Доступність посилання

ТОП новини

Як в Чехії почали боротися з російською пропагандою


(©Shutterstock)
(©Shutterstock)

Навчальні програми з медійної грамотності починають запроваджувати в школах Чехії

Прага – Гібридна війна в Україні привернула увагу не лише європейців, але й світу до політичного, медійного і соціального феномену, яким є інформаційна війна Росії проти України і ширше – сучасна російська пропаганда, яка нині вже кинула виклик всьому демократичному світові, дієво впливаючи на формування громадської думки, на погляди людей, особливо молоді. Як виявити джерела пропаганди, як навчитись їй протистояти? Таку програму розробила і запроваджує в школах найбільша чеська гуманітарна організація «Людина у скруті».

Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:49 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

В Україні триває «громадянська війна», авторитетно заявляє президент Чехії Мілош Земан. Комуністи в чеському парламенті три чверті року закликали не ратифікувати угоду ЄС з Україною, бо в Україні «нелегітимна влада», а сама Україна є зоною інтересів Росії. Розгубленість панує і в суспільстві, яке не знає точно, чи в Києві до влади прийшли «бандерівці», чи проєвропейський уряд. Причину цієї розгубленості, на думку фахівців, слід шукати в інформаційній війні, що її проводить Росія на всіх фронтах, передусім по телебаченню, радіо і в пресі. За оцінками аналітиків, до 15 відсотків чехів розглядають події у світі, в тому числі й агресію Росії в Україні, крізь російську інформаційну мережу.

Протягом останнього року особливо зросла кількість російських інформаційних джерел в інтернеті, які чеською мовою поширюють російську інформаційну пропаганду. Це, на думку фахівців, – Aeronet чи Sputnik, які нав’язують російський погляд на ключові події у світі, насамперед ті, що стосуються війни в Україні.

Аналітик Ондржей Кундра, який займається пошуком і вивченням першоджерел – інтернет-порталів, зокрема, російських, розповідає, що у 10-мільйонній Чехії, далеко не найбільшій і не найвпливовішій країні ЄС, діють десятки проросійських ЗМІ.

Проросійських серверів є десятки. Серед них я б назвав сервер Parlamentní listy як одне з найбільш впливових джерел, де працюють дуже обдумано
Ондржей Кундра

«Залежить від того, як ви це розглядаєте. Я б сказав, що порталів є кілька десятків, але чи є їх 30, 35 чи 40 – ці цифри різняться, але безумовно, що цих проросійських серверів є десятки. Серед них я б назвав сервер Parlamentní listy як одне з найбільш впливових джерел, де працюють дуже обдумано. Обдумано тому, що в них частина новин є правдивою і серйозною, але між ними виринає і російська пропаганда. Це становить ризик, тому що сервер Parlamentní listy має велику кількість читачів, а відтак ця інформація дістається до великої кількості людей і на них впливає. Саме в цьому бачу проблемний фактор», – зазначив Ондржей Кундра.

Чеський споживач інформації, який за роки демократії звик до відповідальної журналістики, виявися не готовим до того, щоб йому під виглядом інформації подавали відверту брехню, каже чеський політолог, оглядач ділової газети «Господаржске новіни» Ондржей Соукуп. На його думку, те, що колеги з відомої чеської гуманітарної організації «Людина у скруті» розпочали навчання інформаційної грамотності, є важливим кроком, щоб навчити чехів, передусім молодь, відрізняти дезу від об’єктивної інформації.

«Це цікава програма, тому що вона стосується не тільки російської пропаганди. Мета – навчити дітей сприймати і працювати із засобами масової інформації, з їх джерелами. Щодо російської пропаганди, то зараз її всі згадують, на неї вказують і говорять про ці різні техніки маніпуляції», – каже Ондржей Соукуп.

Чеська гуманітарна організація «Людина у скруті» підготувала 14 різноманітних освітніх програм, якими буде охоплено 600 чеських шкіл. На лекціях, які підготували чеські фахівці із засобів масової інформації, учнів учитимуть зіставляти правду з перекрученою чи недоговореною до кінця інформацією, планується також проведення зустрічей та бесід із журналістами – свідками подій.

Наприклад, цикл освітніх програм «Один світ у школах» включає демонстрацію російського пропагандистського фільму про окупацію Криму «Крим. Повернення на батьківщину». Після показу стрічки відбувається розмова про побачене, порівнюється реальний факт – захоплення Криму агресором із запереченням факту агресії Росією.

Керівник програми «Один світ у школах» Карел Страхота вважає, що зараз найважливіше звернутись до шкіл, до молоді, на яку направлена нинішня потужна хвиля російської інформаційної пропаганди.

Чеська Республіка, її громадяни, молоді люди опинились під інформаційним пропагандистським тиском. Ми хочемо навчити молодь підходити критично до цієї інформації
Карел Страхота

«Чеська Республіка, її громадяни, молоді люди опинились під інформаційним пропагандистським тиском. Ми хочемо навчити молодь підходити критично до цієї інформації, щоб вони знали, що повинні перевіряти джерела. Так, це є наша реакція на сьогодення. Ми сподіваємось на значний інтерес чеських шкіл до нашої програми», – пояснює Страхота.

Відомий чеський журналіст і дисидент Ян Урбан говорить, що сьогодні російська інформаційна пропаганда зовсім інша, вона набагато небезпечніша, ніж стара, радянська.

Нинішня пропаганда є більш осмисленою завдяки розвитку електронних ЗМІ, соціальних мереж
Ян Урбан

«Нинішня пропаганда є більш осмисленою завдяки розвитку електронних засобів масової інформації, соціальних мереж. Адже тоді існувало тільки телебачення і радіо, не були потрібні тролі чи дезінформаційні хвилі, які сьогодні становлять базу для звернень Росії до світу. Це – нові явища, а тому ми всі зараз вчимося», – зауважує Ян Урбан.

І ще один крок, реалізований чеськими журналістами. Вони створюють портали, які збирають, аналізують та інформують чехів про російську інформаційну пропаганду в країні. Наприклад, вебсайт Hlídacíр Pes – дослівно «Сторожовий пес» подає інформацію про російський вплив у різних сферах життя Чехії: від економіки до культури. Велика частина цього впливу є закулісною, тому найбільш дієвим шляхом його викриття є просто говорити правду наголосила в розмові з Радіо Свобода чеська дисидентка Петра Шустрова.

Єдине, що можемо робити з пропагандою, – будемо говорити правду про те, що діється
Петра Шустрова

«Єдине, що можемо робити з пропагандою, – будемо говорити правду про те, що діється, якою є реальна ситуація», – наголошує Шустрова.

Проте зробити це через потужність цих впливів, які сягають вищих політичних ешелонів країни, буде нелегко. Саме тому чеські журналісти, громадські діячі та працівники недержавних організацій, сподіваються передусім на чеське громадянське суспільство та на суспільні ЗМІ.

На цю ж тему:

16.11.2015
Як Україна захищає інформаційне поле від пропаганди Кремля

«Наше завдання – шкварити «ватників» і окупантів політичним гумором і сатирою» – проект «Мірко Сабліч» далі

04.11.2015
Як громадяни ЄС сприймають конфлікт між Росією і Україною?

Інститут світової політики та дослідницький центр Pact провели опитування у Великій Британії, Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Польщі, Швеції та Нідерландах далі
26.10.2015
Кремль маніпулює свідомістю світових лідерів і простого народу – експерт

«З нинішнім російським режимом повинна бути більш жорстка стратегія. Йому треба чітко давати відсіч. Ми бачимо успіх санкцій. Санкції спрацювали» далі
12.10.2015
Україна вдарила по пропаганді Путіна

Російська пропаганда, швидше за все, сама видихається далі
22.09.2015
У Росії не вистачить потужності заглушити Радіо Крим.Реалії – Янковський

Радіо Свобода запустило Радіо Крим.Реалії, яке мовитиме на територію окупованого Криму далі
01.07.2015
Як Росія пристосовує свою пропаганду до обставин – Померанцев

Британський журналіст російського походження фахово вивчає способи російської пропаганди далі
26.06.2015
Російські тролі прославляють Путіна вже і в Європі

«Армія тролів активізовувалася після новин двох типів: якщо в статті йшлося про США і НАТО або про становище Естонії» – блогер далі
  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG