Доступність посилання

Що допомогло б ЄС надсилати Путіну правильні сигнали?

Ельмар Брок
Ельмар Брок

«Санкції – єдиний варіант мирним шляхом донести до агресора, що за агресію доводиться дорого розплачуватися» – євродепутат Брок

Брюссель – У четвер розпочинається візит до України європейських парламентарів, що спеціалізуються на правах людини та міжнародних відносинах. Серед них – Ельмар Брок, німецький євродепутат, що головує у комітеті закордонних справ Європарламенту. Він віддавна перебуває «на передовій» європейської політики, зокрема, у протидії агресивній поведінці Росії й підтримці України.

Що допомогло б ЄС надсилати Путіну правильні сигнали?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Чи справді режимом Путіна керують побоювання щодо наближення ЄС і НАТО до їхніх кордонів, як це представляє Кремль, аргументуючи свою нинішню ворожу налаштованість? На думку Ельмара Брока, голови комітету закордонних справ Європарламенту, насправді дії Росії в Україні, анексія Криму та загальна агресивність Москви щодо Заходу пояснюються іншими причинами.

Насамперед, каже він, президент Путін повністю провалився із реформами і модернізацією російської системи. Економіка Росії залишилася на рівні 90-х років, тож, аби відвернути увагу від внутрішніх проблем, він переводить увагу народу на, буцімто, існуючі зовнішні загрози. По-друге, його налякало невдоволення людей після чергового переобрання в 2012 році. Демонстрації в Москві стали причиною зміни його стратегії. А третя причина – це український Євромайдан.

Шлях Євромайдану

21 листопада 2013 року. Протестувальники на площі висловлюють невдоволення рішенням Януковича відмовитися від підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС
1/25 21 листопада 2013 року. Протестувальники на площі висловлюють невдоволення рішенням Януковича відмовитися від підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС
24 листопада 2013 року. Учасник протестів на Майдані Незалежності
2/25 24 листопада 2013 року. Учасник протестів на Майдані Незалежності
30 листопада, приблизно о 4:30 ранку, загін спеціального призначення «Беркут» жорстоко розігнав активістів на майдані
3/25 30 листопада, приблизно о 4:30 ранку, загін спеціального призначення «Беркут» жорстоко розігнав активістів на майдані
Дії «Беркуту» викликали нові протести в Києві. 1 грудня протестувальники знову зайняли майдан. Зіткнення з урядовими силами і обмін ультиматумами тривали до кінця місяця
4/25 Дії «Беркуту» викликали нові протести в Києві. 1 грудня протестувальники знову зайняли майдан. Зіткнення з урядовими силами і обмін ультиматумами тривали до кінця місяця
Зіткнення демонстрантів і міліції під час штурму резиденції глави держави 1 грудня 2013 року
5/25 Зіткнення демонстрантів і міліції під час штурму резиденції глави держави 1 грудня 2013 року
7 грудня. Учасники маніфестацій сплять в будівлі міської ради. Протести тривають без перерви, активісти вимагають відставки уряду і дострокових виборів. Блоковано будівлю Кабінету міністрів, зайнятий Будинок профспілок та міської адміністрації, над якою днем раніше було піднято прапор Європейського Союзу
6/25 7 грудня. Учасники маніфестацій сплять в будівлі міської ради. Протести тривають без перерви, активісти вимагають відставки уряду і дострокових виборів. Блоковано будівлю Кабінету міністрів, зайнятий Будинок профспілок та міської адміністрації, над якою днем раніше було піднято прапор Європейського Союзу
8 грудня. Вулицями столиці проходить «Марш мільйонів»
7/25 8 грудня. Вулицями столиці проходить «Марш мільйонів»
8 грудня. Кияни оточили пам'ятник Леніну і знесли його
8/25 8 грудня. Кияни оточили пам'ятник Леніну і знесли його
9 грудня. Протестувальники стоять на барикаді, що перегороджує в'їзд на Майдан Незалежності
9/25 9 грудня. Протестувальники стоять на барикаді, що перегороджує в'їзд на Майдан Незалежності
11 грудня. Активісти укріплюють барикади в очікуванні штурму
10/25 11 грудня. Активісти укріплюють барикади в очікуванні штурму
Вечір 11 грудня. Силовики штурмують барикади, утримувані протестувальниками
11/25 Вечір 11 грудня. Силовики штурмують барикади, утримувані протестувальниками
29 грудня. Лідери української опозиції Арсеній Яценюк та Віталій Кличко звертаються до людей на майдані
12/25 29 грудня. Лідери української опозиції Арсеній Яценюк та Віталій Кличко звертаються до людей на майдані
1 січня 2014 року. Зустріч Нового року на Майдані Незалежності
13/25 1 січня 2014 року. Зустріч Нового року на Майдані Незалежності
16 січня. Верховна Рада ухвалює так звані «диктаторські закони», які суворо обмежують протести, що призвело до нової хвилі обурення
14/25 16 січня. Верховна Рада ухвалює так звані «диктаторські закони», які суворо обмежують протести, що призвело до нової хвилі обурення
19 січня. На вулиці Грушевського відбуваються масові сутички, лунають вибухи світло-шумових гранат і спалахують автобуси силовиків
15/25 19 січня. На вулиці Грушевського відбуваються масові сутички, лунають вибухи світло-шумових гранат і спалахують автобуси силовиків
19 січня. Зіткнення громадських активістів із загонами міліції та внутрішніх військ
16/25 19 січня. Зіткнення громадських активістів із загонами міліції та внутрішніх військ
22 січня. Сутички в Києві тривають
17/25 22 січня. Сутички в Києві тривають
22 січня. На Майдані від вогнепального поранення загинуло двоє людей. Пізніше з’ясувалося, що загиблі – Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.
18/25 22 січня. На Майдані від вогнепального поранення загинуло двоє людей. Пізніше з’ясувалося, що загиблі – Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.
23 січня. Мешканці Києва сходяться до місць зіткнень протестуючих і міліції на вулиці Грушевського
19/25 23 січня. Мешканці Києва сходяться до місць зіткнень протестуючих і міліції на вулиці Грушевського
30 січня. Намети учасників антиурядових виступів на Майдані Незалежності – укриття для протестувальників у 19-градусний мороз
20/25 30 січня. Намети учасників антиурядових виступів на Майдані Незалежності – укриття для протестувальників у 19-градусний мороз
19 лютого. Протестуючі біля палаючих барикад на Майдані Незалежності
21/25 19 лютого. Протестуючі біля палаючих барикад на Майдані Незалежності
20 лютого. На цьому стоп-кадрі спецпризначенці з автоматом Калашникова і снайперською гвинтівкою ведуть вогонь по учасниках протесту
22/25 20 лютого. На цьому стоп-кадрі спецпризначенці з автоматом Калашникова і снайперською гвинтівкою ведуть вогонь по учасниках протесту
Один із протестувальників стоїть біля тіл своїх загиблих товаришів, які загинули від куль спецпризначенців. Загалом, за весь час протистоянь під час Революції Гідності жертвами зіткнень стало близько ста учасників маніфестацій на Майдані Незалежності
23/25 Один із протестувальників стоїть біля тіл своїх загиблих товаришів, які загинули від куль спецпризначенців. Загалом, за весь час протистоянь під час Революції Гідності жертвами зіткнень стало близько ста учасників маніфестацій на Майдані Незалежності
21 лютого 2014 року. Люди прощаються із загиблими, внаслідок розстрілу 20 лютого. Загиблих учасників акцій протесту починають називати Небесною сотнею
24/25 21 лютого 2014 року. Люди прощаються із загиблими, внаслідок розстрілу 20 лютого. Загиблих учасників акцій протесту починають називати Небесною сотнею
11 серпня 2014 року. Фотографії людей, убитих під час зимових акцій протесту, прикріплюють на пішохідному мосту. Міські муніципальні служби розчищають вулиці від барикад. На проїжджій частині і тротуарах відновлюється рух автомобілів і пішоходів
25/25 11 серпня 2014 року. Фотографії людей, убитих під час зимових акцій протесту, прикріплюють на пішохідному мосту. Міські муніципальні служби розчищають вулиці від барикад. На проїжджій частині і тротуарах відновлюється рух автомобілів і пішоходів
Назад
Вперед

У тих 180 тисячах людей, що скандували в Києві: «Свобода», «Європа», Путін побачив, що це можуть бути обличчя його власного народу. Він зрозумів: якщо ця молодь переможе, коли Україна стане успішною державою, путінській системі більше не буде місця у Росії
Ельмар Брок

«У тих 180 тисячах людей, що скандували в Києві: «Свобода», «Європа» і тримали десятки тисяч європейських прапорів, Путін побачив, що це можуть бути обличчя його власного народу, – пояснює євродепутат. – Молоде покоління хоче економічних реформ, демократії та верховенства закону. Він зрозумів: якщо ця молодь переможе, коли Україна стане успішною державою, путінській системі більше не буде місця у Росії» – каже німецький європарламентар, виступаючи у Фонді Джермана Маршалла, де він висловив свої думки на тему «Російська експансія: реальність чи фікція».

Саме тому, каже Брок, Євросоюз та Сполучені Штати несуть моральну відповідальність за успіх українців. Якраз тому продовження дії санкцій щодо Росії – це ознака того, що зусилля Кремля, щоб посіяти розбрат між європейськими державами, зазнали краху.

Голова парламентського комітету із закордонних справ також звертає увагу на те, що росіяни не хочуть сходу України, бо це їм економічно невигідно. Водночас, каже він, вони бажають його дестабілізовувати, контролювати, мати там свої війська, тому й ведуть там пряму й гібридну війну, які заважає урядові України реалізувати трансформацію держави за польським зразком.

Відсутність спільної енергостратегії ЄС обмежує його влив на Росію

Сама ж Європейська співдружність налаштована рішуче, бо саме «санкції – це єдиний варіант мирним шляхом донести до агресора, що за агресію доводиться дорого розплачуватися». Водночас, визнає Брок, у політиці ЄС є і свої слабкі сторони, зокрема енергетика.

Нині ми намагаємося створити Енергетичний союз, який нам дасть значно більше можливостей надсилати Путіну правильні сигнали
Ельмар Брок

«Ми утримуватимемо санкції аж до реалізації мінських угод, але якщо російська агресія продовжуватиметься, санкцій буде більше, – пояснює він. – Щоправда, надсилати Росії правильні сигнали нам заважає енергетична політика. Ми маємо вільний ринок, але не маємо спільної енергетичної стратегії. Нині ми намагаємося створити Енергетичний союз, який нам дасть значно більше можливостей надсилати Путіну правильні сигнали».

Тим часом, каже Брок, великою помилкою є те, що відкрито заявляють, скажімо, німецькі енергетичні компанії: створення «Південного потоку» та газогону «Набукко» зупинили, тож треба подвоїти транзит російського газу через «Північний потік» за підтримки німецьких, нідерландських та британський компаній. А понад 50 відсотків цього газогону перебуває під контролем Газпрому і «це є реальною проблемою», каже Ельмар Брок.

Українці мудро поступають, не відрізаючи Крим від постачання води й електрики
Ельмар Брок

Незаконно анексований Крим, Придністров’я, Південна Осетія й Абхазія чи утворення на кшталт «ДНР» та «ЛНР» так і залишаться невизнаними західним світом, пояснює німецький політик.

«Українці мудро поступають, не відрізаючи Крим від постачання води й електрики, – каже Брок, – бо коли настане час, Україна матиме свободу, демократію, кращу економіку й досконалий соціальний захист, люди що мешкають в тих місцях, побачать різницю і, як тільки з’явиться можливість, знову до неї повернуться».

  • Зображення 16x9

    Віталій Єреміца

    Кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі з 2008 року. Родом із Буковини

XS
SM
MD
LG