Єврокомісія пішла назустріч фермерам, які мають збитки через втрату російського ринку збуту, – частину грошей їм компенсують. Натомість, виробники, які вже провели в Брюсселі низку акцій протесту, не задоволені і просять в 11 разів більше. Українські аграрні експерти коментують, що правда – посередині, адже і європейські, й українські фермери встигли значною мірою пристосуватись до обмежень торгівлі з Росією. Окрім цього, виробники налагодили збут нових видів продукції на незнайомі раніше ринки.
Європейська комісія пропонує фермерам пакет допомоги на суму 500 мільйонів євро. Гроші мають, принаймні частково, компенсувати їм збитки і зниження цін на продукцію через втрату експорту в Росію. За словами віце-президента Єврокомісії Юркі Катайнена, ця пропозиція дозволяє відправити гроші негайно та є «надійною і вирішальною відповіддю» на вимоги фермерів. Окрім цього, ЄС вже практикує державні закупівлі сільськогосподарської продукції у тих виробників, які мають збитки від ембарго. Ними забезпечують школи та дитсадки. Окрім того, витрати на зберігання товарів у сховищах до більш пізніх продажів компенсують.
Зустріч міністрів сільського господарства ЄС, де ухвалили це рішення, відбувалась на тлі протесту. Близько п’яти тисяч фермерів на понад тисячі тракторів з’їхалися з різних країн Євросоюзу. Демонстранти палили шини і закидали поліцейських соломою. У відповідь правоохоронці застосовували водомети.
Фермери просять в 11 разів більше грошей
Справа в тому, що фермери ЄС розраховують на суттєвішу підтримку. Ціни на молоко, що їм виплачуються, скоротились на 20% у порівнянні з минулим роком і зараз є, в середньому, на рівні 30 євроцентів за літр. У країнах Балтії, які чи не найбільше постраждали від російських санкцій, ціни навіть нижчі – близько 20 євроцентів за літр.
Росія була одним із головних ринків для Євросоюзу, стверджують прохачі. Тож санкції коштували виробникам, за їхніми підрахунками, близько п’яти з половиною мільярдів євро від нереалізованого експорту агропродовольчої продукції.
Найбільше потерпають виробники молочної продукції, зазначає голова цієї групи фермерів Менсел Реймонд.
«Зараз початок вересня, за рахунками не платять із літа. Багато виробників молока не знають, як пропрацюють зиму, якщо гроші не надійдуть їм негайно», – каже він.
Надалі ситуація стає все скрутнішою, тож виробники чекають допомоги якомога швидше. Про це сказав агентству Reuters один із французьких фермерів Мішель Ван Онжеваль, який також бере участь у протесті.
«Путін закрив всі свої кордони для наших сільськогосподарських продуктів. І якщо до сьогодні це була невелика криза, то надалі вона лише зростає», – говорить протестувальник.
Українські виробники переорієнтувались – аграрний експерт
Екс-генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов вважає, що реальна сума збитків, насправді, посередині – між 500 мільйонами та 5,5 мільярдами євро. За його словами, за час дії санкцій європейські країни активно шукали нових партнерів для експорту і змогли суттєво «перекрити» втрати від ембарго.
Українські товаровиробники також адаптовуються, зазначає Стоянов.
«Переважна частина експорту, який ми втратили – продукти молочної галузі, насамперед, сири. Фермери втратили можливо овочі, але це суми дуже незначні у порівнянні з сирами. Але і сири ми вже переорієнтували на інші, треті ринки», – каже аграрний експерт.
Мова йде про збільшення частки експорту до Близького Сходу та Південно-Східної Азії. «Звісно, це втрати, проте вони компенсуються», – резюмує Стоянов.
Для українського аграрного сектора «повне ембарго» з боку Росії, – що, скоріш за все, почнеться з нового, 2016 року, – не матиме суттєвого значення. Про це говорить міністр агрополітики Олексій Павленко в матеріалі для «Європейської правди». За його словами, уже понад сім останніх місяців частка Росії у загальному експорті української продукції не перевищує 2%.
