Так, у середу на міжбанківському ринку курс був 21, 58 гривень за долар, а вже у п’ятницю – 21,07. Таке зміцнення підтверджують і учасники ринку, і НБУ.

Економіст: повертати Росії борг – це фінансувати агресора

Втім, серед експертів є й інша точка зору: після початку російської агресії не Україна винна Росії, а навпаки. Так, голова комітету економістів України Андрій Новак у коментарі українським медіа зазначив, що, розраховуючись за борги з Росією, Україна фактично допомагатиме їй продовжувати війну на Сході.

Андрій Новак
Андрій Новак

«Одним з елементів гібридної війни є економічна війна. З одного боку, Російська Федерація продовжує торговельні війни проти українських виробників. З іншого боку, економічна війна має фінансову сторону. В певний час за участі колишньої влади Росія зробила Україну залежною, надавши кредит. Зараз цей борг використовується як елемент шантажу та фінансового тиску на Україну за рахунок міжнародного суду», – говорить економіст.

Але в міжнародних судах, якщо Росія звернеться до них, будуть зважати на факт агресії Російської Федерації проти України, доводить Новак. Відтак, на його думку, несплата російського кредиту не означатиме дефолту України, оскільки нинішні непорозуміння між двома державами «не розглядатимуться як суто фінансово-економічні».

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG