АТ
Після маршу на Мінськ на початку липня, у якому взяли участь від 200 до 400 людей, китайські робітники в Добруші вже другий тиждень не працюють. Чекають решти зарплати і квитків на батьківщину. Китайські робітники в Добруші працювали зовсім без вихідних, принаймні 10 годин на день з 15-хвилинною перервою на обід. При цьому, у них забрали паспорти, і навіть білоруські сім-картки вони не могли придбати. Радіо Свобода поговорило з будівельниками через перекладача і знайшла відео їхньої сутички з міліцією на шосе.
Марш протесту з кількасот людей – такого в Гомелі давно не пам'ятають. Але чому китайські будівельники вирішили протестувати, місцеві дізналися лише з інтернету – через мовний бар'єр китайці та білоруси спілкуються виключно жестами.
Щоб дізнатися більше, Радіо Свобода поїхало до Добруша з перекладачем. Перша зупинка – біля ринку, що через дорогу від фабрики, яку будують китайці. Як тільки будівельники почули «свого», навколо перекладача миттєво утворився натовп. З боку могло здатися, що китайці навперебій діляться якимись хорошими новинами. Однак ситуація абсолютно протилежна.
«Вони просять, щоб про них написали, щоб китайське посольство натиснуло на компанію, і їм нарешті виплатили залишок заборгованості, щоб придбали їм квитки додому», – пояснює перекладач.
З'ясовується, що будівельникам виплатили лише частину зарплати – за два місяці з трьох. За компанією «Сюань Юань» (Xuan Yuan Industrial Development Co., LTD), яка проводить будівництво в Добруші, залишається ще борг за один місяць.
Вони живуть, як у в'язниці: без паспортів, без місцевих сім-карт
«Вони живуть, як у в'язниці: без паспортів, без місцевих сім-карт. Живуть і харчуються на території фабрики. Нікуди з Добруша виїхати не можуть, адже вихідних немає», – перекладає скарги китайських будівельників.
На пропозицію записати інтерв'ю на відео будівельники відмахуються. Кажуть, що «китайський бос» їх і без того лякає наслідками після минулого протесту.
«Він нас розчавить, як мурах», – кажуть будівельники.
Працюємо 10 годин на день, обід – 15 хвилин
Як розповідають китайці, більшість їх – вихідці з сіл і малих міст, за кордон приїхали працювати вперше. За те, щоб отримати роботу в Добруші, вони заплатили агентству від 200 до 2000 доларів. Але умови роботи виявилися інші, ніж їм обіцяли в Китаї.
«Вони працюють зовсім без вихідних, – перекладають нам. – Їм обіцяли два вільні дні на місяць, але й того не було. А коли ще затримали зарплату за три місяці, вони зважилися на протест».
Після маршу на Мінськ з добруськими будівельниками зустрілися представники посольства. Їм виплатили заборгованість за два місяці і пообіцяли дати два обіцяні вихідні на місяць. Але на роботу китайці все одно не вийшли.
Те, що китайці називають «невеликими грошима», для жителів Добруша – захмарний заробіток. За словами будівельників, вони заробляють від 6 до 12 тисяч юанів на місяць – це приблизно від 1000 до 2000 доларів.
Але робота насправді важка. Як і умови життя. Багато будівельників тримають пакети з їжею: свіжою городиною і м'ясом з ринку. Як вони пояснюють, їх дуже погано годують на фабриці, один і той же суп та хліб щодня, ніякої китайської їжі. А тому повинні самі готувати.
Скаржаться китайці і на своє житло – кімнати з триярусними ліжками, в яких живе близько 12 осіб. На кожну кімнату – один санвузол, на поверсі – загальна кухня.
І хоча китайці обурені і говорять про це відкрито, розповісти все те ж на камеру вони не погоджуються. А коли вийшов їхній менеджер, натовп з десяти осіб моментально зник.
Щоб розповісти про свої проблеми, позаминулої п'ятниці, за різними відомостями, від 200 до 400 китайців рушили пішки через Гомель на Мінськ. Повідомлялося, що ще в Гомелі вони розійшлися і повернулися назад. Але один з робітників показує відео сутички китайців з білоруськими міліціонерами на трасі.
«Китайські боси подзвонили в міліцію і сказали, що будівельники виступають проти білоруського уряду. Тому їх зупинили на трасі і повернули до Добруша», – пояснює перекладач.
Як кажуть будівельники, міліціонери їх не били. Та й взагалі китайці не мають жодних претензій ні до білоруської влади, ні до міліціонерів. Вони лише хотіли привернути увагу до своїх проблем.
«Однак, якщо їм не заплатять залишок заборгованості, зарплату за один місяць, вони готові на новий протест», – передає слова будівельників перекладач.
У затримках зарплати, як і у важких умовах роботи, китайці звинувачують агентство, яке привезло їх до Білорусі.
Ми працюємо, як раби. Я раніше ніколи не працював за кордоном. А після такої ситуації вже більше не поїду
«Ми працюємо, як раби, – говорить один з будівельників. – Я раніше ніколи не працював за кордоном. А після такої ситуації вже більше за кордон не поїду».
«Якби всі пішли, я б приєднався» – білоруси також готові до протесту
Про проблеми китайських робітників місцеві знають. Більшість опитаних Радіо Свобода солідарні з ними.
У нас також великі затримки, але ми терпимо. Але не три місяці – є ж якась межа
«Правильно зробили, підтримую їх повністю, – говорить будівельник Володимир, який їздить на роботу з Добруша до Гомеля. – А якби ти не отримував зарплату три місяці? У нас також великі затримки, але ми терпимо. Але не три місяці – є ж якась межа. Ну, місяць почекай, ну, два від сили».
Підтримує китайський протест й інший місцевий – 37-річний Олег. Якби у такій ситуації опинилися білоруси, він вважає, що міг би приєднатися до протесту.
«Білоруси більш мовчазні й толерантні, – каже Олег. – Але якби разом, я б пішов. Один у полі не воїн, одному це безглуздо. А якби всі пішли, може, я теж пішов би».
Чи відновлять китайці роботи на будівництві, чи поїдуть, поки невідомо. Як видно через паркан будівельного майданчика, робітників на території фабрики зовсім мало.
Як розповів Радіо Свобода прес-аташе посольства КНР в Мінську Сунь Хунчжі, зарплати китайським робітникам повинні виплатити цього тижня: «Подробиці я не дуже добре знаю. Нещодавно наші представники були на зборах цього підприємства. Вони сказали, що цього тижня все виплатять. Вони отримають зарплату на цьому тижні. Зараз вони оформляють всі необхідні документи для повернення на батьківщину. Якщо вони цього хочуть. Решта не дуже зрозуміло, це комерційні справи, які не входять в сферу компетенції посольства. Ми радимо, щоб вони самі вирішили питання. Тобто це комерційні, економічні питання», – сказав представник посольства.
Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської служби Радіо Свобода