Війна на Донбасі принесла страшні руйнування і принаймні 6 тисяч жертв. Не усі тіла убитих виявлені, не усі впізнані. Попри проголошене перемир’я на Донбасі й далі гинуть люди. Солдатів, часто, ховають у безіменних могилах. Це ускладнює роботу групи українських добровольців, які називають себе «Чорним тюльпаном». Сьогодні вони прямують до села Саур-Могила, поблизу російського кордону, у пошуках тіл зниклих безвісти українських військових. Після запеклих боїв цю територію втримують проросійські сепаратисти. Добровольці працюють безплатно, ризикуючи підірватися на мінах.
«Бої відбувалися на Саур-Могилі наприкінці серпня. Українські збройні сили відступали. Ми отримали інформацію від місцевих, що одне тіло залишилося тоді у бліндажі. Коли тіло почало псуватися, бліндаж завглибшки два – два з половиною метри засипали з допомогою техніки», – каже керівник добровольчої групи «Чорний Тюльпан» Олексій.
Українські добровольці можуть працювати на території, контрольованій сепаратистами, завдяки домовленості обох сторін.
«З територій під контролем України ми повертаємо тіла сюди, а також звідси на Батьківщину. Є домовленість між урядом «ДНР» та українським міністерством оборони і коли її підтверджують, ми можемо перетинати кордон», – розповідає Олексій.
В адміністрації сепаратистів за пошуки зниклих людей відповідає Лілія Радіонова. Каже, що отримує тисячі прохань про допомогу. Її стіл засипаний листами й фотографіями.
«Через цю організацію у мене безліч дзвінків від родичів – матері, батьки, сестри дружини з того боку», – каже Радіонова.
Хоча угода про перемир’я передбачає обмін полоненими і повернення тіл загиблих, на ділі це не так. Але Радіонова каже, що співпраця налагоджується.
«Ми не могли забрати свої тіла і не могли змусити українську сторону забрати свої. Після нашого ультиматуму, що не будемо віддавати, дещо змінилося. Коли ми віддали 22 тіла з Донецького аеропорту, щось зрушилося. Дякуємо їм. Із січня ми не могли забрати наші тіла з Волновахи, але тепер зрушилося. Є ще тіла. Сьогодні мають привезти тіло», – зазначає вона.
Добровольці привезли останки, як вони вважають, загиблого бойовика – сепаратиста.
«Ми віддаємо тіла представникам слідчих органів як правило в Дніпропетровській області та в Запоріжжі. Тіло оглядають. Часом в кишенях можуть бути документи. Навіть чек з магазину, по якому можна знайти людину. Якщо документів нема, беруть зразок ДНК. Родичі можуть знати, що останній дзвінок від загиблого був у певному районі. Слідчі органи мають наші дані. Вони зв’язуються з родичами. І так вже завдяки аналізу ДНК встановлюється особа загиблого», – пояснює керівник добровольців.
Такої скорботної роботи у цих добровольців, на жаль, ще дуже багато.
