Доступність посилання

ТОП новини

Чиновники отримують «люстраційні індульгенції» – експерт


«Справа не втому, що ми просто прибираємо людей з посад, а в тому, що ми ламаємо ті схеми, які будувалися роками» – Олександра Дрік

Ярослава Трегубова

Із жовтня минулого року в Україні діє люстраційний закон «Про очищення влади». Однак громадські активісти зазначають, що багато чиновників «старої системи» не лише продовжують займати посади, а й повертаються у владу вже після люстрації. Це, на їхню думку, є головною причиною гальмування позитивних змін у державі. І додають, нині ефективні лише інструменти громадського тиску, саме тому вирішили боротися із системою самостійно і вже звітують про результати: за півроку домоглися звільнення 29 чиновників, які підпадають під автоматичні критерії люстрації.

За 5 місяців громадські активісти домоглися звільнення 29 високопосадовців зі списку Топ-50 «недолюстрованих». Осіб, які підпадають під два автоматичні критерії люстрації і мали бути звільнені ще в жовтні 2014 року, після набуття чинності закону «Про очищення влади».

Олександра Дрік
Олександра Дрік

Керівництво країни не зацікавлене в люстрації, такий висновок робить голова громадського люстраційного комітету Олександра Дрік після майже піврічної роботи. Каже, що воно не лише не сприяє очищенню влади, а навпаки – чинить усілякий спротив.

Справа не втому, що ми просто прибираємо людей з посад, а в тому що ми ламаємо ті схеми, які будувалися роками, якщо не десятиліттями
Олександра Дрік

«Справа не втому, що ми просто прибираємо людей з посад, а в тому що ми ламаємо ті схеми, які будувалися роками, якщо не десятиліттями. Ота дірка яка з’являється після звільнення людини дуже швидко, як правило, як ми бачимо вже заповнюється «своїми» людьми», – говорить Дрік – Ми всі маємо зрозуміти, ніхто в державному керівництві не зацікавлений в проведенні люстрації. Якщо кожен із нас не доєднається до цього процесу, то це як ракова пухлина, яка пустить метастази і ми з вами втратимо країну».

Ще одним підтвердженням потужного спротиву системи, експерт називає рішення суддів, які забороняють звільняти чиновників. І додає, дедалі частіше сьогодні можна спостерігати ситуацію, коли вже люстровані чиновники повертаються і займають високі посади.

«Ганна Ігнатенко, заступник начальника Головного управління ДФС у місті Києві, яка, як ви знаєте, підробила лист, який давав їй індульгенцію від звільнення. Хоча на сьогодні, як мені стало відомо, вона знову працює на посаді і знову причиною цього є дивне судове рішення, яке вже після люстрації дозволяє їй далі працювати. І це Юрій Дворак, начальник Київської міської митниці ДФС, який за нашою інформацією зараз був переведений до апарату Верховної Ради України» – говорить Олександра Дрік.

Два види люстраційної «індульгенції»

Люстраційний процес рухається, однак влада намагається врятувати «потрібних собі людей», не гребуючи при цьому «перекручуванням юридичних механізмів». Таку думку висловила голова департаменту люстрації Мін’юсту Тетяна Козаченко. У цьому контексті вона виділила два види «люстраційної індульгенції».

Тетяна Козаченко
Тетяна Козаченко

«Перший вид індульгенції – якимось документом, який насправді немає жодної юридичної сили, – говорить Козаченко – І є проблема, коли особи отримують приватну індульгенцію. Суди надають судові рішення в конкретній справі без залучення Міністерства юстиції. Фактично вони говорять про те, що посадовець, не зважаючи на всі наявні критерії, просто не підпадає під закон і до нього заборона не застосовується. Більше того, зловживання в цих судах величезне: починаючи з того, що ці рішення не розміщуються в судовому реєстрі і закінчуючи тим, що це частково виписані рішення, які всі підстави не розглядають».

Судді використовують ті закони, що пишуть депутати

Натомість начальник прес-центру суддівської влади Ольга Какауліна зауважує, судді діють в межах українського законодавства, а ті, хто дозволяє собі коментувати їхнє рішення, «проявляють правовий нігілізм», бо «особиста незалежність суддів є необхідною передумовою існування демократичного суспільства».

«Суд застосовує ті норми законів, які приймає Верховна Рада України. Тобто якщо в законі прописано таким чином, суддя може приймати відповідне рішення. Це справа вже судді і суду» – каже Какауліна.

У свою чергу, керівник головного департаменту регіональної політики Адміністрації президента Наталія Анненкова говорить, що люстраційний «процес може бути дещо розтягнутий», бо «проводяться додаткові перевірки та збирається уточнена інформація».

«Якщо в нас немає хоч одного з документа, ми не можемо приймати такі рішення – каже Анненкова – За цей час ми надіслали запити відповідно до положень закону на 571 особу – 31 людина була звільнена».

Дорога у владу для «мегазлодіїв» закрита – Карл Волох

Карл Волох
Карл Волох

Результати люстрації можна вважати «задовільними», бо більшість «старих кадрів» відсторонені від державної служби, говорить член Громадського люстраційного комітету Карл Волох. І додає, це хоч і не зробило країну реформованою, але якби вони лишилися, було б набагато гірше.

Дорога для всіх колишніх регіоналів, для всіх тих мегазлодіїв закрита – туди ніхто не може повернутися
Карл Волох

«Суспільству дуже складно таку річ оцінити, воно ж не може порівняти: як виглядали б наші справи, якби цього не сталося. Дорога для всіх колишніх регіоналів, для всіх тих мегазлодіїв була б відкрита у державну владу. На даний момент вона закрита – туди ніхто не може повернутися: ані Льовочкін, ані Колесніков і так далі. Прийдуть якісь там вибори, або переформатується коаліція, вони могли би піти і знову бути міністрами. Так що позитив безумовно є і він чималий» – розповідає Карл Волох.

Якщо ми і не досягнемо успіхів у люстрації – це не означає, що ми програли – Роман Майданик

У суспільства завищені очікування, тому «ці результати сприймаються як неуспішні», вважає завідувач кафедри цивільного права КНУ імені Тараса Шевченка Роман Майданик.

«Ми тільки чули, що начебто успіх був значний свого часу в Грузії, можливо, в Румунії, але, наприклад, та ж сама Польща – вона істотно не просунулася в питаннях люстрації. Так що, з одного боку, так, можна сказати, що в люстрації неналежні темпи, але з іншого – ми дещо відірвано розглядаємо ці питання. Більше того, якщо ми і не досягнемо значних успіхів у люстрації, то це не значить, що ми програли, що стоїмо на місці, скажімо, у просуванні до європейських стандартів» ­– говорить Роман Майданик.

Зі списку Топ–50 наразі звільнено 14 посадовців МВС, 6 – із центральних органів влади, по 4 представники з Державної фіскальної служби та прокуратури та 1 зі Служби безпеки України.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG