Кадиров зіграє погану службу Путіну, бо говорить те, що Путін думає – Гельман

Голова Чечні Рамзан Кадиров минулого тижня закликав розібратися з опонентами Володимира Путіна як зі «зрадниками» і «ворогами народу». На заклик до розправ відповів красноярський депутат Костянтин Сенченко, який назвав Кадирова «ганьбою Росії». Через день, під тиском, як підозрюють, авторитетів, депутат злякався і вибачився за свої слова.

Очільник «парламенту» Чечні Магомед Даудов нещодавно назвав телеканал «Дождь» і радіо «Ехо Москви» «ворожими штаб-квартирами п'ятої колони». Тепер Даудов опублікував у своєму Instagram фотографію голови республіки Рамзана Кадирова і його кавказької вівчарки Тарзана: «Є у нас «серйозні» кобелі, через яких у миролюбного Тарзана сильно сверблять ікла. Це, наприклад, пекінес «Каляпа»…, такса «Веня» з дзвінкою брехливою глоткою і гучним «Ехо», московський безпородний пес «Пономар»…, «Яшка» – дворняжка… Знахабніли, жалюгідні шавки, думають, що за ними стоять «надійні леви»...», – оголосив Даудов.

Голова Спілки журналістів Москви Павло Гусєв заявив, що російське керівництво має дати оцінку і припинити нападки на опозиційних журналістів з боку чеченських політиків: «Подібні висловлювання на адресу наших ЗМІ можуть і повинні бути припинені президентом країни особисто або за допомогою його прес-секретаря. Відповідну оцінку також повинні дати Генпрокуратура і Слідчий комітет».

Під час слідства у зв'язку з убивством Бориса Нємцова все активніше розкручується версія, що вбивцею був загиблий під час затримання в Грозному Беслан Шаванов, а не заарештований офіцер батальйону «Північ» Заур Дадаєв. Підозрюють, що злочин хочуть повісити на мертвого Шаванова і не шукати замовників вбивства Нємцова. Федеральний центр все робить для Грозного. Що тоді виводить чеченське угруповання з себе?

«Я розцінюю слова Даудова як реакцію на наші запитання про розслідування вбивства Бориса Нємцова. Мені здається очевидною ця неадекватна реакція, мабуть, наступили на хворе. Ми не «шайтани», ми радіостанція, якій дають інтерв'ю перші особи нашої держави, зокрема президент Росії. Ми й надалі будемо ставити незручні запитання про вбивство Нємцова і слідству, і чеченській владі», – зазначив головний редактор радіостанції «Ехо Москви» Олексій Венедиктов.

Відповіддю «ворогам народу», які проводять акцію «Кадиров – ганьба Росії!» став запущений у соціальні мережі з Грозного флешмоб «Рамзан Кадиров – гордість Росії!» А в «Известиях» з'явилася стаття Кадирова: «Ті, хто закликає вести діалог з шакалами, які мріють про руйнування нашої держави, можуть не відмитися від смороду боягузливого пса.... Хто дав право купці мерзенних лібералів називати себе російською інтелігенцією?.. Якщо у цих собак є свої захисники в нашій країні, то у російського народу головний захисник – президент нашої країни Володимир Путін і я готовий виконати його наказ будь-якої складності».

Усі ці події обговорюють заступник голови Партії народної свободи (ПАРНАС) Ілля Яшин, кореспондент «Нової газети» Олена Мілашина, чеченський опозиціонер-емігрант Ахмед Закаєв, політтехнолог Марат Гельман.

​
– У мене таке відчуття, що керівники, якщо користуватися аналогією початку 20-го століття, Бухарського ханства, яке чи то у складі Росії, чи то не у складі Росії, пропонують російському імператору послуги зі знищення революційної опозиції. А у Вас яке враження?

​Олена Мілашина: Чечня під управлінням Рамзана Ахматовича за 10 років перетворилася на якусь середньовічну ісламську державу в державі, яка не підкоряється російськими законами по суті, а яким законам підкоряється, малозрозуміло, бо ісламськими ці закони не назвеш, хоча присутня і якась риторика, і методи впливу на людей, наприклад, палиці для покарання.

Тільки за останні кілька місяців, з вересня, в Чечні було викрадено кілька сотень молодих людей на вулицях, на ринках, більшу частину відпускають, деякі безслідно зникають. Ми стикнулися – це стало теж публічним явищем, з тим, що люди, які критикують Рамзана Ахматовича або звертаються до нього з проханнями, вимагають розібратися з фактами корупції численними, навіть не корупції, а, скоріше, данини, якою обкладене населення республіки на користь чиновників на місцях, можливо, на користь фонду Кадирова, бо фонд Кадирова формується багато в чому за рахунок цих джерел теж.

Будь-яке критичне висловлювання суворо карається. Ми знаємо випадок з жінкою, яку публічно засудили, змусили зректися своєї скарги, виставили її божевільною, що вона ні з того ні з сього наговорила ці речі. Потім чеченського хлопчика, з якого зняли штани, що за чеченськими мірками є серйозною ганьбою, та інше. Зрештою викрали за критику кілька людей, серед яких був викладач економіки Нафтового університету в Грозному, його знайшли вбитим після цього викрадення, зараз Слідчий комітет порушив кримінальну справу за фактом його смерті.

Усі ці випадки свідчать про те, що не все так стабільно в Чечні, як хоче нам сказати Рамзан Кадиров. Але критикувати і говорити про це не можна, тому що всі, хто критикує, стають ворогами чеченського лідера, ворогами чеченського народу, відповідно, ворогами президента Росії.

​Ілля Яшин: Я бачу, що відбувається в Чечні, готую зараз доповідь, присвячену кадирівському режиму, там зібрана величезну кількість фактів відвертого свавілля. Я такого майбутнього своїй країні не бажаю, і тому я домагався і домагаюся того, щоб Кадиров був усунений від влади, щоб Чечня повернулася в правове поле. Я радий, що цю боротьбу підтримує значна кількість людей, в останні дні я побачив, що велика кількість росіян готові говорити це вголос, готові підтримувати нашу риторику. Власне, це є причиною такої істерики з боку кадирівців, з боку самого Кадирова, його оточення, вони ненавидять критику, вони бояться критики, вони вважають, що всі їх повинні любити. Той факт, що люди починають говорити вголос про проблеми в Чечні, звичайно, викликає у них величезне роздратування. Та всім рота неможливо затулити.

Одне з ключових завдань на порядку російської держави сьогодні – повернення Чечні в російське правове поле. Це перше. Друге: цілком імовірно, що в Кремлі є певні сили, які зацікавлені в тому, щоб використовувати чеченських силовиків, всі ці чеченські гвардії для протистояння опозиції. Проте особисто я абсолютно переконаний, що якщо в країні почнуться якісь мітинги, масові протести, і федеральний центр ухвалить рішення розганяти ці протести за допомогою озброєних кадирівців – це за фактом означатиме перемогу опозиції. Тому що це моментально приверне на бік опозиції значну частину російського населення, більшість російського населення.

Кадиров погрожує не лише опозиції, критикам режиму, критикам Путіна, Кадиров у своїй риториці часто висловлює погрози в тому числі на адресу російських силовиків, на адресу російських спецслужб, на адресу слідчих. Кадиров по суті демонстративно нехтує російськими законами, російською конституцією. Кадиров, на мою думку, становить загрозу не тільки для опозиції, Кадиров становить загрозу для національної безпеки. Режим Кадирова – це результат тієї політики, яку Путін реалізував на Північному Кавказі. Я думаю, що і в Кремлі розуміють безвихідність цього розвитку, але просто не знають, що з цим робити. Тому проблема набагато глибша, ніж здається на перший погляд.

– Ще одне питання до Вас як до соратника вбитого Бориса Нємцова: як Ви оцінюєте хід слідства?

Ілля Яшин: Практично все звелося до того, що суд буде виключно над стрілочниками, над виконавцями. Кадирова це, звичайно, має влаштовувати.

Ахмед Закаєв: Я поділяю тривогу всіх, хто сьогодні висловлювався щодо ситуації з Кадировим і того, що зараз там відбувається.

Але справа в тому, що Кадиров не виник сам по собі, і це не чеченський продукт – це виключно продукт тієї політики, яку Путін вів на Північному Кавказі протягом останніх 15 років. На превеликий жаль, будь-яка війна залишає негативні наслідки, в цьому випадку війна російсько-чеченська, яка почалася ще в 1994 році. Ми отримали цього монстра, який відчуває вседозволеність. Тому що спочатку така домовленість з ним була, що він може робити все, що завгодно, лише б він демонстрував лояльність до того, хто відповідає за політику, за ситуацію в Чечні, за все, що там сталося і що відбувається сьогодні в Росії.

Звичайно, ця любов і лояльність завжди підігрівалася і підживлювалася мільярдними траншами. У результаті цього виник монстр, який сьогодні не просто втручається у внутрішні справи, а втручається у федеральну політику, ухвалює рішення, кому жити, кому померти, це робиться абсолютно з дозволу вищого політичного керівництва.

Я не вірю, що Путін не знав, що за вбивством Бориса Нємцова стоїть Кадиров і його люди. Я не вірю, що ці питання не були узгоджені з найближчим оточенням Путіна, коли це відбувалося.

Кадирова-старшого вбили за менш примхливі витівки, ніж сьогодні дозволяє собі другий Кадиров. Тому або хтось його провокує, або він має сигнал про те, що його патрон готовий його здати, він намагається довести йому свою необхідність, що він може ще бути корисним. Те, для чого його призначали в Чечні, для боротьби чи придушення опору, ця тема вже закрилася, у Чечні ніхто сьогодні зі зброєю в руках не протистоїть нікому. У цій ситуації затребуваність Кадирова як головного жандарма або ката чеченського народу – це теж відпала. Економічна ситуація, яка виникла в Росії, говорить про те, що Кадирову будуть недоплачувати.

– Олено, скажіть, будь ласка, чого боїться Рамзан Кадиров, що його раптом замінять, чи він незамінний?

Олена Мілашина: Я думаю, цього він точно не боїться. Він справді незамінний для тієї моделі, яку раз і назавжди Володимир Путін вибрав. Ця модель управління Чечнею зникне тільки з епохою Путіна, я так вважаю.

​
– У нас на лінії Марат Гельман, політтехнолог в еміграції. Чому такий невдалий піар у Рамзана Кадирова зараз?

​Марат Гельман: Мені здається, що немає такої ситуації, що Кадиров порушує закони Росії, є ситуація, коли держава розвалилася, ніхто не дотримується законів. У цьому сенсі Кадиров навіть симпатичніший за Путіна, бо каже відкрито про знищення ворогів, а Путін – ні.

Закони не виконує ані Путін, ані міністри, ані Кадиров. Кадиров це робить, можливо, незграбно, можливо, відкрито, він навіть не відчуває протиріч, він не хитрує, не робить вигляд, що хотів би, щоб у Росії було демократичне суспільство, він відкрито каже те, що бачить, у якійсь іронічній формі, але безпечно.

Мені здається, що, безумовно, те, що зараз відбувається, говорить про те, що як тільки влада Путіна ослабне, то Росія почне розпадатися, нічого Росію з Чечнею не буде пов'язувати.

Справа в тому, що тут ситуація така: є кілька Росій, є та Росія, той каркас, який будує Путін, та Росія, яка повністю дискредитувавши або принизивши інститути демократичні, тримається на владі однієї людини..

Цілком можливо, що сигнал сьогодні, який Кадиров нам подає, це простий сигнал, що немає ніякої влади Росії всередині Чечні. Або ви отримаєте Чечню у всій Росії, або Чечня буде окремо.

Путін це використовує, як мені здається: з одного боку «ДНР» – таке абсолютне беззаконня, але засноване на анархії, а з іншого боку Чечня, – теж беззаконня, але абсолютно інше, муштра і так далі. Путін намагається сказати, що якщо не Путін, то є всього два варіанти: або Росія – Чечня, або Росія – «ДНР». Насправді все дуже погано. Кадиров може зіграти для Путіна дуже погану службу.

Олена Мілашина: Населення Чечні, за великим рахунком, у Росії є мало кому цікаве, як живуть там люди, що з ними відбувається, що з ними роблять.

– Ставлення як до чужої країни?

​Олена Мілашина: Чомусь весь час чеченців асоціюють з Кадировим. Це різні речі насправді, Кадиров більше росіянин, ніж чеченець, він більше російський солдат. Його руками виконуються рівно ті ж самі функції з придушення чеченського досить яскравого і сепаратистськи налаштованого менталітету, зараз, звичайно, від цього мало що залишилося, але тим не менше, він існує.

Чеченізація конфлікту відбулася рівно для того, щоб руками чеченця, який розуміє і знає менталітет, придушити бунтівне населення бунтівного регіону. Це вдалося.

​Марат Гельман: Мені здається, Кадиров зіграє погану службу для Путіна, тому що він говорить те, що Путін думає. Якщо раптом (а населення в Росії все-таки європейське), до людей дійде, яку країну будує Путін, то, можливо, лояльність до Путіна в Росії раптом закінчиться на Кадирові.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода