Доступність посилання

22 Жовтень 2017, Київ 16:51

«ДНР». Приватні розмови на прийомі в лікаря


У лікарні Донецька, фото з архіву

Люди на окупованій території виживають тільки завдяки наміру частини українського суспільства «не кидати своїх»

Олексій Валерієв

Мабуть, на «великій землі» навіть не уявляють, що таке прославлена радянська медицина в «ДНРівському» виконанні.

Давненько не ходив по лікарнях, лікувався переважно тим, що було під рукою. А це в квітні припекло, і довелося сходити до лікаря. Що вразило – практично відсутні пацієнти. Та це й зрозуміло. Недавно знайомий лікар мене просто спантеличив:

Навіть аналіз на виявлення цукру в крові не можемо зробити. Смертність серед хворих зростає

«І віслюку зрозуміло, що в «ДНР» з медичною допомогою просто завал. Якщо ще восени та взимку ми тримались на старих запасах реактивів і могли робити аналізи, то зараз лікуємо наосліп. Навіть простий аналіз на виявлення цукру в крові не можемо зробити. Смертність серед хворих зростає. Виписувати медикаменти не має сенсу, їх просто немає в аптеках, а якщо й є, то за цінами, за якими більшість людей неспроможна їх придбати.

Після захоплення бойовиками навіть головний медичний заклад в центрі Донецька – обласна лікарня імені Калініна – став недосяжним більшості пацієнтів. Фактично він перетворився на військовий госпіталь. Свого часу тут було зібрано чи не все сучасне обладнання в області, сьогодні ж у лікарні безкоштовно обслуговують лише росіян та місцевих ополченців. Водночас, коли тривали бої біля Дебальцева, то багато поранених просто не отримували допомоги в тих лікарнях області, куди їх евакуювали. Не було навіть перев’язочного матеріалу. Антибіотики, знеболюючі, антисептики – неприпустима розкіш. Гуманітарні ліки з Росії в більшості – з давно закінченим терміном придатності».

Водночас ватажки так званої «ДНР» обіцяють зробити медицину безкоштовною для всіх. Принаймні, про це йшлося в гаслах перед так званими «виборами парламенту і глави республіки», які пройшли на підконтрольній їм території 2 листопада. Деякі лікарі розповіли, що їм навіть погрожували розстрілами за платні послуги і «хабарі» – навіть у вигляді цукерок.

Втім, повернімося до моїх відвідин лікарні.

У коридорі всього вісім людей похилого віку. Один «ополченець» в супроводі дружини. Він чимось пригнічений, вона, як курка, зверхньо поглядає на людей, противним голосом хіхікає. Повне мовчання. Та ось «дрівець» заходить до лікаря, і затримується там більш як півгодини. Виглядає з-за дверей, кричить жінці: «Дай паспорт». Обличчя сіре – чи то від хвороби чи від пиятики. Передають український паспорт, і він знову зникає в дверях.

Поступово спалахує тиха розмова. «Ополченка» насторожено прислухається. Старенька жіночка жаліється: «Я сьогодні зайшла в аптеку, а там вже навіть елементарного немає. Так само, як і в лікарні, зате ціни такі, що страшно».

Провезти ліки через блокпости проблематично. Існує ціла система поборів, переважно з українського боку

Чоловік похилого віку радить їй під час поїздки за пенсією купити ліки «в Україні». Там – дешевше, і все є. Старенька тільки зітхає. «Днрівка» злісно бубнить, та поки в розмову не втручається. А я згадав розповідь одного аптечного працівника про те, що ті, хто ведуть аптечний бізнес, не можуть закупити медикаменти, тому що не працює банківська система. А везти готівку через блокпости ніхто не буде, каже він, тому аптеки і стоять напівпорожні. Та й провезти ліки через блокпости проблематично. Існує ціла система поборів, переважно з українського боку.

А тим часом розмова стає ще напруженішою. Дідусь розповідає те, що бачив, чи, може, від когось почув: «Вчора під вечір повертався з поїздки, а між Зугресом та блокпостом «ДНР» розстріляли автомобіль генерального директора ДП «Шахтарськантрацит» Миколи Ковальова. Я з ним працював колись. А з ним – і дружину насмерть».

Ось тут жінка «ополченця» сичить, як змія, й обіцяє «доложить куда надо». У відповідь жінки накидаються на неї і сиплють прокльони «ДНР»! Та відбивається, твердячи, що «люди кров проливають». Звучить якось незграбно. Виходить чоловік і тягне жінку геть.

Тільки завдяки збереженим звʼязкам із Україною, завдяки відсутності кордону та наміру частини українського суспільства «не кидати своїх» люди якось виживають

А я сидів і думав: тільки завдяки збереженим звʼязкам із Україною, завдяки відсутності кордону та наміру частини українського суспільства «не кидати своїх» люди якось виживають. Без роботи і без зрозумілих перспектив.

У «ДНР» кажуть, що «плани повернути Донбас до складу України призведуть до неминучого геноциду». Та все якраз навпаки! До геноциду і гуманітарної катастрофи призведе реальна ізоляція Донбасу від України.

Смертність зросла у три-чотири рази, і вже скоро на цвинтарях місця не залишиться, щоб ховати «громадян ДНР»

Що будуть робити самопроголошені вожді, якщо накриється «пенсійний туризм»? Якщо Україна справді заблокує роботу карток на окупованій території? Адже в супермаркетах та деяких магазинах можна «отоваритись» картками. Чим тоді будуть годувати старих і дітей лідери «ДНР»?

Втім, смертність зросла у три-чотири рази, і вже скоро на цвинтарях місця не залишиться, щоб ховати «громадян ДНР».

Олексій Валерієв, інженер, Єнакієве

Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG