Зниження попиту на робочу силу, різна специфіка регіонів та упереджене ставлення роботодавців є основними причини, які заважають переселенцям знайти роботу. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
За її словами, впливає на ситуацію з працевлаштуванням переселенців економічна криза та загальне зниження попиту на трудові ресурси, друга причина – в кожному регіоні своя специфіка ринку праці.
«У нас територіальні ринки праці дуже жорстко локалізовані. Якщо, наприклад, говорити про сервір, то сервіс у Донецьку, Києві і Львові буде різним. Донецьк завжди був орієнтованим на великі торговельні мережі, там величезний потік покупців і до кожного клієнта персональне відношення не потрібне. На відміну від невеликих міст, де маленькі магазинчики й інше ставлення до кожного покупця. А що ж говорити про інші професії. Там інша промисловість, там інші групи», – сказала Елла Лібанова.
Ще одна причина, каже Елла Лібанова, існує певне упередження серед роботодавців щодо наймання переселенців і пов’язано воно з прагматичними міркуваннями.
«Коли на роботу приходить влаштовуватися людина з Донецька чи Луганська, вона налаштована на те, що як тільки там перестануть стріляти, я повернуся назад. Тому роботодавець не хоче витрачати час на підготовку і адаптацію до колективу такого працівника», – зазначила Лібанова.
Раніше в ООН повідомляли, що кількість внутрішніх переселенців в Україні перевищила 1 мільйон 200 тисяч осіб.
