Російські ЗМІ повідомили про швидку ліквідацію Міністерства у справах Криму, створеного невдовзі після анексії півострова. У своїх оцінках причин цієї ліквідації російські коментатори розходяться. Одні стверджують, що відомство просто виконало своє завдання, інші – що в Москві зрозуміли безглуздість існування ще одного відомства, залученого в кримські корупційні схеми.
Справді, відносно невеликим за розміром регіоном – ну порівняйте хоча б Крим і Південний федеральний округ – намагаються керувати відразу кілька команд чиновників. Одна – це повноважне представництво президента в Кримському федеральному окрузі. Друга – Міністерство у справах Криму. Третя – кримське керівництво на чолі з пройдисвітами Аксьоновим і Константиновим. Четверта – адміністрація губернатора Севастополя. П'ята – командування Чорноморського флоту. І завдання в усіх цих угруповань (тому що російське чиновництво і військове командування – це всього лише злодійські «малини», які мімікрували під державу) одне – вкрасти! Вкрасти з російського бюджету гроші, призначені нібито для «відродження Криму», а насправді для швидкого збагачення самих пройдисвітів та членів їхніх сімей.
Коли Путін окупував Крим, ціна на нафту все ще трималась на космічній висоті, а проти Росії не були введені санкції, які поставили під сумнів виживання її економіки. Більше того, навіть після введення санкцій Путін і його оточення вірили у швидке скасування їх і повернення до звичного формату взаємин із Заходом.
Після «Боїнга» все змінилось. Розуміння того, що бідність – це надовго, поступово приходить не тільки до представників російської політичної та підприємницької еліти, але і до самого Путіна, який орієнтується в навколишньому світі гірше за всіх своїх соратників. А це розуміння дозволяє зробити висновок, що «зайвих» грошей на Крим, швидше за все, не буде. Півострів, як і решта контрольованих Росією територій, приречений стати заповідником убогості. Може бути, не в першу чергу. Але й не в останню. Останньою, як водиться, буде Москва.
У цій ситуації необхідність в існуванні кількох команд нахлібників, які будуть ділитися награбованим із Кремлем, просто відпала. Зате виникла необхідність каналізувати злодійство. Це швидше за всіх зрозуміли самі чиновники. Арешти високопоставлених членів команди Аксьонова співробітниками ФСБ – ніщо інше, як боротьба шакалів за решту шматків м'яса. Чекісти хочуть, щоб на півострові як «дах» сприймалися саме вони, а Аксьонов і компанія не хочуть поступитися принципами.
Те, що після публічного конфлікту навколо арештів Аксьонов спішно вилетів до Москви, означає, що в російській столиці будуть визначатиметься, хто саме в створених наспіх структурах «годування» Криму буде сидіти на «общаку» – Аксьонов, уповноважений представник Белавенцев або який-небудь важливий луб'янський начальник, невтомний борець із корупцією. Але зрозуміло, що Міністерству у справах Криму в цих розкладах робити точно нема чого.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
