Звинувачувальний вирок російського «суду» Олегу Сенцову та Олександру Кольченку означає одне: російська влада демонструє всьому світу свою готовність брати в заручники як своїх громадян, так і громадян інших країн, і перетворювати їх на свої жертви. Для того, щоб довести власну силу і право на спричинення болю. Це державний садизм, стверджує експерт газети «День». Але ці дії, на його думку, приховують слабкість і невпевненість Кремля. Він хоче показати, що кожен, хто виступатиме проти його агресивної політики, буде жорстоко покараний. Тому цей засіб залякування громадян України – демонстрація того, що російська влада «всемогутня», може діяти як їй заманеться і не дослухатися до того, що каже зовнішній світ, – це утвердження манії величі. Але це призведе лише до негативних наслідків для путінського режиму, бо світова спільнота ніколи не визнає правомірності дій Росії. Відповідно, проти неї будуть застосовані санкції, й її дії будуть визнані неправомірними за допомогою рішень Європейського суду з прав людини.
Днями Міноборони завершило підготовку військової доктрини України на 2015-2020 роки. Росія в цьому документі прямо визначається як військовий противник України. Крім того, в доктрині представлено кілька сценаріїв щодо того, як далі може розвиватися військовий конфлікт з Росією. Найгірший із них – повномасштабна агресія сусідньої держави. Менш жорсткий варіант – окрема спецоперація Росії з використанням методів гібридної війни для введення своїх військ в Україну під виглядом «миротворців». Також розглядається відновлення проекту «Новоросія» і силове відділення від України східних і південних областей. Теракти на мирній частині території країни визначаються як фактор дестабілізації ситуації. Експерти газети «Сегодня» вважають, що проект нової доктрини далеко не ідеальний. Наприклад, не зовсім розкрита тема кібербезпеки, адже чимала частина гібридної війни відбувається в інформаційному просторі. Також не встановлена конкретика у правах громадян України на окупованих територіях Донбасу та Криму.
Україна продовжує торгувати з окупантом своїх територій, зокрема вугіллям. Причому робить це відкрито і на офіційному рівні. Як констатує газета «Україна молода», є лише три шляхи забезпечення споживачів електроенергією: або імпортувати її, або купувати вугілля, або спалювати газ. Ще торік Арсеній Яценюк заявив про те, що Україна не купуватиме вугілля в угруповань «ДНР»-«ЛНР», оскільки це є фінансуванням тероризму. Натомість Україна купуватиме електроенергію в Росії. Невже це гідна альтернатива? – обурюється видання. Журналісти запитують – чи безпечно орієнтуватися на Росію у цій ситуації? Не кажучи вже про те, що підтримання з ворогом зовнішньоекономічних зв’язків узагалі є справою протиприродною. Хто дасть гарантії, що взяті на себе обов’язки Росія виконає? Уряд переконує, що іншого виходу просто не існує. Адже вугілля, котре добувається на заході України або, приміром, у Польщі, не підходить для українських ТЕС. Відтак вихід один – купувати «готову» електроенергію в Росії, або ж у сепаратистів. Про те, чи є якісь інші альтернативи йдеться в статті «Чорна справа російського вугілля».
