Комітет захисту журналістів (Committee to Protect Journalists – CPJ) засудив оприлюднення сайтом «Миротворець» особистих даних тисяч журналістів та співробітників ЗМІ, які висвітлювали події на сході України. Про це йдеться у заяві цієї міжнародної організації. В організації також критично сприйняли позицію народного депутата Антона Геращенка, який похвалив дії хакерів, що здійснили виток інформації та закликав уряд України запровадити серію заходів з обмеження свободи ЗМІ задля «протидії російській пропаганді».
«Комітет захисту журналістів закликає журналістів, згаданих в оприлюдненому переліку, вдатись до додаткових заходів для збереження недоторканості їх електронних поштових скриньок та цифрової інформації», – йдеться у повідомленні на сайті організації.
«Журналісти – це особи, які працюють відкрито і самі публікують свої прізвища, імена на веб-сайтах, але дехто робить це анонімно чи працює під псевдонімом, і треба розуміти, що вони працюють в умовах війни і не хочуть розкривати свої особисті дані, оскільки вони пишуть на гострі теми. Розкриття даних про телефони, електронної пошти понад 4 тисяч журналістів ставить під загрозу їхнє життя. Це щонайменше викликає погрози по телефону, електронній пошті, Фейсбуку, і такі погрози, за даними для нашого комітету від українських журналістів, вже почали надходити. Також проблема в тому, що йдеться про порушення українського законодавства про право на захист особистого життя», – заявив представник Комітет захисту журналістів Мусафар Сулейманов в коментарі «Голосу Америки».
Сулейманов назвав некоректним висловлювання про те, що робота на окупованих територіях є порушенням моралі і етики для журналіста.
«На сайті «миротворця» всі журналісти, понад 4 тисячі людей, були звинувачені в співпраці з терористичними організаціями без суду і слідства…Що мається на увазі під тезою «співпраця з терористичними організаціями»? Журналісти співпрацюють зі своїми редакціями і висвітлюють те, що бачать. Їм доводиться брати інтерв’ю в обох сторін конфлікту, а інакше – яким чином Україна, жителі Києва, скажімо, дізнаються про те, що відбувається на Донбасі», – Сулейманов.
Роботу на територіях, окупованих угрупованнями «ДНР» і «ЛНР» він назвав не співпрацею, а «виконанням там журналістської роботи».
«Професія журналіста не заборонена законом і медійники мають право брати інтерв’ю у будь-яких організацій чи осіб, які або називаються злочинними чи терористичними, або були визнані такими судом чи засуджені за свою діяльність», – прокоментував представник Комітету захисту журналістів.
