В одеських слідчих ізоляторах іще є обвинувачені, яких доречно міняти на українців, незаконно утримуваних у Росії, стверджують активісти. Серед них є і громадяни Росії. Через два роки від трагедії 2 травня 2014-го Одеса залишається під пильним контролем як активістів, так і СБУ. Перша в Україні громадська приймальня Служби безпеки відкрилася саме в цьому чорноморському місті. Це експеримент у рамках реформування, зазначив голова СБУ Василь Грицак. Призначення – тісніша взаємодія з громадянським суспільством для вирішення багатьох проблем, які існують в Одеській області. Чи означає це, що на Одещині найбільший ризик проявів сепаратизму?
Незаконно утримувані в Росії українці нещодавно повернулися завдяки обміну їх на одеситів Олену Гліщинську та Юрія Діденка. Вони намагались створити «народну республіку Бессарабії» навесні 2015 року. Це частина Одеської області, яка межує із Молдовою, зокрема, із сепаратистським придністровським регіоном.
«Це громадяни України. Але річ у тім, що це російські агенти, які були давно завербовані і багато років працювали на Росію. Такі «сплячі агенти» є ще в Україні, поступово ми будемо їх виявляти і притягувати до відповідальності», – заявляє Антон Геращенко, народний депутат, член колегії МВС України.
Створенням так званої «Бессарабської республіки» займались саме в Одесі. З’їзд проводили в одному з кафе у спальному районі міста. Всі фігуранти організації «Народна рада Бессарабії» були затримані, повідомляло СБУ.
«До квітня 2015 року планувалося через підрив двох мостів (які з’єднують цю частину Одещини з рештою області – ред.) створити «Бессарабську народну республіку» на базі дев’яти районів. Ми вилучили купу документів, які свідчать про те, що був уже кандидат на південну Бессарабію. За отриманими нами даними, планувався захід «зелених чоловічків» із території Придністров’я, а далі дестабілізація обстановки в Молдові, Румунії і вихід на Європу гібридною війною», – стверджує Василь Грицак, голова СБУ.
Проросійські погляди найбільш поширені на півдні Одещини – громадський активіст
Окрім звинувачених у «справі 2 травня», в тому числі громадян Росії, в одеських СІЗО утримуються й члени диверсійних груп, які причетні до організації вибухів у місті чи воювали на боці угруповань «ДНР» та «ЛНР», запевняє Сергій Стерненко, громадський активіст, лідер одеського осередку «Правого сектору».
Він підкреслює, що декого з підсудних із російським громадянством декілька разів суди намагались випустити під заставу, але через тиск громадськості їх знову брали під варту. Мова йде про Євгена Мефйодова і Максима Сакауова, які є фігурантами «справи 2 травня».
Сергій Стерненко в коментарі Радіо Свобода зазначає, що зараз в Одесі ситуація спокійна: людей із проросійськими поглядами набагато менше за проукраїнську спільноту, і вони є соціально неактивними. Але переважну більшість у місті складають люди нейтральних поглядів, яким байдуже, в якій державі жити, стверджує громадський активіст.
«Білгород-Дністровський район, Татарбунарський, Саратський, Ізмаїл, Рені, тобто все, що йде південніше від Дністровського лиману, на південь області – там дуже високі показники проросійських настроїв. Така ж сама картина – навіть гірша! – по прикордонних районах, що поблизу кордону з невизнаною республікою Придністров’я. Там постійно є російське телебачення і практично немає українських каналів. Не видно жодної роботи спецслужб у тому напрямку, і там реально ситуація близька до критичної», – зауважує Стерненко.
Це не «сепаратизм», а незадоволення діями влади – експерти
За дослідженнями Центру моніторингу і попередження конфліктів, жителі історичної Південної Бессарабії не розуміють, чому на загальнонаціональному рівні їх позиціонують як сепаратистів або нелояльних до цілісної України громадян. Експерт центру Юлія Сербіна зауважує, що питання створення «народних республік» було нав’язане північним сусідом із метою розхитування ситуації в Україні.
«Зрозуміло, що кожен регіон має свої особливості, і на них слід зважати. Представники громадянського суспільства Ізмаїла, Болграда, Кілії, Рені неодноразово зауважували, що центральні ЗМІ звертають на них увагу тільки в контексті, коли з’являються повідомлення чи то про «Бессарабську», чи іншу якусь «республіку», в той час як абсолютно не зважають на досягнення, туристичний потенціал, питання залучення інвесторів до цих регіонів, на питання взаємодії з Європейським союзом і певні програми», – каже Сербіна.
Одеські експерти стверджують, що про сепаратизм в Одесі і області зараз не йдеться. Протистояння, яке існує, пов’язане із незадоволенням певної групи людей діями влади, що не можна називати «сепаратизмом».
«Є певна категорія людей, яку традиційно після Майдану називають «проросійською», яка не є такою вже давно. Ті, хто був проросійськими явно, після 2 травня поїхали. Люди, які не підтримують «майданівські» сили чи мейнстрім, не є проросійськими. Вони скоріше є опозиційними до тих тенденцій, які виявлялися на Майдані або після нього. Традиційно їх називають сепаратистами: раніше їх називали «ватниками» (таке було визначення), тепер – сепаратистами», – наголошує одеський конфліктолог Інна Терещенко.
Вона відзначає, що зараз в Одесі немає ресурсів серед проросійськи налаштованих людей, готових іти на барикади заради міфічних «республік». Також фахівець зауважує, що називати «сепаратистами» людей, які незадоволені діями влади, небезпечно – саме це й штовхає їх у радикальні кола.
Проте ніхто не виключає наявність диверсантів та прихованих агентів Росії в Одесі. Втім, це є вже сфера діяльності Служби безпеки, яка запевняє, що ситуація в Одесі стабільна, а місто чекає гостей на відпочинок.
На цю ж тему:
|
|
15.06.2016
