Доступність посилання

ТОП новини

Українські шахраї «визволяють із міліції», розігрують «лотереї» і рятують від «грошової реформи»


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)

Правоохоронці пояснюють, як не стати жертвою аферистів

Черкаси – За сім місяців цього року до черкаської обласної міліції надійшла тисяча заяв від жертв шахраїв. Виманюючи гроші, аферисти використовують різноманітні варіанти: від обдурювання телефоном до підміни грошей у дворах. Правоохоронці також радять не спокушатися на заманливі «акції» та «лотереї». Радіо Свобода розбиралося, які схеми найчастіше використовують шахраї на Черкащині та зібрало поради фахівців, як не потрапити на гачок аферистів.

Катерині, жительці селища міського типу Чорнобай, опівночі на домашній телефон подзвонив «син». Сказав, що потрапив до міліції, бо вдарив людину і зламав їй щелепу.

«Усе це говорилося інтонацією мого сина, словами мого сина, українською мовою. Чого я й повірила, що це дійсно мій син. Тоді чоловік, який представився міліціонером, узяв слухавку і сказав, що потерпілий вимагає грошей. І треба миттю залагодити ситуацію до ранку, бо тоді він заведе справу, і сину загрожує позбавлення волі від двох до шести років», – згадує вона.

Скільки грошей Катерина мала вдома, стільки й винесла чоловікові, який нібито приїхав від міліціонера. Що стала жертвою шахраїв, жінка зрозуміла лише зранку, коли син по телефону запевнив: уночі спав удома.

Невдовзі правоохоронці затримали групу шахраїв, які лише за одну ніч у Чорнобаї виманили гроші у трьох людей, зокрема і в Катерини.

Усім називали одну суму – двадцять тисяч. А вже скільки люди приносили, стільки і забирали. Вони, як правило, вночі заїжджали в населений пункт, брали книгу стаціонарних телефонів і по черзі дзвонили усім підряд
Владислав Пустовар

«Усім називали одну суму – двадцять тисяч. А вже скільки люди приносили, стільки і забирали. Також ця група причетна до подібних шахрайських дій у п'яти районах Черкаської області, а також в інших областях. Вони, як правило, вночі заїжджали в населений пункт, брали книгу стаціонарних телефонів і по черзі дзвонили усім підряд з однаковою фразою: «Ваш син у міліції. Терміново треба 20 тисяч гривень, щоб його викупити»», – розповідає начальник міліції Черкаської області Владислав Пустовар.

Ошукування телефоном – одне із найпоширеніших видів шахрайств. Крім крутіїв у Чорнобаї, його часто застосовують ув’язнені у колоніях, які мають доступ до телефону. «За визволення сина з міліції» вони просять не готівку, а грошовий переказ на банківську картку.

Справжні купюри замінюють липовими

А у селах під виглядом «грошової реформи» шахраї виманюють кревні у пенсіонерів. Розповідають легенду, що буцімто треба терміново переписати номера купюр, бо незабаром, під час «грошової реформи», старі гривні мінятимуть на нові. Літні люди у конверті приносять гроші, шахраї їх нібито переписують, однак стареньким повертають конверт не зі справжніми купюрами, а підміненими, пояснює Владислав Пустовар.

А нещодавно була заява, коли нібито від державних установ пропонували «виплатити відсотки» за кошти, які люди зберігають вдома
Владислав Пустовар

«Шахраї зникають, а особа похилого віку, як дійде додому, тоді дивиться, але вже пізно. А нещодавно була заява, коли нібито від державних установ пропонували «виплатити відсотки» за кошти, які люди зберігають вдома. Також старенькі повірили шахраям, принесли свої кошти, близько 20 тисяч гривень. Гроші шахраї перерахували, непомітно вклали туди клаптики газетного паперу і зникли».

За виграш у «лотереї» шахраї виманили понад 18 тисяч гривень

У міліції радять не спокушатися і на заманливі акції та розіграші. Жертвою такого різновиду шахрайства нещодавно стала уманчанка Яна, яка отримала смс-повідомлення про виграш автомобіля. За вказаним у ньому номером жінку запевнили, що такі «лотереї» від столичної фірми – щорічні. Та ще й дозволили вибрати приз – автомобіль або ж гроші за нього. Єдине – попросили за приз заплатити невеликий внесок.

«Я запитала: скільки це виходить? Вони сказали, що десь 2,5 тисячі гривень. А до них нарахували ще відсоток у Пенсійний фонд, страховку, відкриття скриньки, щоб їм туди гроші заплатити. У результаті вийшло 18,5 тисяч, які я сплатила. Мені залишалося внести 1,8 тисячу гривень – якийсь відсоток, щоб відкрили мені скриньку і перерахували на мій рахунок гроші. І тоді я зрозуміла, що це – шахрайство. Телефонні номери більше не працювали, а фірма не існувала», – згадує Яна.

Не можна розголошувати дані, пов’язані з банківськими картками

Часто шахраї видають себе за банківських працівників. Клієнтові банку телефоном повідомляють, що той має певні проблеми з карткою. І використовують різні схеми: пропонують продовжити дію картки чи підвищити кредитний ліміт, оновити або підтвердити особисті дані, щоб картку не заблокували у зв’язку з військовими діями на сході України. Часто громадяни потрапляють на гачок шахраїв, коли здійснюють купівлю-продаж речей в інтернеті.

Людина продає щось через інтернет і потенційний покупець пропонує їй підійти до банкомата, вставити картку, бо в такому разі на неї нібито прийдуть кошти
Владислав Пустовар

«Людина продає щось через інтернет і потенційний покупець пропонує їй підійти до банкомата, вставити картку, бо в такому разі на неї нібито прийдуть кошти. Знову ж таки шахраї маніпулюють людиною і, крім номера її картки, дізнаються ще й пін-код. Треба розуміти: якщо ви підійшли до банкомату і вставили туди банківську картку, то з вас можуть лише зняти гроші. На картку, яка перебуває в банкоматі, гроші прийти не можуть!» – наголошує начальник обласного управління Владислав Пустовар.

Черкащанину Максиму потелефонували нібито зі служби безпеки одного з комерційних банків. Сказали, що на його особисту картку здійснено несанкціонований вхід. Коли Максим запевнив, що давно нею не користувався, йому пообіцяли допомогти заблокувати картку.

«Запитали номер карти, пароль. Я повірив, що це – служба безпеки банку, надав їм пароль для захисту своєї карти. А виявилося, що вони в цей час знімали гроші з рахунку. Бо поки розмовляли – нічого такого не було. А потім почали приходити смс-ки про зняття коштів», – говорить Максим.

Основна помилка більшості людей, яким телефонують нібито із банку – це розголошення персональних даних, говорить керівник прес-офісу одного з комерційних банків у Черкаській області Наталія Макаренко. За її словами, співробітники фінансової установи не мають права по телефону уточнювати особисту інформацію клієнта.

Потрібно пам’ятати, що ніякі персональні дані ми не говоримо стороннім особам
Наталія Макаренко

«Щоб не стати жертвою шахраїв, насамперед потрібно пам’ятати, що ніякі персональні дані ми не говоримо стороннім особам. Це дані, які стосуються ваших персональних карток: номер картки, термін її дії, cvv-код, зазначений на звороті картки, а також дівоче прізвище матері та паспортні дані», – пояснює Наталія Макаренко.

В обласній міліції радять не користуватися послугами незнайомців на вулиці, які пропонують швидкий заробіток, миттєвий виграш чи участь у безпрограшній акції. Не варто поспішати переказувати кошти на номер чи картку незнайомців, які по телефону повідомляють про нібито біду з вашими рідними.

Насамперед, ніколи не називайте імена рідних, радять правоохоронці. Натомість запитайте, як звати затриманого, дату його народження, відділ міліції, де він нібито перебуває. Такі питання, як правило, незручні для шахраїв, тож телефонні аферисти одразу припиняють розмову. У будь-якому випадку, спробуйте якнайшвидше передзвонити «затриманому родичу» і переконатися, що з ним усе добре. А про дзвінок від шахраїв повідомте правоохоронні органи, навіть якщо вас набирали із приватного номера, який не зберігся у списку контактів.

  • Зображення 16x9

    Дар’я Бунякіна

    Співпрацює із Радіо Свобода з 2010 року. Народилася у Черкасах. Закінчила Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Журналістика». Має досвід роботи в газетній та телевізійній журналістиці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG