Доступність посилання

ТОП новини

В радянські часи євреїв намагалися не пускати до Бабиного яру – історик


Під час вшанування жертв розстрілів у Бабиному яру, Київ, 3 жовтня 2011 року
Під час вшанування жертв розстрілів у Бабиному яру, Київ, 3 жовтня 2011 року

«Бабин яр є місцем однієї з найбільших світових трагедій. Тут повинен з’явитися меморіал світового стандарту»

Київ – Цього року вшановують 74-і роковини трагедії Бабиного Яру. Впродовж 29-30 вересня 1941 року на цьому місці розстріляли близько 34 тисяч євреїв, які проживали в Києві. А до кінця нацистської окупації Бабин яр використовувався для масових страт. Історики розповідають, що в радянські часи євреїв намагалися не пускати до Бабиного яру, а зараз ініціюють у цьому місці створення єдиного меморіального комплексу пам'яті жертв Голокосту.

«Ніколи не забуду – це був 1974 рік, коли мені було 7 років. Ми з батьком пішли до Бабиного яру, я тоді нічого не розумів. А він туди ходив як на цвинтар, він туди ходив до своєї мами. Тоді міліціянт підійшов та йому щось сказав. Його бліде обличчя я пам’ятаю все життя, ми повернулися із ним та пішли до парку Слави. Я запитував: що це за місто? Він нічого не розповів», – сімейну історію розповідає історик, директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольский.

Подольский нагадує, що нацистська Німеччина була союзником Радянського Союзу, тому євреї в СРСР просто не знали про масові страти євреїв на територіях, які захопив Гітлер – інформація про це була закрита. Після війни про це також намагалися не говорити.

Я знайшов розпорядження міськкомом Комуністичної партії Києва: «Лиц» єврейської національності у вересневі дні не допускати до так званого Бабиного яру
Анатолій Подольський

«Потім, коли я подивився документи, коли я працював в архівах, я знайшов розпорядження міськкомом Комуністичної партії Києва: «Лиц» єврейської національності у вересневі дні не допускати до так званого Бабиного яру», – наголосив історик.

За його словами, якщо євреїв убив Гітлер, то єврейську культуру остаточно вбив сталінізм.

За різними оцінками, з 1941-го по 1943-й там розстріляли приблизно 70 тисяч людей – євреїв, ромів та військовополонених.

До роковин трагедії Бабиного яру квіти до меморіалу поклали представники громадських та релігійних організацій, дипломати різних країн, а також прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Заходи безпеки в Бабиному Яру посилили – Яценюк
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:20 0:00

За словами прем’єр-міністра, останнім часом заходи безпеки в Бабиному Яру посилили, щоб запобігти можливим актам вандалізму.

Зараз посилені заходи безпеки. Це святе місце охороняється та буде охоронятися українською владою
Арсеній Яценюк

«Зараз посилені заходи безпеки, встановлені системи відеоспостереження, відправлені додаткові патрулі. Це святе місце охороняється та буде охоронятися українською владою», – наголосив прем’єр-міністр.

На думку прем’єра, наступну річницю жертв треба вшанувати за світовими стандартами. Це питання він обіцяє винести на засідання уряду.

«Це місце однієї з найбільших світових трагедій, жахливої трагедії. Мова повинна йти про відзначення на міжнародному рівні та мова повинна йти про те, що тут повинен з’явитися меморіал світового стандарту», – заявив Яценюк.

За словами головного рабина Києва та України громад прогресивного іудаїзму Олександра Духовного, це – сумна дата не лише для євреїв, але для всього українського народу.

Бабин яр – це як знак оклику для всіх людей, які не вірять в справедливість та милосердя. Схаменіться, зупиніть війну!
Олександр Духовний

«Бо сьогодні ми не відділяємо історію етносів, які проживають в Україні, від історії самої України, українського народу. Ми приходимо сюди кожен рік, тому що ми ще сподіваємось, що Україна здатна вибудувати своє майбутнє. Цей меморіал у Києві, Бабин яр – це як знак оклику для всіх людей, які не вірять в справедливість та милосердя. Схаменіться, зупиніть війну!» – заявив Духовний.

Треба створити меморіал та музей на основі відкритого конкурсу – історик

На думку голови Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) Йосипа Зісельса найстрашнішим в розстрілах є неможливість їх зрозуміти.

Як могло так статися, що десятки тисяч безневинних людей були знищені тут свідомо, цілеспрямовано, методично? І це не піддається ніякому поясненню
Йосип Зісельс

«Як могло так статися, що десятки тисяч безневинних людей були знищені тут свідомо, цілеспрямовано, методично? І це не піддається ніякому поясненню, це за межами розуміння. Колишні сусіди брали опосередковану чи навіть пряму участь у знищенні десятків тисяч євреїв, видавали їх. Не у самому Бабиному яру у ці дні, але взагалі у різних місцях – в Україні місць масового поховання близько 2 тисяч», – наголосив Зісельс.

Він також розповів, що вперше люди почали приходити на меморіал у 1966 році, ще у радянські часи, та наголосив, що меморіал Бабиного яру має перетворитись на загальний комплекс.

«На цій території є 29 пам’яток. Поруч розташовані цвинтарі, які також можна було б включити до такого київського некрополя. Є така слабка надія, що до 75-річчя щось вдасться зробити», – зазначив громадський діяч.

Про необхідність створити єдиний комплекс у Бабиному яру вже давно говорить історик та відповідальний секретар громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович. Він наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода, що держава має об’єднати зусилля усіх громад та зацікавлених сторін, посадити їх за стіл переговорів та допомогти із створенням єдиного комплексу.

Не треба руйнувати те, що там вже є, але можна вигадати якесь ландшафтно-архітектурне рішення, яке перетворило б Бабин яр у єдиний меморіальний парк
Віталій Нахманович

«Увічненням чого завгодно займається хто завгодно – євреї, роми, українські націоналісти, православні, місцеві мешканці – одне одного вони не знають. Не треба руйнувати те, що там вже є, але можна вигадати якесь ландшафтно-архітектурне рішення, яке перетворило б Бабин яр у єдиний меморіальний парк», – заявив Нахманович.

Історик наголосив, що вони пропонують провести відкритий конкурс як для створення меморіалу, так і музею Бабиного яру.

Пізніше у яру розстрілювали радянських військовополонених та активістів ОУН, зокрема поетесу Олену Телігу. За весь час лише 29 людей змогли втекти з Бабиного яру.

На цю ж тему:

У Києві відкрилась документальна виставка на честь дітей, загиблих у Бабиному Яру
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

Бабин Яр на Кіровоградщині: дві тисячі людей нацисти розстріляли буквально за один день
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

71-ші роковини трагедії у Бабиному Яру
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:21 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

XS
SM
MD
LG