Експерти про жменьку техніки від США: у НАТО лишилась лише риторика, альянс не здатен захистити членів?

США розмістять у Східній та Центральній Європі танки, артилерію та інші озброєння. Про це у вівторок заявив міністр оборони США Ештон Картер. Жест США покликаний переконати союзників США в регіоні у серйозності безпекових забов'язань з боку Америки з огляду на дії Росії в Україні – повідомляє агенція Reuters.

Важкі озброєння, зокрема, буде розміщено у Болгарії, Румунії, Польщі та Німеччині. Загалом йдеться про всього 250 танків, бойових машин «Бредлі» та самохідних артилерійських установок. Техніки, розміщеної у кожній окремій країні, буде достатньо для озброєння або роти зі 150 солдатів або батальйону до 750 солдатів.

Повідомлення про рішення США викликало зливу критики з боку західних військових експертів, які відзначають недостатність обраного США формату як у кількісному, так і якісному планах.

«Розміщення у Європі кількості зброї достатньої всього для одної бригадно-тактичної групи. Це крок у вірному напрямку, але цього абсолютно недостатньо», – відзначає у Twitter відомий військовий експерт Джон Шиндлер, додаючи, що у рішенні Міноборони США йдеться виключно про відправку до Європи зброї, а не американських солдатів, які могли би забезпечити її використання у разі потреби.

Ще рік тому, у статті, присвяченій посиленню безпеки східного кордону НАТО, Шиндлер вказував скільки військових насправді знадобилося би НАТО для стримування Росії.

«Нам потрібно дві механізовані бригади у Польщі: одна суто американська, інша створена країнами НАТО, по 5 000 військових у кожній... Крім того, НАТО має розмістити механізовану бригаду у Балтії, розділивши її між Латвією, Естонією та Литвою», – писав Шиндлер.

Загалом експерт оцінив кількість військових НАТО у регіоні, необхідних для стримування Росії, у 20-30-тисяч.

Очевидно озвучений сьогодні міністром оборони США план, далекий від побажань оглядача.

Ще до оголошення планів США щодо відправки до Східної Європи 250 одиниць техніки, свою позицію з приводу суто військової неадекватності таких заходів висловив і військовий експерт Марк Ґалеотті.

Він відзначив, що з суто військової точки зору, «Вашингтон по суті задумався над тим, щоб розмістити запас надсучасної зброї там, де росіяни легко її захоплять».

«Все це озброєння не має сенсу без 5 тисяч солдатів, які будуть його використовувати», – відзначав експерт.

«У Вашингтоні розраховують, що принаймні удавши, що беруть на себе серйозні зобов'язання щодо безпеки балтійських країн, (а розміщення американської зброї у регіоні означатиме, що у разі наступу Росії, її військові зіткнуться з американськими солдатами), вони відіб'ють у Росії бажання робити подібні кроки», – розтлумачив Ґалеотті суть на перший погляд недостатнього кроку США.

Хоча Ґалеотті висловив думку, що розміщення техніки США насправді є суто символічним кроком, який в принципі не переслідує завдання вирішити реальні військові завдання, інші експерти на Заході припускають, що у Америки може взагалі буде відсутнє адекватне уявлення про ступінь загрози, яка походить з боку Росії. Про це у статті The National Review пише Том Роґан.

Автор розібрався, що представляють собою Об'єднані сили дуже високої готовності (VJTF) про які, як ключовий елемент боєготовності НАТО, днями говорив міністр оборони США Картер.

«Хоча VJTF на папері здається чимось значним, у реальності це не так. Планується, що ця багатонаціональна бригада (5 000 військових) зможе бути розгорнута протягом кількох днів і матиме підтримку з повітря, моря та з боку спецпризначенців. При цьому відзначається, що окремі елементи бригади будуть готові висунутись на позиції не раніше ніж за 2-3 дні. Іншими словами: лише частина VJTF справді буде силою швидкого реагування. У цьому і полягає проблема, бо Росія не гратиме в ігри», – пише експерт.

«Через нездатність VJTF оперативно розгорнути важкі озброєння війська НАТО можуть бути швидко оточені російських військами з Калінінграду та самої Росії», – змальовує можливий сценарій протистояння Роґан.

При цьому він попереджає – НАТО більше не здатне забезпечити свою статутну мету захисту членів військовими засобами.

«Ми маємо визнати цю реальність», – закликає експерт.

Хоча його позиція може бути надто песимістичною, Роґан не єдиний у сумнівах з приводу реальної боєздатності військ НАТО у порівнянні із армією Росії.

Так минулого тижня у Вашингтоні у ході Американсько-Українського круглого столу, присвяченого ситуації в Україні, відбувся цікавий обмін репліками між експертом аналітичного центру «Атлантична рада» Яном Бжезінським та безпековим експертом Філіпом Карбером.

У той час, як Бжезінський наполягав на здатності військ НАТО перемогти у випадку прямого протистояння із Росією, Карбер висловив зауваження з цього приводу.

«З приводу готовності НАТО. Я часто говорю про те, що Альянс надто довго дозволяв зменшуватись військовим потужностям та бюджетам країн-членів. Але попри це НАТО досі є найуспішнішим військовим союзом в історії людства. Сили НАТО загартовані десятиріччям переможних воєн в Афганістані, Іраку тощо», – відзначив Бжезінський.

«Я не сумніваюсь, що НАТО здатне виграти у армії Росії, яка звісно ж посилилась і оновилась, але на мою думку, не є рівнею НАТО. Я вважаю, що якби ми були готові використати нашу силу, ситуація в Україні зараз була б іншою», – відзначив експерт.

Натомість Карбер, який, за його власними словами, в Україні відвідував українських солдатів та командирів на передовій (він навіть демонстрував заліплену пластирем руку із буцімто отриманою раною), висловив протилежну думку.

«Вже зараз на Донбасі у росіян більше бригад та військової техніки, ніж у всій німецькій армії. Вся армія Німеччини менша за сили, які протистоять Україні на Донбасі», – заявив Карбер.

«НАТО справді має спецпідрозділи, які прекрасно готові до військових дій малої інтенсивності, але у даному випадку ми говоримо про повномасштабну війну. Росіяни можуть бити із досконалих систем залпового вогню. Наприкінці Холодної війни ми мали такі системи, а росіяни – ні. Тепер вони активно використовують їх. Більш того, робоча група, в якій я працював, дійшла висновку, що російські системи є більш ефективними», – відзначив експерт.

«Нам треба усвідомити, що війна малої інтенсивності, досвід якої ми маємо, дуже відрізняється від повномасштабної війни, до якої ми не готові. Лише поговоріть з американськими військовими забули, як використовувати артилерію», – заявив Карбер.

Слова Карбера можна сприймати з долею сумніву. Раніше на сторінках впливового видання Foreign Policy було вказано на те, що саме Карбер зокрема міг нести відповідальність за те, що до Конгресу у якості свідчень російського вторгнення потрапили фото російської техніки зроблені не в Україні. Матеріал також вказує, що у кількох інших випадках, Карбер міг дозволяти собі вільне поводження з фактами.

Між тим, очевидно, що агресивні кроки Росії у Східній Європі та реакція на них з боку США кожного разу неодмінно знову і знову примушуватиме експертів та ЗМІ розмислювати над тим, яка сторона мала би перевагу у випадку військового конфлікту, сама можливість якого не може не лякати.