Купили нові джинси, а вони «не сидять», чи може стомились від старого светра? Чехів у таких випадках закликають віддавати непотрібний одяг. Навіть найлінивіший знайде у Празі спеціальний контейнер для гуманітарної допомоги – вони густо розкидані по місту. Зібрані речі з цих боксів наприкінці дня вивантажують та сортують. Новіше віддають чи продають задешево бідним. А зі зношеного одягу роблять, наприклад, килими.
Мірка Нова з Праги зайвий одяг не викидає, а жертвує іншим. Її пенсії на все не вистачає, тож і сама задешево вдягається у те, що хтось віддав. Таких гуманітарних пунктів прийому та обміну речей у Чехії багато – і часто це єдина можливість для незаможних людей отримати найнеобхідніше.
«Я приходжу часто, мої непотрібні речі можуть комусь знадобитись. Після того заходжу в гуманітарний магазинчик поруч. Там можна обміняти старі речі на нові. Це як «швидка допомога» для гардеробу», – говорить жінка.
Светр – за два євро, туфлі – за півтора
Збором речей для незаможних у Чехії опікуються громадські і церковні організації. Жертвування одягу як добра суспільна традиція почало формуватися після Оксамитової революції (1989 року), коли багато людей потребували допомоги. Ленка Вінерова – одна з тих, хто зробив благодійність своєю щоденною роботою.
Ленка каже, що її гуманітарний центр співпрацює з державою, утім не отримує жодної фінансової допомоги. Тобто Вінерова має право винаймати у міста площу під гуманітарний магазинчик за зниженою ціною. А натомість бідні, які перебувають на обліку в державних соціальних відомствах, беруть у неї речі безкоштовно.
Аби оплатити оренду магазина, для решти охочих одяг продають за символічною ціною. Наприклад, взуття коштуватиме один-півтора євро. Светр можна купити за 60 крон, а це все-одно що два євро. Новий такий коштував би у Празі, щонайменше, в 10 разів дорожче.
«Може здатись, що ми секонд-хенд, але це не так. Ціну ставимо мінімальну, щоб покрити оренду приміщення. Ми допомагаємо бідним. І часто беремо на роботу саме безпритульних: перебрати одяг, розвантажити машину. Вони отримують дах над головою і хоч якусь зарплату», – каже директор гуманітарного центру.
Навіть непотрібний одяг слід приносити чистим та зашитим
Чехів просять приносити речі чистими і без дірок. Утім навіть зношене годиться на переробки. Зі старих светрів чи пальт, наприклад, в’яжуть килимки. На складі цього гуманітарного центру щодня дають друге життя 30 тоннам текстилю.
«Не лише переробляємо, але і збираємо речі для різних благодійних ініціатив. Наприклад, кілька років тому передали кілька ящиків окулярів до країн третього світу. Звісно, ми не вгадаємо, яка діоптрія підходить конкретній людині в Африці. Але з цими окулярами люди мають змогу бачити хоч трішки краще», – говорить Ленка.
Люди віддають не лише одяг, а й іграшки, посуд, постільну білизну, навіть перуки. А от чоловічого взуття бракує – сильна стать вдягає черевики, доки зовсім не зносяться, кажуть активісти.
«Щодня приходять 20-30 людей. У дні, коли люди отримують соціальні виплати чи зарплати, – клієнтів більше. Багато роботи було і на Різдво. Всі ж хочуть купити гарні подарунки для близьких людей», – говорить продавець в гуманітарному магазині Зузана Керакгелова.
Для того, щоб допомогти комусь, не обов’язково жертвувати гроші з власної кишені, кажуть активісти. Достатньо переглянути свій гардероб та передати непотрібні речі тим, хто цього потребує.
