Варшава – Анджей Дуда, новий президент Польщі, розпочав виконувати свої обов’язки. Він склав присягу перед Національними зборами Польщі і прийняв командування над польськими Збройними силами. У промовах у Сеймі та перед військом Дуда окреслив головні напрямки своєї діяльності. У виступах голови польської держави не лунало слово «Україна». Водночас, він неодноразово наголошував на необхідності доозброєння польської армії та зміцнення ролі НАТО як гаранта безпеки в центральній Європі.
Складаючи присягу у польському Сеймі, Анджей Дуда дякував покійному Лехові Качинському, якого вважає своїм наставником. Новий президент поообіцяв громадянам країни дотримуватися своїх виборчих обіцянок, зокрема й тих, які спричинили у Польщі бурхливі суперечки. Наприклад, зниженння пенсійного віку. Сильний наголос новий президент Польщі зробив на необхідності об’єднання розсвареного польського суспільства. За його словами, у Польщі потрібно відбудувати таку спільноту як та, що була в часи «Солідарності».
У польській міжнародній політиці не потрібно робити революцію, її треба відкоригуватиАнджей Дуда
Окремо Анджей Дуда говорив про зовнішньополітичний вектор країни. «У польській міжнародній політиці не потрібно робити революцію, її треба відкоригувати. Йдеться про те, як ми говоримо про наші завдання, прагнення, про спосіб представлення нашої точки зору. Ми повинні дбати про розбудову ЄС і НАТО. Це надзвичайно важливо для Польщі», – наголосив Дуда.
Він також зазначив, що впродовж найближчого часу Польща вимагатиме від НАТО додаткових гарантій своєї безпеки та «більшої присутності НАТО у цій частині Європи». Дуда вважає, що потрібно активізувати діяльність Вишеградської групи й пожвавити зв’язки між країнами Центральної Європи, що простягається від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів.
Я переконаний, що польську армію вдасться швидко доозброїти, хоча у це потрібно буде вкласти багато грошейАнджей Дуда
Приймаючи командування над армією, президент Польщі пообіцяв швидко зміцнити польське військо. «Я переконаний, що польську армію вдасться швидко доозброїти, хоча у це потрібно буде вкласти багато грошей, та Польща варта цього. І Польща цього вимагає. Польська армія одна, і Польща також одна», – заявив Дуда.
Чому Дуда не говорив про Україну?
У промовах Анджей Дуда не згадав про Україну, як і про Росію. Водночас, він говорив про необхідність добрих відносин із сусідніми державами.
Ми єдина держава у Європі, яка не має з Росією контактів на високому рівні – ані президенти, ані прем’єри, ані міністри. Це курйозна ситуаціяТадеуш Івінський
Інавгураційний виступ Дуди у Сеймі прокоментуав Тадеуш Івінський, політик із партії «Союз лівих демократів». «Я вважаю дуже позитивним моментом наголос на тому, що потрібні партнерські відносини з усіма сусідами. Так, правда, не прозвучало слово «Росія». Ми всі погоджуємося з тим, що Росія порушила міжнародне право, анексуючи Крим, не шануючи територіальну цілісність України. Все ж, ми єдина держава у Європі, яка не має з Росією контактів на високому рівні – ані президенти, ані прем’єри, ані міністри. Це курйозна ситуація, особливо тоді, коли Німеччина вважає, що для стабільності в Європі це необхідно», – сказав Івінський.
Про те, чому новий президент Польщі уникав у виступах розмови про Україну, розмірковує Анджей Шептицький, політолог з Варшавського університету. Він робить припущення, що Дуда на старті свого президентського терміну не хотів порушувати складних проблем, щодо вирішення яких наразі не має ідей.
Крім цього, говорить Шептицький, треба враховувати фактор жовтневих виборів до польського парламенту. Упродовж трьох наступних місяців ЗМІ та політики правлячої у Польщі коаліції дуже уважно стежитимуть за виступами Дуди й наголошуватимуть на усіх його огріхах чи невдалих виступах. Тож Дуда намагатиметься якомога обережніше висловлюватися, аби не нашкодити під час виборчих перегонів партії «Право і справедливість», яка висунула його кандидатуру на посаду президента.
Тема України, пояснює Шептицький, під час виборчої кампанії – доволі незручна для Дуди. Якби він тепер зробив якісь резонансні проукраїнські заяви, то, з одного боку, його критикувала б правляча у Польщі політична сила, а з іншого – польські націоналісти. Крім цього, каже Шептицький, пересічного виборця зовнішня політика держави цікавить набагато менше, ніж внутрішні питання життя країни.
Схожі міркування у варшавського політолога Катерини Прищепи. Вона нагадує, що Дуда пов’язаний з опозиційною партією «Право і справедливість», яка вперше після тривалої перерви має шанс виграти парламентські вибори й сформувати уряд.
«Я думаю, що «Право і справедливість» під час парламентської виборчої кампанії дотримуватиметься такої ж риторики, як і під час недавніх президентських перегонів, тобто уникатиме розмов про ситуацію в Україні. Під час цієї кампанії Дуда не робив сильних заяв щодо України», – каже політолог.
За словами Прищепи, події 2014-2015 років виразно показали польським політикам, що безпеку Польщі гарантують НАТО та ЄС. «У зв’язку з цим я думаю, що якщо «Право і справедливість» виграє парламентські вибори, то заяви польської влади щодо подій в Україні робитимуться з думкою про ймовірну реакцію Брюсселя», – сказала політолог.
