Берлін – 66-й Міжнародний кінофестиваль «Берлінале» добігає кінця. Останніми демонструють два його останніх фільми – польський та іранський. Вони змагаються за головні нагороди – «Золотого» та «Срібного ведмедів». Також у перегляді позаконкурсна французька стрічка «Сант Амур» із Жераром Депард’є. А українські кіномитці повертаються додому. Що вони везуть зі собою, крім яскравих вражень?
Цього року кінофестиваль «Берлінале» як ніколи заполітизований. Найактуальніша тема для обговорення – війна у Сирії. Але навіть за цієї умови інтерес до України не зменшився. Приміром, у кінопалаці фестивалю відбувся флешмоб на підтримку українського режисера Олега Сєнцова. І хоч, як зауважив у коментарі для Радіо Свобода директор кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі, сирійська проблема трохи «відсунула» Україну на другий план, про неї не забувають.
Колеги з Європейської кіноакадемії, з усіх країн разом із нами починали боротьбу за Олега Сєнцова. Вони пам’ятають про ньогоАндрій Халпахчі
«Однак у кінематографічному світі Україна залишається у центрі уваги. Усі колеги з Європейської кіноакадемії, з усіх країн разом із нами починали боротьбу за Олега Сєнцова. Вони пам’ятають про нього, і вважають, що поки ця справа не буде доведена до кінця, мовчати не можна», – вважає Халпахчі.
«Показати» себе, щоб рухатися далі
Андрій Халпахчі порівняв кіно з дзеркалом, у якому відображається картина життя країни. Тому нею зацікавилися на «Берлінале». Про це свідчить приз – 10 тисяч євро, яким на ринку копродукції талантів відзначено проект «Танк» режисера Максима Ксьонди. Утім, його продюсер Максим Сердюк у розмові з кореспондентом Радіо Свобода заявив, що не гроші головне.
Нині ми отримали приз саме на розробку проектуМаксим Сердюк
«Чому усіх цікавлять гроші? Найважливіше те, що «Берлінале» чекає на фільм («Танк»), і це – найголовніше. Ми зрозуміли, що за кордоном цей проект подобається. На майбутнє ми, звісно, запропонуємо фільм до відбору, і буде видно, чи він пройде на конкурс. Для того, щоб розвивати проект, потрібні гроші – платити сценаристу, сценарним консультантам. На все це потрібні гроші. Держава на такі речі коштів не виділяє. Нині ми отримали приз саме на розробку проекту», – пояснив Максим Сердюк Радіо Свобода.
Хоч доробок інших українських кіномитців і не здобув вагомих нагород, однак «показати себе» вдалося. Український національний стенд, що діяв на Європейському кіноринку у рамках «Берлінале», відвідали численні кінокритики, продюсери, журналісти, а твори, що тут пропонувалися, зібрали добрі відгуки у пресі. У рамках Берлінського тижня критики відбулася світова прем’єра драми українського режисера Ігоря Мінаєва «Блакитна сукня». Це – стрічка-огляд його власної творчості часів радянської цензури. У неї увійшли три короткометражні роботи режисера 1970-х і 1980-х років. «Блакитна сукня» є поетичною і сінефільською згадкою про минуле, що відходить.
Мерил Стрип: «Ми всі – африканці»…
Хоч найбільш очікувана подія – вручення нагороди за кращий фільм і визначення найталановитішої претендентки у номінації «Найкраща актриса» і «Найкращий актор» – ще попереду, але вже можна сказати напевне: цьогорічний фестиваль, як ніколи, був політичним. Приміром, уже на відкритті кінофестивалю Мерил Стрип, котра очолює журі, зачепивши проблему біженців, заявила, що «ми всі – африканці». Її обговорювали під час зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель також Джордж Клуні з дружиною Амаль – юристкою-міжнародником, яка представлятиме в Європейському суді з прав людини, зокрема, і справу ув’язненої в Азербайджані журналістки Хадіджи Ісмаїлової, яка співпрацює з Радіо Свобода.
А відомий своєю відкритою протидією пекінській владі китайський дисидент, художник та архітектор Ай Вейвей підтримав мігрантів, загорнувши гостей «Берлінале» у блискучі рятувальні ковдри.
Крім церемонії нагородження переможців фестивалю, наступними днями на шанувальників українського кіно очікує цікава програма: відбудеться перегляд уже відомої документальної німої стрічки «Одинадцятий» всесвітньо відомого режисера Дзиґи Вертова. Вона демонструватиметься у живому музичному супроводі українського композитора та виконавця Антона Байбакова.
