Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 15:03

Голодомор: смерть через голод змінює генотип народу – психолог


(Архівне фото)

Страх померти голодною смертю призвів до того, що в Україні досі чимало тих, хто у дилемі «хліб чи свобода» обере хліб

Київ – У червні 1933 року в Україні від голоду помирали: щохвилини – понад двадцять осіб, щогодини – більш як тисяча чотириста людей, і щодня – тридцять чотири з половиною тисячі українців. Ці дані, наведені Інститутом національної пам’яті України, – лише видима частина трагедії українського народу під назвою Голодомор. Адже Голодомор не лише забирав життя; геноцид, який розпочався раніше, знищував цвіт нації, її найкращих представників у всіх сферах життя. А коли закінчилося фізичне вбивство, він «програмував» на страх померти голодною смертю мільйони тих, хто вижив, навчив людей боятися будь-яких проявів українськості. Цю «печатку Великого голоду» несуть тисячі українських родин, згадуючи трагедії власних сімей у контексті всеукраїнської трагедії, вважають фахівці.

80 відсотків українців вважають Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

Ці дані навели соціологи з групи «Рейтинг», які проводили відповідне опитування у жовтні поточного року. При цьому фахівці наголосили, що кількість тих, хто погоджується, що Голодомор є геноцидом, стрімко зросла за останні 2 роки. А кількість тих, хто з цим не згоден, лише за останній рік зменшилась майже удвічі, з 25 до 12 відсотків.

При цьому ми ніколи не дізнаємось, скільки українців загинуло від голоду, оскільки радянська влада знищувала або ж ховала під гриф «цілком секретно» відповідну інформацію. Про це журналістам «Голосу Америки» повідомив директор Інституту національної пам’яті Володимир Вятрович.

За підрахунками фахівців з Інституту демографії імені Птухи НАНУ, мова може іти про чотири з половиною мільйони убитих голодом людей
Володимир В'ятрович

«Комуністичний тоталітарний режим робив усе від нього залежне для того, щоб приховати сліди цього злочину. Робота зі встановлення точної цифри буде тривати дуже довго, і ніколи не назвуть нам точної цифри. Цією роботою займаються історики, які намагаються віднайти ці цифри в архівах, цією роботою займаються демографи. Власне, за підрахунками фахівців з Інституту демографії імені Птухи НАНУ, мова може іти про чотири з половиною мільйони убитих голодом людей протягом 1932-33 років», – зазначив історик.

Страх голодної смерті змінює генофонд народу – психологи

Родини закатованих голодом – ті, хто вижив, – до кінця свого життя боялись голоду, і цей страх передали наступним поколінням. Як зазначають психологи, можна говорити про те, що страх померти голодною смертю призвів до того, що в Україні досі чимало тих, хто у дилемі «хліб чи свобода» обере хліб. Після Голодомору стародавнє прислів’я «моя хата з краю» тотожна байдужості українців – мовляв, нехай десь воюють, десь борються за людські права – зате у мене все спокійно, і я маю, що їсти, вважають деякі люди.

Експерт Психологічної кризової служби Володимир Погорілий зазначає, що люди, які голодували, мають страх голоду – через це вони роблять запаси харчів, перевіряють, чи достатньо вдома запасів і постійно намагаються годувати своїх близьких.

Мій тато народився у рік Голодомору, а у підлітковому віці пережив голод 1947 року. Досі тато не може їсти чорний хліб – він асоціюється з «хлібом», який робили з кори дерев і трав
Володимир Погорілий

«Пригадайте, як бабусі реагували в 1990-х роках, та і зараз, на кризу – вони купували і купують хліб, свічки, сіль – це досвід, вистражданий поколіннями! Мій тато народився у рік Голодомору, а у підлітковому віці пережив голод 1947 року. Досі тато не може їсти чорний хліб – він асоціюється з «хлібом», який робили з кори дерев і трав. Моя мама, чия родина пережила Голодомор, мене завжди лаяла, якщо я нешанобливо ставився до хліба, і накопичувала гроші, щоб завжди було на що купити хліба або борошна», – згадує Погорілий у розмові з Радіо Свобода.

За його словами, у Нідерландах (де 1944 року від голоду загинули понад 18 тисяч голландців) науковці дослідили, що голод змінює генотип. Влаштовані тоталітарним радянським режимом «смерть голодом» і «катування голодом» зламали українців психологічно, каже Погорілий. Постраждали і ті, хто пішов на злочин проти своїх рідних, забираючи у селян хліб, і ті, хто лишився без хліба, без їжі і був безсилий щось цьому протиставити.

«Коли людина відчуває безсилля, коли вона розуміє, що в неї на очах вмирають найближчі, найрідніші їй люди і вона нічим не може допомогти, це ламає її психіку. Виникає почуття провини, розпуки, тривоги, людина втрачає почуття контролю за власним життям, людина фактично втрачає власну особистість (індивідуальність)», – каже психолог у розмові з Радіо Свобода.

Науковець Роксана Харчук з цього приводу на своїй сторінці у Facebook написала про «голодоморний синдром»: «Україна виробляє у 3 рази більше продовольства, ніж потребує, але ми й досі боїмося голоду. Щороку народ запасається на зиму так, що не журись! Але це якийсь голодоморний синдром. Шкода мені наших людей, дуже шкода. Шкода, бо якщо ми не доб'ємося у найближчий час успіхів, бодай мінімальних, нічого доброго нас не чекає», – зауважила Харчук.

Поширення правдивої інформації про Голодомор – запорука подолання «страху голоду»

Чи можна подолати страх голоду, науковці наразі конкретних пропозицій не мають, але, водночас, наголошують, що багато чого залежить від подальших наукових досліджень і від просвітництва. Вчені разом з освітянами працюють над сучасними методиками викладання такої складної теми, як Голодомор. Так, у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» науковці проводять для школярів інтерактивні уроки пам’яті.

Є проблема, як пояснювати про Голодомор дітям 7-9 років
Олеся Стасюк

«Наразі є проблема, як пояснювати про Голодомор дітям 7-9 років, які мали б отримати досвід співпереживання тим людям, які пережили Голодомор. На інтерактивних уроках школярі повинні були оцінити роль дружби і роль взаємодопомоги у складних ситуаціях, а також скласти уявлення про основні поняття, пов’язані з комуністичним режимом. Дітки повинні засвоїти, що треба пам’ятати про Голодомор і розповідати наступним поколінням, щоб це ніколи не повторилось», – розповіла Радіо Свобода директорка музею Олеся Стасюк.

Українські історики вважають за необхідне широко висвітлювати дослідження витоків і результатів Голодомору, а також використати здобуті дані для ймовірного міжнародного трибуналу над комунізмом. На думку науковців, нині Росія, котра вважає себе правонаступницею СРСР, наслідує політику «державного терору» і воєнну агресію, відчуваючи безкарність.

До того ж, кремлівська пропаганда заперечує Голодомор як геноцид українського народу і спотворює інформацію про Голодомор, що ніяк не сприяє звільненню української спільноти від старих страхів.

70 років тому Нюрнберзький трибунал засудив головних нацистських злочинців. Тоді світ отримав щеплення від націонал-соціалізму і фашизму. Однак над комуністичними злочинами судовий процес такого рівня не відбувся доcі, а Голодомор є страшним злочином проти нації та її свідомості, скоєний комунізмом, зазначають науковці.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG