У Белграді відбувається засідання Організації з безпеки та співробітництва в Європі на рівні міністрів закордонних справ. Український міністр Павло Клімкін зустрівся з держсекретарем США Джоном Керрі. У своєму виступі Клімкін заявив: терористи «Ісламської держави» в Сирії та Іраку та проросійські бойовики на Донбасі здійснюють «хрестовий похід» проти фундаментальних цінностей людства. Голова МЗС України також дав інтерв’ю Радіо Свобода у Белграді.
– Завершується рік і це був рік сербського головування в ОБСЄ. Що вдалося ОБСЄ зробити для врегулювання конфлікту на сході України?
На Донбасі все ще є російські регулярні війська
– Це був надзвичайний виклик для сербського головування, бо в ОБСЄ ми маємо ситуацію, коли всі гельсінкські принципи були зруйновані Росією. Російська агресія проти України, окупація Криму... І ми тепер більше не маємо передбачуваності та безпеки в регіоні ОБСЄ. Звичайно, сербське головування в ОБСЄ намагалося бути чесним посередником і зокрема докладало багато зусиль для посилення спостережницької місії ОБСЄ в Україні.
На жаль, спостерігачі ОБСЄ й далі не можуть мати повного доступу на Донбасі. Хоча усілякого роду російське озброєння переховують там. І на Донбасі все ще є російські регулярні війська та російські найманці.
– Чи виконуються Мінські угоди всіма сторонами, адже активні бойові дії майже вщухли ось вже три місяці?
– Що для мене важливо, так це повна відданість Мінським угодам. Що ми намагаємось зробити, так це втілити все, що є в цих угодах. Тобто, ми хочемо бути святішими за папу Римського. Але російська сторона діє зовсім навпаки. Але все не так вже й складно: треба просто зупинити обстріли, дозволити спостерігачам безперешкодний доступ на місцях, дозволити доступ гуманітарним організаціям, дати можливість поставки гуманітарної допомоги на Донбас, щоб відвернути гуманітарну катастрофу.
Для Росії ситуація по-іншому виглядає, бо Росія не зацікавлена в стабільності на Донбасі
Також треба дати гарантії безпеки нашим фахівцям із відновлювальних робіт, щоб налагодити поставки води, електроенергії, щоб люди могли мати нормальне життя. І також, звичайно, підготувати вільні й справедливі вибори, згідно з українським законодавством і згідно з основоположними принципами ОБСЄ. І, скажімо, США віддані цьому цілковито, але для Росії ситуація по-іншому виглядає, бо Росія не зацікавлена в стабільності на Донбасі. І в цьому полягає справжня проблема. Бо ми маємо міжнародний тиск на Росію, ми маємо санкції з тим, щоб мінський процес таки був результативним.
– Джон Керрі та деякі європейські представники сказали, що повний контроль з боку України над нині неконтрольованою Києвом ділянкою українсько-російського кордону було б ознакою повного виконання Мінська…
Є два критичні показники. Повне виведення російських регулярних військ, російських найманців та російських озброєнь, повернення повного контролю Україні над кордоном
– Я б сказав, що є два критичні показники. Перший – це повне виведення російських регулярних військ, російських найманців та російських озброєнь, бо маємо понад тисячу одиниць російського важкого озброєння, яке було перекинуто в Україну. А другим таким моментом, звичайно, є повернення повного контролю Україні над кордоном. Для мене це дуже чіткі ознаки, виконання яких може говорити про прогрес в реалізації Мінських угод.
– Чи Ви сподіваєтесь на подовження міжнародних санкцій проти Росії?
– Тут все ясно: допоки ці два критерії не виконані, доти має бути сильний політичний тиск на Росію щоби вона дотримувалась Мінських угод. І тут виходить так: або хтось відданий міжнародним нормам і принципам ОБСЄ, а також деескалації та стабілізації ситуації на Донбасі, або буде повністю протилежна тактика російської сторони – дестабілізувати Донбас, а також і цілу Україну, як єдину, демократичну та європейську країну.
– Першого січня має запрацювати у повному вигляді зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Але останній раунд тристоронніх перегорів ЄС-Україна-Росія показав, що російська сторона має перестороги до ЗВТ і погрожує Україні новими обмежувальними заходами…
– Так, російська позиція залишається незмінною. Бо Росія не зацікавлена у вільній торгівлі, але все це політична мотивація. Бо Росія хоче зберегти Україну у своїй сфері геополітичного впливу. Але наш вибір – свобода. Наш вибір – мати найтісніші політичні та торговельні відносини з будь-якими партнерами. Вільна торгівля з ЄС є важливою для України, як для європейської країни. І тому з 1 січня почнеться повна реалізація вільної торгівлі між Україною та ЄС.
– Чи в України є достатньо газу після того, як російський «Газпром» недавно зупинив поставки?
– Так, звичайно. У нас зараз у підземних сховищах більше газу, аніж минулого року. Ми абсолютно переконані, що цього газу буде достатньо – в тому числі і для забезпечення безперебійного транзиту газу до Європи. Бо тут йдеться і про безпеку поставок газу до Європи. І усі спроби запустити нові проекти на кшталт «Північний потік-2», які не є доцільними з економічної точки зору, а також суперечать європейський регуляторним нормам, а також і з політичної точки зору такі проекти йдуть врозріз зі стратегією ЄС на забезпечення безпеки поставок та диверсифікацію, – все це не може не турбувати.
– Згідно з опитуваннями громадської думки, рівень підтримки членства в НАТО в Україні зростає. Чи це матиме якийсь вплив на зовнішньополітичні пріоритети України?
Зараз найбільшим викликом, який стоїть перед Україною, – це дати відсіч російській агресії. Важливим є досягнути стандартів НАТО
– Зараз найбільшим викликом, який стоїть перед Україною, – це дати відсіч російській агресії. І для цього наші Збройні сили, а також увесь безпековий сектор мають бути якомога ефективнішими. І в середньостроковій перспективі дуже важливим є досягнути стандартів НАТО для цього оборонного та безпекового сектору країни. Бо наша армія та служби безпеки повинні бути здатними ефективно співпрацювати з будь-якими силами НАТО і саме це є нашою метою.