Ґранді, штат Вірджинія – Американські вугільні райони страждають на депресивність – багато шахт закриваються і люди втрачають роботу. Багато хто звинувачує демократичну адміністрацію президента Барака Обами ледь не у «війні проти вугілля» і спробах зменшити його використання в енергетиці для стримування кліматичних змін. Тож не дивно, що серед американських шахтарів популярним є Дональд Трамп, який змагається за перемогу в президентській номінації від Республіканської партії і має на своєму боці симпатії тих, хто залишився обабіч американської технологічної революції останніх десятиліть.
Коли Крістін Муллінс закінчувала школу 12 років тому, були очікування що багато її однокласників працюватимуть під землею, видобуваючи вугілля в цьому східному штаті для американських металургійних заводів, і маючи зарплату в 50 тисяч доларів на рік, якій в Америці не позаздриш як на таку важку працю шахтаря в Апалачах.
Але це було колись.
«Все менше тих, хто хоче робити те, що робив батько, дід чи прадід. Але навіть коли у вас і є університетський диплом, ви необов’язково повертаєтесь в рідні місця, бо тут немає роботи. Бо тут все обертається довкола вугільної промисловості», – каже 30-річна Муллінс, медсестра яка зараз є безробітною.
Вугільна промисловість в занепаді, робочих місць небагато, молодь виїздить і людиною, від якої чекають відповіді на ці проблеми, є Дональд Трамп.
«Я б назвала це озлобленою безвихіддю. Люди тут нещасні, люди тут невдоволені, і вони прагнуть отримати допомогу та відповіді», – каже Муллінс.
Перегони за крісло, яке посідає нині президент Барак Обама, другий термін якого завершується наприкінці року, є дещо незвичними.
Колишній державний секретар США Гілларі Клінтон, про яку думали, що вона легко здобуде номінацію від Демократичної партії, має певні проблеми щодо довіри та її зв’язків з великим американським бізнесом. Це дало її опонентам, зокрема незалежному сенатору Берні Сандерсу, можливість кинути серйозний виклик, хоча Клінтон легко виграла «праймеріз» у штаті Вірджинія першого березня.
У стані республіканців атмосфера дещо нагадує цирк. Трамп, який раніше заявив, що «Мексика надсилає до США своїх ґвалтівників», а також що мусульманам треба заборонити в’їзд до США і що у нього «гарні стосунки з темношкірими», веде перед у спробі виграти номінацію від Республіканської партії – незважаючи не серйозний спротив цьому з боку керівництва партії.
І саме в робітничих, переважно білих районах, кампанія Трампа в боротьбі за Білий дім набирає обертів.
Експерт-демограф з Інституту Брукінґса Вільям Фрей сказав недавно, що багато людей в провінційних робітничих районах нині почуваються «досить розлюченим населенням». Вони залишені обабіч технологічної революції та відчувають поступовий занепад важкої промисловості у США.
«Вони не є людьми, які мобільно рухаються, а багато речей змінюються на відстані від них. І вони живуть в районах, які в застої з багатьох точок зору», – написав Фрей недавно в газеті The New York Times.
«Війна з вугіллям»
В графстві Бьюкенан у Вірджинії 94 відсотки населення є білим і пікапи є автівками за визначенням. На машинах багато хто має наклейки на кшталт «Не може Америка світитися без вугілля з Вірджинії» або «Зупиніть війну з вугіллям».
Для багатьох поколінь вугілля було засобом існування в Апалачах, які охоплюють південно-західну Вірджинію, західну Вірджинію, Кентуккі і та частину штату Пенсильванія.
Але ситуація кардинально змінилася за останні 20 років. Великий споживач вугілля – американська металургія – важко дає собі раду з дешевим імпортом металів. Багато металургійних заводів закрилися – від Пенсильванії до Огайо. Це скоротило потребу в коксовому вугіллі.
В останні ж п’ять років глобальні поставки різко знизили ціну на вугілля. Скажімо, у Вірджинії тонна вугілля в 2014 році коштувала 68,58 доларів, а минулого року – на 20 доларів дешевше.
Це призвело до великої міграції, до масового виїзду молодих сімей через потребу пошуку іншої роботи. Скажімо, в Бьюкенані кількість школярів за останні півтора десятки років скоротилася з 9 600 до 2 800.
В Бьюкенані офіційно безробіття становить трохи більше десяти відсотків, але місцеві мешканці кажуть, що реально цей рівень значно вищий.
Всі негаразди місцеві мешканці списують на адресу Вашингтона, де адміністрація демократів рішуче запроваджує нові обмеження на атмосферні викиди тепловими електростанціями, які працюють на вугіллі, через прагнення запобігти зміні клімату.
В результаті, обурення використовується республіканцями, а місцеві жителі закидають президенту Обамі «боротьбу з вугіллям».
«Хто захищає вугільні громади? Хто захищає людей у західній Вірджинії? В південно-західній Вірджинії? Чи вони взагалі хочуть зруйнувати ринок вугілля? Тому настрій людей тут у Вірджинії такий: чи матимемо робочі місця наступного року?» – каже в інтерв’ю 69-річний Джон Стріт, компанія якого постачає важке обладнання на шахти.
Перемога Трампа на праймеріз у Вірджинії
Першого березня – днем після оголошення про продаж найбільшої шахти приватному інвестору – мешканці графства Бьюкенан активно голосували на праймеріз у штаті Вірджинія.
Клінтон перемогла Сандерса в демократичній номінації – 64 відсотки проти 35.
А Трамп в боротьбі за республіканську номінацію отримав майже 70 відкотів, перемігши сенатора з Флориди Марко Рубіо (14 відсотків) та сенатора з Техасу Теда Круза (12 відсотків). Це був найвищий показник Трампа на праймеріз.
Це здивувало багатьох оглядачів, адже Трамп не вів боротьбу за номінацію в графстві Бьюкенан.
На своєму сайті Трамп написав, що адміністрація Обами веде «суцільну війну проти вугілля, яка викорчувала та зруйнувала цілі сім’ї та цілі громади».
Такі заяви резонують з настроєм 53-річної Дебори Бостіч, чоловік якої втратив роботу на шахті минулої осені.
«Трамп виглядає як один з нас, він, можна сказати, бере бика за роги. Він немов би от зараз наскочить і все повирішує, – каже Бостіч. – Він – бізнесмен і дуже успішний. І, можливо, наспів час комусь управляти державою як бізнесом».
Над матеріалом працювали Mike Eckel та Ростислав Хотин
