Реформи в Україні відбуваються під тиском Заходу, у тому числі і Сполучених Штатів Америки, переконаний кореспондент видання The New York Times Девід Герценгорн, який висвітлював українські події з початку протестів 2013 року.
«Сполучені Штати сильно тиснуть на Київ у питанні проведення реформ, і це правда. Були випадки, коли посольство США діяло активно, а посол Джеффрі Пайєтт відкрито дає зрозуміти якою є політика та інтереси США», – вважає журналіст.
Проведення реформ є одним із ключових елементів політики США в Україні. Дослідник центру Карнеґі Балаж Ярабік вважає, що серед найважливіших завдань для України є реформа і децентралізація влади, що надасть більше незалежності регіонам, у тому числі фінансової.
«Децентралізація є свого роду хід на випередження, альтернатива федералізації за російським зразком. Також брак ресурсів, підштовхує Київ по-новому будувати відносини з регіонами. Децентралізація є ключовим моментом. Словаччині та Угорщині це не вдалося. Польщі – вдалося. У Польщі регіональні відмінності дуже схожі на українські», – переконаний експерт.
Юджин Румер, директор російських та євразійський програм Центру Карнеґі, переконаний, що за останні 18 місяців українській владі вдалося чимало досягти у проведенні реформ, незважаючи на анексію Криму, війну на Сході України та пострадянську спадщину.
«Український уряд має справу з «багажем», який акумулювався впродовж останніх 25 років. Сюди слід додати радянську безгосподарність… Думаю, нам усім треба ставитися з більшим терпінням до процесу реформ», – заявив він.
На заваді реформам стоїть не стільки ситуація на Донбасі, про що свідчать оприлюднені опитування українців центром Карнеґі, а корупція та безкарність влади.
«Жодна з резонансних справ не була належним чином розслідувана: ані стрілянина на Майдані, ані події в Мукачевому, ані останні події під Верховною Радою. І це те, на що український уряд повинен звернути увагу. Чому це важливо? Від цього залежить його легітимність. Чим більше безкарність – тим швидше зникає легітимність влади. Чим більше корупції – тим менше західної підтримки України. Олігархілізація… Вона нікуди не зникне, бо на чолі країни олігарх, президент Петро Порошенко», – заявив Балаж Ярабік.
«Одне з моїх питань американським чиновникам: яким чином вони вирішують, хто гарний олігарх, а хто поганий. Тут їх давно поділили. Як репортер, я бачу, олігархи беруть участь в урядуванні лише коли їм це вигідно. Це те, що ми бачили на прикладі Коломойського. Його відносини з Порошенком фактично закінчилася, коли це стало йому невигідно. Пінчук є «хорошим хлопцем», можливо, завдяки друзям у Фонді Клінтона, Коломойський є «поганим хлопцем», Ахметов може бути «поганим» залежно від погоди на дворі. Фірташ безумовно «поганий» хлопець», – додав Девід Герценгорн.
Водночас, за словами дослідників, українські олігархи зіграли ключову роль під час Помаранчевої революції, Революції гідності та військової агресії Росії проти України, і є ключовими гравцями сьогодні. Саме від них залежить проведення чи гальмування реформ.
«Реформа прокуратури. Подивіться на конфлікт грузинської команди на чолі з Саакашвілі, який проштовхує реформи та української команди. Шокін… Це шок, що він може бути генеральний прокурор. Його присутність там добра лише для Порошенка, бо Шокін вірний йому. Але добре, що є нові люди народ усередині системи, вони складають меншість – це так звана «Нова Україн». Це ті, хто намагаються зробити більше», – сказав Ярабік.
На думку учасників виступу, головними проблемами України залишаються олігархи та мала кількість представників так званої «нової України» у вищих щаблях української влади – людей які готові взяти на себе відповідальність.
