На Донбасі, перш ніж почалася російська окупація, відбулося розмивання української держави – влада належала місцевим олігархам, які діяли там відповідно до власних законів. В цих умовах з’явився нелегальний вугільний бізнес – копанки, про які розповідав днями празькій аудиторії журналіст із Донбасу Денис Казанський. Під час презентації своєї книжки «Чорна лихоманка» у празькій Бібліотеці імені Вацлава Гавела він пояснював процес підриву української державності на Донбасі та проводив паралель із Поліссям, де нещодавно виник ще один нелегальний промисел – видобування бурштину, який також свідчить про слабкість державних інститутів в Україні. Навіть зараз, на тлі війни, торгівля вугіллям із людьми, яких Київ називає «терористами», триває, з обопільною вигодою для бізнесменів.
– Копанки з’явилися після реструктуризації вугільної галузі наприкінці 1990-х років.
– Наскільки вони важливі для економіки регіону?
– Видобуток вугілля – це основна галузь: яка їм дозволяє існувати. Бо це той товар, на який є попит. Багато тих заводів, які там були, зупинилися, не працюють. А вугілля і Україна готова купувати, і Росія купує. Більшість вугілля, як і раніше, видобувається на шахтах, а близько 10% видобувалося у цих нелегальних шахтах. Зараз, звісно, статистики немає, але вони працюють.
– Українські урядовці говорили, що вони не можуть посилати на Донбас соціальні виплати, бо не можуть забезпечити безпеку. А посилати гроші за вугілля, виявляється, безпечно?
– Думаю, що там все йде за схемою «товар-гроші», тобто вугілля заходить, вони перераховують гроші. Якщо б ми не отримували вугілля, перестали б туди йти гроші. Ця ситуація вигідна для обох сторін.
– Наскільки вона легальна з точки зору українського законодавства?
– Важко сказати, бо досі вся ця ситуація, ця війна неврегульована в законодавстві. Формально, і то, і то – територія України. Тож чому по території України не може проходити українське вугілля?! Але ж люди, які його видобувають, з точки зору закону, є злочинцями. І як це все привести до ладу? Треба прийняти якусь законодавчу базу, яка б чітко давала відповідь на ці питання, але поки її нема.
– Перед тим, як відбулася збройна агресія на цю територію, там відбулося розмивання держави ось такими речами, які Ви описуєте у своїй книжці «Чорна лихоманка», і зараз подібне розмивання держави відбувається на Поліссі. Наскільки небезпечним Ви бачите цей процес?
Не думаю, що там є якийсь сепаратизм. Тим більше якісь антиукраїнські настрої. Такого немає. Там суто економічні причини
– Я не думаю, що там є якийсь сепаратизм. Тим більше якісь антиукраїнські настрої. Такого немає. Там суто економічні причини. Люди хочуть заробляти, для них це – великий заробіток, і вони цим займатимуться, незалежно від того, чи їм будуть дозволяти, чи забороняти.
На Донбасі вся влада була в руках місцевих кланів. І коли ці клани асоціювали себе з Україною, там була Україна
На Донбасі була дещо інша ситуація. Там вся влада була в руках місцевих кланів. І коли ці клани асоціювали себе з Україною, там була Україна. А коли вони вирішили, що хочуть відокремлення, почалося відокремлення. Так, є певний відсоток населення, який бере участь у цьому. Так, є люди, які беруть в цьому участь, але це 30-40 тисяч людей воює, а населення – 4 мільйони, то це навіть не один відсоток. Більшість населення є просто заручники цієї ситуації.