Київ – Без спеціалізованої антикорупційної прокуратури безвізовий режим з ЄС починаючи з наступного року неможливий. Верховна Рада досі не призначила членів конкурсної комісії, що має обрати керівника цього підрозділу. Саме це питання експерти з візової проблематики називають чи не головним каменем спотикання для прогресу в справі візової лібералізації. Нещодавно Київ відвідала оцінювальна місія Європейського союзу. Її експерти публічно не коментують підсумків свого візиту. У середині грудня цього року вони обіцяють підготувати фінальний звіт, на основі якого ЄС ухвалюватиме рішення щодо скасування віз для українців уже з наступного року до Євросоюзу.
Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер пообіцяв зробити все можливе для того, щоб українці отримали безвізовий режим з ЄС. «Я зроблю все, щоб забезпечити у Європейській раді надання українцям права подорожувати без віз. Якщо умови будуть виконані, це повинно бути зроблено», – наголосив президент Єврокомісії, отримавши бурхливі оплески від європарламентаріїв за таку позицію.
А президент Європейської ради, один із найбільших лобістів України в Брюсселі, Дональд Туск заявив, що війна на Донбасі не повинна стати на заваді запровадженню безвізового режиму, якщо Україна виконає План дій із візової лібералізації з ЄС.
Експерт Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Пол переконана, що ЄС не повинен у жодному разі відступатися від своїх зобов’язань перед Україною щодо скасування віз, як би не розгорталися події на Донбасі. «Європейський союз узяв на себе дуже чітке зобов’язання запровадити безвізовий режим з Україною після того, як та виконає свій план дій. Якщо ЄС цього не зробить, то він поставить під сумнів власну репутацію та надішле пересічним українцям дуже неправильний сигнал щодо їхніх перспектив у Європі», – зазначає аналітик.
Експерти ЄС визначили проблему номер один: антикорупційний прокурор
Підсумки нещодавнього візиту оцінювальної місії Євросоюзу з візової лібералізації її експерти не коментують доти, доки не буде готовий і опублікований фінальний звіт щодо виконання Україною Плану дій. Відомо, що вони зустрічалися і з першими особами держави, і з представниками Державної прикордонної служби та Державної міграційної служби. Підготувати фінальний звіт вони мають до 15 грудня цього року. Їхні висновки щодо найбільших проблем у візовій лібералізації з українського боку, по суті, озвучив голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. «Нам потрібно, щоб ця процедура призначення антикорупційного прокурора відбулася таким чином, щоб була впевненість, що він працюватиме тим способом, який дасть впевненість: всі елементи антикорупційної політики в Україні стоять на правильному фундаменті», – наголосив дипломат.
Виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк каже, що українські експерти мали змогу поспілкуватися з членами оцінювальної місії Євросоюзу й почути їхню реальну думку щодо того, що вони побачили в Україні. «До всіх ключових посадовців, які займаються візовою лібералізацією, був донесений дуже чіткий меседж: те, що зараз відбувається з антикорупційною прокуратурою, – це загроза для всього режиму візової лібералізації. Ставилися галочки про те, що Антикорупційне бюро створюються. Але були проблеми спочатку із законом, потім з конкурсом. Але все це відстоялося, все це виконано. Але Національне антикорупційне бюро без антикорупційного прокурора не може почати те, заради чого воно створювалося», – наголошує експерт.
У коментарі Радіо Свобода спікер парламенту Володимир Гройсман запевнив, що депутати можуть проголосувати за призначення за своєю квотою членів конкурсної комісії для обрання антикорупційних прокурорів вже наступного тижня.
Якщо парламент таки визначиться зі своїми сімома кандидатурами вже в найближчі дні, то після того для обрання керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури знадобиться щонайменше ще місяць. За цим потрібно сформувати всю вертикаль його підрозділу з нуля. Це ще щонайменше місяць. Отже, хоч керівник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник і анонсує початок його роботи з 1 жовтня, реальні перші розслідування детективи зможуть почати не раніше кінця листопада. А от фінальний звіт Єврокомісії щодо візової лібералізації з Україною має бути завершений до 15 грудня.
Крім того, як розповідає Дар’я Каленюк, четвірка членів конкурсної комісії для обрання антикорупційного прокурора, яку призначив генпрокурор Віктор Шокін за своєю квотою, також викликала у експертів ЄС питання. За європейськими стандартами, членами таких комісій мають бути люди з бездоганною репутацією та моральним авторитетом.
Так, серед призначень генпрокурора – Юрій Грищенко, начальник головного слідчого управління ГПУ, тобто колишній безпосередній керівник Володимира Шапакіна. Останнього затримала СБУ в липні цього року за підозрою у вимаганні хабаря в особливо великих розмірах. В кабінетах Володимира Шлапака та затриманого тоді ж заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця знайшли 500 тисяч доларів, діаманти та зброю.
До конкурсної комісії увійде також Юрій Севрук, перший заступник Генпрокурора. Той самий заступник, який публічно виступив з критикою системи підготовки незалежного тестування прокурорів та роботи заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе, який відповідає за реформування прокуратури.
Втім, керівник громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко зауважує, що повністю прив’язувати візову лібералізацію до питання успішної протидії корупції було б, по суті, завищеною вимогою до України. «Буде несправедливим, якщо Європейський союз захоче досягнути цього критерію повністю лише за рахунок візової лібералізації», – вважає експерт.
Чи може ЄС скасувати візи для громадян країн, де триває війна?
Війна на Сході України є ще однією проблемою на шляху до безвізового режиму. Будь-яка війна змушує людей покидати свої оселі й тікати від смертельної небезпеки, часом нелегально через кордони з іншими країнами.
Ще в червні цього року керівник Європейської агенції з підтримки шукачів притулку Роберт Віссер заявив, що Україна увійшла до шістки найбільших постачальників шукачів притулку та біженців до країн Євросоюзу. Крім неї, до цієї шістки увійшли Сирія, Еритрея, Ірак, Сомалі, Нігер. Втім, єврочиновник не уточнив, якого періоду стосуються ці дані.
Експерти громадської організації «Європа без бар’єрів» проаналізували різноманітні статистичні дані за 2014 рік та перший квартал 2015-го. Вони не підтверджують цієї заяви Роберта Віссера. Так, згідно з даними Євростату, у 2014 році в ЄС дійсно відбувся сплеск активності шукачів притулку з України – кількість заявок зросла у 13 разів. Але навіть за таких різких змін Україна не увійшла до першої шістки «постачальників біженців», посівши 12-те місце й не випередивши Росію та Сербію.
Україна не входить в десятку країн, звідки до ЄС прибуває найбільше шукачів притулкуІрина Сушко
«Різні джерела в ЄС говорять про те, що кількість шукачів притулку та біженців з України різко збільшується й це може становити загрозу для безпеки країн Європейського союзу. Але аналізуючи різні статистичні дані, ми бачимо, приміром, що Україна не входить в десятку країн, звідки до ЄС прибуває найбільше шукачів притулку», – каже Ірина Сушко. Експерт також зазначає, що забезпечення права на свободу пересування для переселенців також досі залишається невирішеною проблемою. Наразі ще важко прогнозувати, яку оцінку ЄС їй дасть у фінальному звіті.
У будь-якому разі захист прав переселенців впливатиме на оцінку Євросоюзом готовності України до безвізового режиму. Під цими правами мається на увазі не лише свобода пересування, але й право на житло, на працевлаштування та вибір місця проживання.
Ніякої конспірології у діях ЄС немає – Огризко
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що жодних прихованих намірів щодо відтермінування безвізового режиму ЄС не може мати ні через фактор Росії, ні через якісь інші причини. Реальна проблема – це неповне виконання Україною Плану дій з лібералізації візового режиму.
З моменту зміни влади ми реально могли наблизитися до виконання цих критеріївВолодимир Огризко
«Тут, я думаю, конспірології жодної немає, і злих намірів так само. Ідеться про певні критерії, які, справді, потрібно виконати. Це і буде відповіддю на питання, коли Україна отримає безвізовий режим… Це все те, про що наша влада повинна була думати кілька років тому. Я не беру до уваги часи режиму Януковича. Але з моменту зміни влади ми реально могли наблизитися до виконання цих критеріїв. На початку літа цього року були досить жорсткі заяви наших керівників, що ось ще трошки – і ми все виконаємо. На превеликий жаль, здається, що цього «трошки» не вистачає», – зауважує Володимир Огризко.
18 серпня цього року президент Петро Порошенко у своєму твіттері написав, що Україна вже відправила фінальний звіт щодо безвізового режиму.
Втім, невдовзі він написав інший твітт, у якому вже йшлося про додаткові заходи щодо виконання Плану з лібералізації візового режиму.
Фінальним може вважатися лише звіт, якій складається після виконання всіх вимог Плану дій та запровадження всіх додаткових заходів, наголошують експерти. Отже, доповідати про фінальні результати ще зарано.
