Брюссель – Звільнення політв’язнів та відкритіша політика Мінська, який, до того ж, виступив посередником у зусиллях задля припинення війни на Донбасі, принесла свої результати. Міністри закордонних справ ЄС домовилися остаточно скасувати більшу частину санкцій, які понад десятиліття тиснули на режим президента Білорусі Олександра Лукашенка, зокрема, через його недемократичні дії, обмеження свобод і наявність у державі численних політв’язнів.
Ще рік тому нинішні повідомлення євродипломатії щодо скасування санкцій проти Білорусі виглядали б чимось зі світу фантастики. Однак, ізоляція режиму президента Білорусі Олександра Лукашенка, що тривали з 2004 року, завершується, як про це свідчить рішення міністрів закордонних справ ЄС.
Як повідомив голова німецького зовнішньополітичного відомства Франк-Вальтер Штайнмайєр, вирішальною умовою для потепління відносин із Мінськом та скасування більшої частини санкцій, було нещодавнє звільнення всіх політичних в’язнів. Викреслили з «чорного списку» і самого президента Білорусі Олександра Лукашенка.
Водночас, німецький дипломат зауважив, що ЄС «не настільки наївний, щоб вірити, що за один день Білорусь може змінитися», тож надалі ретельно стежитиме за тим, що там відбувається.
«З огляду на позитивний розвиток подій всередині країни, відновлення діалогу щодо прав людини, переговори щодо віз, її конструктивну роль у вирішенні конфлікту в Україні, звільнення політичних в’язнів… ми вирішили не продовжувати обмежувальні заходи щодо 170 осіб і трьох компаній. Йдеться про санкції, які на даний момент були призупинені», – деталізує рішення про скасування санкцій голова європейського дипломатичного корпусу Федеріка Моґеріні.
Рада міністрів закордонних справ держав ЄС також заявила, що продовжує «ембарго на постачання зброї з Білорусі та обмежувальні заходи щодо чотирьох осіб, що пов’язані із невикритим досі зникненням двох опозиційних політиків, бізнесмена та журналіста, будуть продовжені ще на рік».
Швеція погодилася на компроміс
Із жовтня минулого року, після звільнення Александром Лукашенком низки політичних в’язнів, ЄС на чотири місяці призупинив замороження рахунків та заборону на в’їзд згаданим 170 особам із оточення президента й уряду, а також трьом установам Білорусі.
Водночас, єврокомісар із питань сусідства та розширення Йоханнес Ган висловлює сподівання на розширення економічних зв’язків із Білоруссю, насамперед, задля добробуту її громадян.
Вітольд Ващиковський, голова дипломатичного відомства Польщі, яка виступила за скасування санкцій, називає це «певним експериментом», а для того, щоб переконатися у прогресі Білорусі та її бажанні співпрацювати з ЄС та Польщею, вже найближчими тижнями має намір прибути туди особисто з офіційним візитом.
Проте, низка країн, зокрема, Швеція, досі виступали за збереження санкцій, щодо режиму Лукашенка, а сьогодні погодилися на компроміс, тобто, частину санкцій зняти, але іншу частину – залишити.
Санкції є частиною широкої стратегії, яка передбачає взаємодію з Білоруссю. Тож, ми виступили за зняття деяких санкцій, але за збереження іншихМарґо Вальстрем
«Ми хотіли зберегти санкції щодо Білорусі, але те, що ми маємо сьогодні – це добрий компроміс, що відкриває подальший шлях, – каже шведський міністр закордонних справ Марґо Вальстрем. – Санкції є частиною широкої стратегії, яка передбачає взаємодію з Білоруссю. Тож, ми виступили за зняття деяких санкцій, але за збереження інших».
Тим не менше, Рада ЄС зберігає критичне ставлення до ситуації з правами людини в Білорусі, засуджує збереження страт, наполягає на проведенні демократичних реформ і більшій повазі до прав людини і свободи слова.
Литва вимагає від Мінська більшої атомної безпеки
Литва, яка межує з Білоруссю, була однією з найбільш зацікавлених держав щодо пом’якшення позиції Брюсселя та країн ЄС щодо Мінська.
«Ми зацікавлені у розвитку відносин із Білоруссю як на рівні ЄС, так і в двосторонньому форматі», – зазначав Лінас Лінкявічюс, міністр закордонних справ Литви.
За його словами, для Вільнюса важливі «не тільки демократичні процеси, а й такі питання, як ядерна безпека».
Литва занепокоєна будівництвом у Білорусі за 50 кілометрів від литовської столиці Островецької АЕС і стверджує, що Мінськ не надав своєї оцінки впливу споруджуваного атомного об’єкта на навколишнє середовище та не схильний дотримуватися міжнародних вимог у сфері безпеки ядерної енергетики.
Тому, на вимогу Вільнюса до висновків щодо Білорусі було внесено окремий пункт. «Посилаючись на свої висновки від 20 липня 2015 року щодо енергетичної дипломатії, Рада ЄС знову підтвердила важливість забезпечення ядерної безпеки за межами кордонів ЄС і закликає Білорусь конструктивно співпрацювати в цьому з відповідними міжнародними органами», – йдеться у висновках Ради ЄС щодо Білорусі.
