Доступність посилання

ТОП новини

«Добре хоч Греція не має ядерної зброї, щоб шантажувати світ» (огляд соцмереж)


Увага соцмереж прикута до Греції, а хітом інтернету стало відео, на якому відчитують прем'єра Греції Ципраса у Європарламенті

Зав'язнувши у боргах, греки проголосували на історичному референдумі проти нових скорочень та заощаджень, яких вимагали від них кредитори і ЄС в обмін на грошову допомогу. Навіть після цього намагання поставити грецьку економіку на ноги не припинилися. Увесь тиждень соцмережі прискіпливо слідкували за розвитком подій у Греції.

Греція, що перебуває у глибокій борговій і бюджетній кризі, критично потребує нової, вже третьої за ліком програми допомоги, щоб уникнути банкрутства та ймовірного виключення з зони євро. 1 липня Греція стала першою країною, що опинилася в стані дефолту щодо МВФ, а 3 липня Європейський фонд фінансової стабільності констатував дефолт Афін за зобов’язаннями перед ним. Не сплативши борги у визначені терміни, уряд Афін заявив, що грошей таких не має і не готовий пристати на жорсткі умови економії, які пропонують позичальники. Серед головних вимог міжнародних кредиторів – Європейської комісії, Європейського центрального банку і Міжнародного валютного фонду – скорочення пенсій і реформа податків у бік підвищення.

Уряд держави досі відкидав вимоги рішучих реформ і таким чином провалив завершення другої програми, оформивши свою відмову на всенародному референдумі.

Висловлюючи свою позицію 5 липня, більшість греків проголосувала проти запропонованих ЄС і МВФ умов кредитування, коментуючи це небажанням ще більше «затягувати паски».

Нині ж у країні через брак коштів принаймні до понеділка, 13 липня, закриті банки (тільки частина відділень працює на видачу грошей пенсіонерам, які не мають банківських карток, і не більш ніж по 120 євро), а в банкоматах діє обмеження на зняття готівки з карток, виданих грецькими банками, на суму в 60 євро на день.

Соцмережі критично і з гумором поставилися до рішення греків не платити борги, вибухнувши численними жартами і фотожабами та карикатурами. А дехто пригадав депутата України Володимира Парасюка, якого раніше порівнювали з грецьким прем’єром Ципрасом і недавно охрестили «символом популізму» після його діаметрально протилежних висловлювань стосовно проголосованого кредитного закону.

​Після оголошення результатів референдуму міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс, закликаючи до більш соціальної та солідарної Європи, заявив, що Греція «хоче реструктуризації боргів, погоджується на реформи, але не на ті, що б’ють просто в серце», оголосив про те, що йде у відставку, щоб не бути перешкодою главі уряду Алексісу Ципрасу на подальших переговорах з Єврогрупою після проведеного у неділю референдуму щодо угоди кредиторів. За день до референдуму Варуфакіс порівнював поведінку кредиторів із «тероризмом».

Експерти ж назвали проведений у Греції референдум «шантажем Європейського союзу».

Кредитори попереджають, що Греція може збанкрутувати, якщо угоди про нову програму допомоги не буде досягнуто до неділі, 12 липня – на цей день призначений новий надзвичайний саміт лідерів країн єврозони, присвячений грецькій кризі. У Європейському союзі шукають способи зберегти Грецію у складі зони євро.

Наступного дня після референдуму у Греції президент Російської Федерації Володимир Путін та прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас обговорили результати грецького референдуму.

Це не пройшло повз увагу блогерів:

Росія результати референдуму підтримала. Зокрема, в урядовій «Российской газете» греків назвали «малим, пригніченим боргами, але гордим народом». А прем’єр-міністр Алексіс Ципрас, як пише російське видання, «поклав на лопатки керівництво ЄС».

Проте на засіданні Європарламенту виглядало інакше. Колишній прем'єр Бельгії Гі Верхофстадт суворо й емоційно висловився у бік голови грецького уряду.

«Пане Ципрас, ласкаво просимо, ви бачите, Вам нема чого боятися Європейського парламенту», – розпочав промову Гі Верхофстад.

«Я розлючений, тому що ви говорите про реформи, але ми ніколи не бачили конкретних пропозицій щодо реформ. Я розлючений, тому що ми, як лунатики рухаємося до виходу Греції з єврозони...Я розлючений, що ви тільки говорите про реформи, але нічого не робите для їх реального втілення в життя! І все це триває вже п'ять років! Ми тупцюємо навколо допомоги Греції і грецьких реформ! Хочу нагадати, що це не ми повинні платити за грецькими рахунками, це доведеться робити вам і громадянам Греції!» – емоційно звернувся Верхофстадт до Ципраса.

У своїй промові він закликав грецького прем'єра надати конкретний план реформ, зробити реальні кроки для покращення ситуації в країні, оскільки за бездіяльність будуть передусім розплачуватись громадяни.

Бельгійський політик порадив зменшити кількість держслужбовців, розпочати реальну боротьбу з корупцією, ліквідувати значну частину привілеїв для громадян та секторів економіки.

Він додав, що Ципрас має подвійний мандат довіри серед громадян, який був здобутий на парламентських виборах, та під час нещодавнього референдуму. Тож, за його словами, Ципрас має визначитись, у якому напрямку рухатись, і як увійти в історію – як реформатор чи як політик, який зробив громадян біднішими.

Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас під час промови бельгійця не знав куди себе подіти – він то кивав на знак згоди, то відводив погляд, часом навіть записував рекомендації.

Згодом на своїй сторінці у Facebook бельгієць розмістив відео своєї промови в Європарламенті з коментарем: «Я розсердився сьогодні вранці на містера Ципраса, тому що ми повинні бачити конкретні пропозиції, що надходять від нього. Ми зможемо уникнути #Grexit (виходу Греції із єврозони – ред.), якщо він візьме на себе відповідальність».

Відео моментально поширила значна кількість користувачів соцмережі і за чотири дні переглянули вже понад 6 мільйонів людей.

  • Зображення 16x9

    Любов Багацька

    Web/SMM-редактор програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). На Радіо Свобода з квітня 2014 року. Закінчила Інститут журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Займалася громадською діяльністю. Працювала літературним редактором (Видавництво «Махаон-Україна»), культурним та книжковим оглядачем. Дописувала у видання «Українська правда», «День», «Український тиждень», «Zaxid.net», «Україна молода», УНІАН, «Лівий берег», «Літературна Україна» та інші.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG