Досить спекуляцій, як Савченко буде уживатися з президентом і Тимошенко – Рябчин

Гості передачі «Ваша Свобода»: Олексій Рябчин, народний депутат від «Батьківщини»; Катерина Одарченко, політичний консультант.

Олександр Лащенко: «Я повернулася та включаюся до роботи». Про це заявила сьогодні, у перший робочий день у стінах Верховної Ради, народний депутат Надія Савченко, чільний номер у списку фракції «Батьківщини».

Embed share

Ваша Свобода | Перший робочий день Надії Савченко у Верховній Раді. Яким вона буде депутатом?

відео Радіо Свобода

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

The URL has been copied to your clipboard

---

No media source currently available

0:00 0:20:00 0:00

Pop-out player

Тиждень тому Надію звільнили з російського полону. І саме сьогодні у залі парламенту Надія Савченко зняла свій портрет на трибуні й помістила туди портрети українців, які досі лишаються у російському полоні.

Раніше Надія завила: «Я дуже люблю свою роботу і хотіла б літати. Але для України буду там, де корисна… Українці, якщо вам треба, щоб я була президентом, то буду президентом… У партії «Батьківщина» є лідер. Я планую працювати ефективно, для цього абсолютно не треба очолювати партію».

Отже, перший робочий день Надії Савченко у Раді. Яким вона буде депутатом і взагалі політиком?

Перед тим, як ми докладніше почнемо нашу розмову, звісно, наведемо докладніше виступ сьогодні у Верховній Раді Надії Савченко.

Надія Савченко: Я не дам вам забути, не дам вам забути, хто сидить у цих кріслах Верховної Ради, про тих хлопців, які починали лягати за Україну на Майдані і продовжують зараз помирати за неї на Донбасі!

Я не дам вам забути. Тому що, якщо хто-небудь з вас був на кладовищі, то ви могли відчути те, що я відчула я – вони не лежать, вони стоять. Вони стоять з нами за Україну! І вони не ляжуть у могили доти, доки ми не отримаємо ту Україну, за яку померли вони і про яку мріємо ми!

Я вам скажу, що нічого не забуто, ніхто не забутий, і нічого не пробачили! І народ України не дасть нам сидіти в цих кріслах, якщо ми будемо зраджувати їх!

– Пане Рябчин, які Ваші враження після повернення Савченко додому? Вона дійсно політик? Адже політика – це вміння домовлятися, йти на компроміс. Чи вона – революціонер, національний лідер?

​Олексій Рябчин: По-перше, мені дуже незручно казати про Надію Савченко. Було нормально спілкуватися, коли вона була у Москві, до неї не було доступу. Мені дуже незручно казати щось про неї, краще запитувати в неї, тому що є така можливість. Я сподіваюся, що вона надасть і ви скористаєтеся цією можливістю.

– Ми скористаємося цією можливістю, як тільки вона з’явиться. Але цікаве Ваше враження.

​Олексій Рябчин: Якщо тебе обрав народ України, то ти вже політик. Тобто тобі вже властиві такі функції.

Їй, як і мені, як і багатьом іншим політикам, треба багато чого навчатися. І у фракції «Батьківщина» є все для того, щоб навчитися у найкращих дійсно людей. У нас є два генерали СБУ – Кожем’якін і Бухарєв, у нас є два дипломати – Тарасюк та Немиря. Це світового рівня дипломати. У нас є люди з досвідом уже роботи у виконавчій службі. У нас є молоді депутати, які радять, наприклад, Надії, як організувати роботу зі своїми помічниками, як із законопроектами.

Тобто дуже велика кількість інформації, яку вона повинна застосовувати, для того, щоб працювали депутатом і ефективно розпоряджатися часом. Тому що у мене також був перший досвід – мною керував, можемо сказати, або допомагав Андрій Шевченко, який зараз є послом в Канаді. У нас є всі можливості для того, щоб Надія Савченко навчалася.

– Ви зустрічалися з Надією після того, як вона повернулася?

Олексій Рябчин: Так, ми спілкувалися, зустрічалися.

– Сам на сам, якщо не таємниця?

Олексій Рябчин: І сам на сам ми зустрічалися, і з фракцією ми зустрічалися. Навіть учора, коли у нас була експертна рада «Батьківщини» (у нас кожного понеділка на сесійному тижні експертна рада, де засідає фракція «Батьківщина» з експертами, і ми обговорюємо законопроекти на тиждень, тобто ми приходимо у Верховну Раду вже з майже готовими рішеннями, тому що щодо деяких законопроектів повинні заслухати думки колег), Надія Савченко на ній розписала законопроекти, які пов’язані з військовою тематикою.

І вона дуже нервувалася саме щодо того, навіть не із-за свого виступу, а щодо того, що вона повинна дати вже поради фракції, як голосувати з того чи з іншого питання, що вона повинна скомунікувати, фахово ці питання обробити. І вона зі своїми помічниками сьогодні на засіданні вже фракції, яка була вранці, з цим справлялася. Тому, я думаю, в неї буде дуже добре все виходити.

– Надія Вікторівна Савченко формальний №1 у списку «Батьківщини». Її справжній лідер, не формальний і формальний насправді теж – Юлія Тимошенко. Як вдається ужитися їм?

Олексій Рябчин: Я думаю, що треба покласти кінець усім цим спекуляціям, тому що це така гаряча тема, тобто як вона буде уживатися з президентом, як вона буде уживатися з Юлією Тимошенко, з іншими. Ви побачите. Тому що я не хочу спекулювати на цій тематиці.

Надія дуже добре ладить зі всіма, тому що вона пройшла шлях від солдата до офіцера – вона не перестрибувала. Вона йде поступово до своєї мети. І все, що вона каже, то це дійсно так і сприймається. Тому я не хочу на цю тему спекулювати.

Надія Савченко – це член партії «Батьківщина», член фракції «Батьківщина». У нас командна взаємодія. І ми будемо взаємодіяти і будемо знаходити компроміси. Тому що в мене також є певні червоні лінії. І коли в нас сідає фракція і обговорює, то ми знаходимо, за які червоні лінії ми переступаємо, за які – ні. Я доводжу щось колегам, і колеги погоджуються, або колеги доводять. Тобто це робота фракції. Фракція невелика, зараз нарешті 19 людей. І порозуміння ми знайдемо. Не було ще такого випадку, щоб ми не знайшли.

– Але лідер фракції – Юлія Тимошенко. Це не обговорюється. Вона веде засідання, ухвалює всі принципові рішення. Правильно?

​Олексій Рябчин: Звичайно. Тут просто не обговорюється (Тимошенко – лідер фракції – ред.). І Надія Савченко на це і не претендує. Вона сказала про це.

Я прошу людей, які нас дивляться: не треба спекулювати на якомусь конфлікті між Юлією Тимошенко і Надією Савченко, Надією Савченко та президентом, Надією Савченко та кимось іншим. Не треба на цьому спекулювати. Не треба налаштовувати людей. Вона – розумна людина. Вона ще не є такою досвідченою. Але це українка, яка хоче кращого для країни. І вона буде це робити.

– Пані Одарченко, а Ви як вважаєте, є політичне майбутнє у Надії Савченко? Так, Герой України. Так, дуже мужня людина. Але в нас багато було героїв. Не хочу Надію жодним чином образити. Згадаймо, знову ж таки (не зовсім коректне порівняння, там багато від самого початку сумнівів було) Семен Семенченко, пан Парасюк, нарешті козак Гаврилюк – людина досить порядна…

​Катерина Одарченко: Я не порівнювала б історію Савченко, її шлях і шлях Парасюка, бо вони дуже різні.

У нас є певні соціальні стереотипи, які існують у суспільстві. І дійсно, на етапі виборів багато людей покладали надію на людей, які брали участь у військових діях з аспектом на те, що вони, побачивши смерть і побачивши ту трагедію, яка відбувається не лише за рахунок агресії Російської Федерації, але й за рахунок внутрішньої безвідповідальності, корупції, не будуть наступати на ті граблі, які, власне, ми маємо.

Але ми бачимо і по багатьох людях в інших фракціях, які стали депутатами, які перейшли, припустімо, з однієї політичної сили в іншу, які отримують другу зарплату у доларах, є по суті народними депутатами…

– Від кого?

Катерина Одарченко: Ви бачили, коли люди переходили, припустімо, з БПП до Коломойського. Це ж є зрозумілі практики, коли люди переходять з іншої фракції до іншої, то вони мають якийсь інтерес або спільний у бізнесі…

– Ті ж самі «чорні каси», тільки вже не Партії регіонів, так?

Катерина Одарченко: Так. Або друга зарплатня. Це факт, це в принципі відомий факт.

Тому тут немає якого такого узагальнення, коли можна сказати, що всі люди, які пройшли фронт, успішні політики чи неуспішні політики. Це перша теза.

По-друге, дійсно зараз є ефект підвищеної довіри до Надії. Це і зрозуміло. Тому що дійсно вона пережила ті речі, які кожен українець пропустив крізь себе, бо вона була символом України і залишається, власне, таким символом.

– Виправдані надії на Надію-політика, Ви вважаєте?

Катерина Одарченко: Надія зараз є частиною партійного будівництва, партійного процесу партії «Батьківщина». Ми можемо любити цю партію, не любити, але це партія, яка існує вже понад 16 років. Якщо я не помиляюся. І питання в тому, що не існує політик ізольовано. От Ви бачите, коли приходить, припустімо, політик у БПП. Що таке БПП? Це був ситуативний союз, у тому числі примус, переходу депутатів з якимись інтересами. Відтоді воно дуже швидко розвалюється, тому що певних ціннісних орієнтирів, у тому числі історій співпраці, проектів роботи з виборцями постійних не було. У результаті люди починають переходити.

Якщо взяти ізольовану людину і не надавати їй допомогу від партії, не надавати аналітичну допомогу, консультаційну допомогу, коли спільнота партії, апарат партії, офіс не веде навчальну роботу, роз’яснювальну, не узгоджує всі думки, всі позиції, всі знання, то це працює неефективно. У «Батьківщині» ця структура існує, вона працює. Я розцінювала б пані Надію як потужну частину партії «Батьківщина».

Але знову ж таки зараз є емоційне сприйняття. Соціологія показала, експрес-заміри, що є велика підтримка пані Савченко у тому числі як політика, як навіть кандидата у президенти.

Але ми розуміємо, що в принципі така ситуація, навіть говорячи з точки зору «сірого» піару, дуже швидко закінчується. Це такий привід до маніпуляції. Тому я думаю, що Надія, як розумна людина, яка пройшла складний шлях, – як на моє переконання, було б логічно, якби Надія займалася тими питаннями, які стосуються військової служби, військових.

– І в перспективі, наскільки я Вас розумію, Надія не створюватиме свою політичну силу, можливо, не претендуватиме на посаду президента, не закликатиме, можливо, до дострокових виборів?

​Катерина Одарченко: Як виглядають електоральні процеси? Є ефект «медового місяця» класичний, підтримки нового політика або плюс підтримки тієї партії, де є цей новий політик або ці нові політики. Потім відповідними інформаційними шляхами можна знижувати цю підтримку або підвищувати. «Народний фронт» – типовий штучний проект. Підвищена підтримка, а потім глобально до нуля. Відтоді, якщо ми говоримо про ситуацію з Надією, то в Надії немає амбіцій бути президентом.

– Чому? Пані Одарченко, я процитую дослівно: «Якщо вам треба – буду». До українців звертаючись.

Катерина Одарченко: Це ж метафора насправді.

– Ви думаєте? Ви не бачите в ній месіанства?

​Катерина Одарченко: Розумієте, у чому справа. Пасіонарний політик, якщо йти за Гумільовим, то якраз найближче до пасіонарного політика в Україні наблизилася Юлія Володимирівна. Вона вміє форматувати під себе аудиторію. Ну, це факт. Це є певний талант, який існує. Надія, з точки зору її особистісної історії, на даному етапі здається таким месією, символом України. Але подивіться, як складно, власне, працювати з антиобразом Тимошенко, бо багато ж було спроб його зруйнувати, і як зараз легко зруйнувати образ Савченко. Насправді це легко – декілька інформаційних прийомів і вся Савченко…

– Будуть такі спроби, на Ваш погляд?

Олексій Рябчин: А вони вже є.

Катерина Одарченко: Вони вже, безумовно, є.

– А в чому вони полягають, на Ваш погляд?

Олексій Рябчин: Просто те, що ми читаємо про Надію і про її сестру, що вона там десь балотується…

– А Віра не йде нікуди від «Батьківщини». Ви зараз про це сказали перед ефіром.

​Олексій Рябчин: Віра вже заявили офіційно на своїй сторінці у «Фейсбук», що вона нікуди не балотується. Це «чорний піар». Те ж саме було, що Надія Савченко не прийняла квіти від Тимошенко. Ми ще за годину до того, як вона прилетіла, дізналися, що вона не хоче цих квітів. Ми всі квіти подарували журналістам. Тобто ми виходили зустрічати її взагалі без квітів. Але це така річ, яка передається з уст в уста, і вона класична політтехнологічна – не знаю, «чорний», «сірий» піар, якийсь там піар.

Вона є загрозою і для політичних сил, для політичних опонентів. І будуть ці спроби, тому що є ці завищені очікування, що Надія Савченко правою рукою махне шаблею – звільнимо Донбас, лівою рукою махне – корупцію поборемо. Є таке.

– Спроби можливі дискредитації Савченко з боку проросійських сил в Україні, можливо? З боку, можливо, Адміністрації президента? З боку кого?

Олексій Рябчин: Я не буду спекулювати. Хай експерти про це кажуть.

Катерина Одарченко: Є останні дослідження. Рейтинг робив IRI, орган і організація, якій можна довіряти. І там абсолютно чітко видно, що рейтинг «Батьківщини» по Україні 10-12%. Тобто він є таким, який росте. Відповідно також зростає рейтинг «Опоблоку». І рейтинги ряду інших політичних сил.

Якщо говорити дійсно про спекуляції, то я думаю, що тут будуть наступні шляхи. Внутрішньопартійний конфлікт. Хоча його дійсно там немає. Другий момент – психічне здоров’я.

– Будуть вкидання?

Катерина Одарченко: Так. Будуть ті історії, які виглядають десь схожими на правду.

І також будуть, я думаю, спроби якихось кулуарних домовленостей. Бо Надія, як і будь-який молодий політик, не є досвідченою. Я думаю, що якісь кулуарні спроби такого спілкування будуть.

Але знову ж таки, якщо партія «Батьківщина» 16 років існує, і ця структура працює, то це, по-перше, викликає повагу, по-друге, це значить, що внутрішньопартійні механізми є досить резистентними, стійкими до таких інформаційних причин.

– Я наведу, до речі, думку Вашого колеги по парламенту, пане Рябчин, Віталія Купрія, який сказав, чим є, на його погляд, Надія Савченко і для пропрезидентської політичної сили, і для вашої політичної сили – «Батьківщини».

Віталій Купрій: От повернулася Надія Савченко. У мене зараз такі підстави є вважати, що її зараз одурманюють десь з боку Адміністрації президента, з боку Тимошенко. Їй не надають повну картину інформації, намагаються її виштовхати з України, в ПАРЄ, щоб вона тут не брала участь у розбудові держави.

Я думаю, що треба надати інформацію як одному з лідерів нації, якому довіряють люди, щоб вона заявляла, і щоб вона вимагала, скажімо, створення тих самих ТСК.

– Пане Рябчин, як Ви це прокоментуєте?

​Олексій Рябчин: Я стільки прочитав про те, що Надія Савченко повинна зробити, з ким вона повинна зустрітися. Моя думка: Надія Савченко – самодостатня людина, і вона сама вирішить, що їй робити. Я не буду давати їй жодних порад, я не давав. Я їй допомагаю певним чином своїм власним досвідом, як працювати.

– Пане Рябчин, під час зустрічі з Вами вона якісь політичні наміри свої висловлювала, про щось вона розповідала, які в неї плани?

Олексій Рябчин: У неї в планах дуже багато навчитися, що вона повинна зробити. І вона це робить дуже швидко. Це з того, що я бачу під час спілкування з нею, з того, як вона розуміє, як організувати процес. У неї дуже досвідчені помічники. Вони вже з нею співпрацюють.

– Авторитарність присутня в поведінці народного депутата Савченко чи ні? Категоричність?

Олексій Рябчин: Це якісь штампи. Я з нею спілкуюся. І для мене це людина дуже легка в спілкуванні.

– Готова до компромісів?

Олексій Рябчин: Запитайте у неї це. Їй треба зрозуміти. Тому що вона сьогодні прийшла вперше до Верховної Ради. Я згадую, коли я прийшов, і до мене не було такої уваги камер. А коли ти під прицілом камер, телебачення, і всі з тобою вітаються, всі хочуть з тобою зробити селфі, всі хочуть до тебе доторкнутися, тому що ти для них є символ, то це трошки для людини, яка є військовою, до того не звикла, їй треба ще прийти до тями і зрозуміти, де, що і як. Але вона це робить дуже швидко.

Зараз, поки ми тут, вона зустрічається з партійним активом, тому що у нас зараз з’їзд партії «Батьківщина» по висуванню кандидатів на довиборах. Але ми бачили, ті партійці, голови обласних осередків партії «Батьківщина», як вони її сприймають, як вона сприймає людей. Їй подарували деякі подарунки. Тобто їй подобається таке спілкування. Але вона просила – не треба до неї підходити, не треба її обіймати, не треба з нею… Вона не в зоопарку, щоб з нею фотографуватися. Тобто дайте їй спокій – Ви побачите тоді справжню Савченко, а не ту Надію Савченко, яку ви собі її уявляєте, всі інші депутати. Вона все сама зможе.

– Пані Одарченко, Україна зараз потребує кого: героя (при всій, повторюю, щирій повазі до Надії Савченко і до справжніх українських героїв, яких, до речі, не так уже й багато, більше піаряться, не Надію маю на увазі) чи реформатори, ті самі люди «у піджаках», які будуть піднімати реформи, як Каха Бендукідзе (Царство Небесне йому) у Грузії здійснював?

Катерина Одарченко: Україні потрібна, по-перше, зрозуміла стратегія, куди ми рухаємося. Насправді реформатори – це ж просто успішні українці.

Якщо говорити про Надію, то Надія є фахівцем і спеціалістом у військовій галузі. Олексій є спеціалістом, у тому числі в енергетиці. Хтось там є спеціалістом у конституційному процесі. І це є нормально. І коли будь-яка партія може знайти баланс таких спеціалістів і написати гармонійну стратегію, то отакі партійні структури різних ідеологій нам потрібні.

У мене дуже велике прохання і до глядачів, і до експертів: максимально заохочувати відходити від емоційного вибору і вибору, скажімо так, проектів лідерського типу, а більше зважати на аналітику, програми, дії і, власне, раціональні пропозиції.

​– Пане Рябчин, буде такий процес йти? «Никто не даст нам избавленья: ни Бог, ни царь и не герой» в Україні?

Олексій Рябчин: Я можу сказати, що Надія Савченко ті завдання, які вона поставила для себе, а це звільнити всіх українських бранців, які є в Росії, і зробити так, щоб у хлопців в окопах був тил. Цим вона і буде займатися.