Позитив у відставці Абромавичуса побачив екс-посол США в Україні

Гальмування реформ і корупція можуть поставити під сумнів міжнародну фінансову підтримку України. Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, відповідаючи на запитання «Голосу Америки», висловила стурбованість повідомленням про те, що міністр економіки і торгівлі України Айварас Абромавичус заявив про відставку, скаржачись на корупцію та перешкоди у роботі. Водночас Крістін Лагард не прокоментувала, чи є загроза скасування або затримання наступної частини кредиту МВФ для України.

На цю тему висловилися інші американські експерти. Корупційна драма, яка розгортається нині в Україні, може мати серйозні економічні наслідки, переконаний експерт Атлантичної ради Андерс Ослунд. Бо лише підтверджує той факт, що боротьба з корупцією для української влади досі не пріоритет. А це суперечить головній умові Заходу для надання фінансової підтримки.

«Мені важко повірити, що тепер МВФ, США та ЄС нададуть кредитні гарантії розміром 4 мільярди доларів, які очікувалися у другій половині цього місяця», – зазначив Ослунд.

Врятувати свій імідж реформатора президент Петро Порошенко все ще може. Економіст Ослунд називає базові умови цього.

«Він має звільнити генерального прокурора Віктора Шокіна. Це те, на чому наполягає Захід уже довгий час через ті ж причини. А також усунути, дійсно усунути, Ігоря Кононенка. Це мінімум, який треба зробити». – сказав експерт.

Наслідків чергового корупційного скандалу Україні не уникнути, погоджується колишній посол США в Україні Джон Гербст. Але пропонує подивитись на ситуацію ще й з іншого боку.

«Це, безумовно, відіб’ється на програмі МВФ. Чи насправді вони відмовляться надавати Україні допомогу, мені важко сказати. Але все-таки цей епізод в МВФ розглядатимуть, як і те, що Україна стає здоровішою», – зазначає Джон Гербст і пояснює: той факт, що міністр чинного уряду не дозволив старій системі зламати роботу його команди і що про це довідалась громадськість – виключно позитивна річ.

«Я бачу цей момент як міцну перемогу на шляху реформування України. І, здається, президент готовий зробити гарний крок у цьому напрямі. Ми побачимо, чи будуть розслідувати факт корупції належним чином. Але саме те, що Абромавичус досі лишається на посаді, а корумпований посадовець не прокрався до його офісу – це все дуже гарні кроки», – вважає колишній посол США в Україні Джон Гербст.

Експерти переконані: Абромавичус, якого на Заході називають одним із найефективніших борців із корупцією в Україні, залишиться на посаді лише в тому випадку, якщо отримає запевнення від президента Порошенка, що на роботу міністерства надалі не чинитимуть тиск. І якщо так станеться, погоджується економіст Ослунд, це може стати серйозним кроком уперед для України.

«Для подолання корупції треба продемонструвати, що вона є. Треба показати, що було зроблено і хто це зробив. Я гадаю, що Абромавичус зробив велику послугу Україні у цій справі, вказуючи на основних гравців у корупційних схемах і пояснюючи, як це було зроблено. Це може стати одним із найсильніших ударів по корупції в Україні», – каже Андерс Ослунд.

Але утримання Абромавичуса на посаді – це ще легка частина завдання, яке стоїть перед українською владою, переконаний посол Гербст. Реформи судової системи та Генеральної прокуратури мають стати абсолютним пріоритетом. І відкладати ці зміни більше не можна.

«Для Сполучених Штатів це високий пріоритет, віце-президент Байден говорив про це неодноразово, зокрема й перебуваючи у Києві у грудні. І це неймовірно, що попри все це пан Шокін досі перебуває на посаді», – наголошує Джон Гербст.

Сама ситуація, пояснює Ослунд, не стала для Заходу новиною. Відкриттям стали конкретні імена, і це, каже експерт, має бути достатньою базою для кримінального розслідування. Державні підприємства в Україні завжди стимулюватимуть корупцію. Тому іншого шляху, ніж тотальна приватизація, бути не може.

«Що більш корумпованим є суспільство, то менше компаній має бути у державній власності. Держава має зберегти лише декілька державних компаній із міркувань національної безпеки. Але великі виробничі підприємства мають бути продані. А сьогодні більшість українських державних компаній – це компанії, які щось виробляють або мають виробляти. Хоча насправді нічого не продукують, не прибуток так точно», – робить висновок Андерс Ослунд.

Надто повільний темп реформ, переконаний посол Гербст, негативно позначиться не лише на державі, а й на її керівництві, адже нове українське суспільство більше не готове голосувати за політиків старої системи.