Київ – Попри те, що експерти Міжнародного валютного фонду попереджають про загрозу нової світової економічної кризи, голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що нинішні економічні труднощі лише умовно можна назвати «кризою». За його словами, зараз відбувається переорієнтація капіталів, після чого світова економіка і суспільство вийдуть на новий рівень. Яких заходів має вжити Україна, аби пришвидшити економічне зростання і вийти з кризи та яким чином складна ситуація вже вплинула на економіку країни експерт розповів в ефірі Радіо Свобода.
– Чи Ви погоджуєтеся з експертами МВФ, що нова світова економічна криза вірогідна? Чим вона, на ваш погляд, зумовлена?
– Я би не робив таких песимістичних прогнозів. Треба розуміти, що ми перебуваємо у фазі зміни технологій, технологічного укладу. Звичайно, що водночас йде переорієнтація капіталів. Це умовно можна називати кризою, але після неї економіка і суспільство виходять на вищий рівень розвитку. Те, що відбувається з цінами на класичні енергоресурси, їхнє різке падіння – це переорієнтація капіталів від інвестицій в газово-нафтовій галузі. Для країн, які надто залежні від продажів енергоресурсів, це дійсно кризовий момент. Найяскравіший приклад – це стан російської економіки. Звичайно, що для неї це велика криза, яка має вплив як мінімум на сусідні країни, зокрема, на Україну. Також це вплив на світову фінансову систему.
– Нинішню ситуацію на ринку нафтопродуктів деякі економісти порівнюють з тією, що склалася в 70-80 роках минулого століття – тоді теж знизилися ціни на нафту, але це дало поштовх розвитку технологій. Україна не має нафти, але чи могла б вона якось скористатися цією ситуацією і розвивати високотехнологічні сфери?
Поки ми не будемо якомога більше доданої вартості концентрувати в своїй економіці, ми не зможемо забезпечувати зайнятість населення, високий рівень доходів
– Ми вимушено вже скористалися ситуацією. Ми більш ніж в два рази зменшили споживання газу, зменшили залежність від Росії у цій сфері і фактично на кожному українському підприємстві, починаючи з середніх об’ємів, поставили твердопаливні котли. Таким чином, більшість українських підприємств уже мають використовувати можливості різних джерел енергоресурсів. Це те, про що ми не могли мріяти ще років п’ять тому. Але, звичайно, що цього недостатньо. Бо головна проблема української економіки це те, що ми в своєму експортному потенціалі зупинились і далі розраховуємо лише на продаж сировини і напівфабрикатів. За такої структури розраховувати на економічний розвиток просто неможливо. Поки ми не збагатимо свою структуру, поки ми не будемо якомога більше доданої вартості концентрувати в своїй економіці на своїй території, ми не зможемо забезпечувати зайнятість населення, високий рівень доходів. Тобто нам треба зробити серйозні висновки і з кризи 2008-2009 років і сьогоднішньої кризи, і працювати в новій системі набагато глибше і фундаментальніше.
– Для української економіки може бути актуальною порада першого заступника директора розпорядника МВФ Девіда Ліптона, який сказав, що у відповідь на уповільнення економічного зростання держави мають вживати заходів для стимулювання попиту?
Що таке стимулювання попиту та як його досягнути? Треба стимулювати збільшення доходів, а вони в свою чергу збільшують попит
– Це абсолютно правильно. Що таке стимулювання попиту та як його досягнути? Треба стимулювати збільшення доходів, а вони в свою чергу збільшують попит. Це можливо робити у кількох напрямах. По-перше, це переорієнтація доходів від багатих до бідних через податкову, бюджетну систему. По-друге, це контрольована емісія грошей, частина якої також йде на підвищення доходів. І третє, це доступність кредитних ресурсів. Звичайно, що при існуючих в Україні кредитних ставках це завдання зараз виконувати не можливо, тому внутрішнє завдання для нас – це різко знижувати кредитні ставки. Такими трьома підходами ми піднімаємо доходи, які піднімають попит. Тобто працювати в цьому окремо взятому підході треба комплексно у різних напрямах.
– На Вашу думку, зараз на українську економіку більше впливають світові економічні тенденції чи речі позаекономічного характеру, скажімо, такі як конфлікт на сході, або може політичні ризики?
Не можна все списувати лише на війну. Є багато країн, які десятками років фактично у стані війни, перманентних терористичних актів, активізації військових дій. І це не заважає країнам розвиватися
– На економіку впливає багато факторів, у тому числі момент гострої політичної кризи. Коли в нас почалася політична криза, невизначеність з Кабінетом міністрів, з наявністю чи відсутністю коаліції в парламенті навіть МВФ просто призупинив з нами переговори. Звичайно, спостерігають за ситуацією не лише в МВФ, а й інші наші кредитори і найголовніше – інвестори. Тому, безумовно, вплив є. Війна також безпосередньо впливає на економічну ситуацію, але не можна все списувати лише на війну. Є багато країн, які вже десятками років фактично у стані війни, перманентних терористичних актів, активізації військових дій. Це Ізраїль, в ідентичній ситуації знаходиться Грузія. І це не заважає країнам розвиватися. Тобто війна впливає, але це не єдиний фактор, який працює в економіці. Сьогодні більшої прямої шкоди завдає неефективна економічна влада. Тобто уряд і Національний банк України. Звичайно, багато факторів впливає на економіку, але для такої держави, як Україна, з такими ресурсами, з таким геополітичним становищем і з тим моментом, що Україна через російську агресію повернулася в світову геополітику – ми можемо мати набагато кращі економічні результати, враховуючи, що увесь цивілізований світ нас підтримує: відкриває нам ринки, допомагає фінансово. Тому Україна не сама зі своїми проблемами. І за умови розумного й ефективного внутрішнього керівництва ми можемо досягати дуже серйозних економічних результатів.
