Брюссель – Скасування візових перешкод для українців – це мета доповідача Європарламенту Марії Ґабріел. Тому її звіт повинен отримати потужну підтримку більшості парламентарів, зауважила сама Ґабріел в інтев’ю Радіо Свобода. Хоча питання «коли» у процесі скасування віз для України для неї не є головним, але й для гальмування цього процесу підстав немає. В розмові вона пояснила, що шанс надання державі безвізу визначає те, як вона налаштована. А досягнення Києва у цьому сенсі «дуже обнадіюють».
– Як на скасування віз для українців може вплинути той факт, що ЄС нині зосереджений на приготуванні так званого механізму призупинення безвізового режиму на випадок порушень?
– Процес триває, але я, як доповідач, безумовно не можу сказати, що ці два досьє поєднані, чи розгляд «механізму призупинення» пригальмовує процес скасування віз. Зовсім ні, бо «механізм» і його перегляд мають свою власну логіку. Але ми працюємо індивідуально для кожної держави.
Немає прямого зв’язку між чотирма державами, які ми зараз розглядаємо, кожна з них просувалася, згідно зі своїми реформами та заслугами
Немає прямого зв’язку між чотирма державами, які ми зараз розглядаємо (Україна, Грузія, Косово і Туреччина, – ред.), і кожна з них просувалася, згідно зі своїми реформами та заслугами, – ось як ми працюємо. Важливо, що держава виконала свої критерії, а отож переходимо до фінальної стадії, де Європарламент і Рада ЄС ухвалюють рішення. А щодо «механізму призупинення», то він розглядається паралельно, і він пов’язаний з усіма державами, які мають безвізовий режим. Тобто, він стосуватиметься не лише України, Грузії чи Косова, але всіх понад 30 держав, яким ЄС вже лібералізував візовий режим.
– Доповідач з питання «механізму призупинення» заявляв, що, можливо, його «проголосують» вже у липні. Тож, чи голосування профільної комісії Європарламенту стосовно України та Грузії відбудеться десь у вересні?
– Одразу зауважу, що це не так, бо наступного тижня я представляю мій проект звіту щодо Грузії в парламентській Комісії з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ. Тобто, грузинське досьє вже попереду «механізму». Далі два тижні будуть виділені для внесення поправок. А голосування, вочевидь, відбудеться одразу після відпусток. Тож обидва процеси йдуть одночасно й паралельно, немає підстав казати «спочатку одне, а потім інше».
– Український уряд оголошував, що візової лібералізації слід чекати на початку осені, тож наскільки це відповідає реаліям?
– Я вважаю, що питання «коли» не є суттєвим. Справжнє питання у тому, що коли Єврокомісія зробила свою пропозицію надати безвізовий режим, Європарламент і Рада ЄС, як дві рівні законодавчі інституції, повинні виконати свою частину роботи.
Для мене, як доповідача, головне не дати, а отримати міцну більшість у Європарламенті. Коли йдеться про скасування віз, не слід забувати, що йдеться насамперед, про громадян. Адже саме це є найконкретнішим досягненням, коли ми говоримо про спільні цінності, просування реформ, загалом, коли ми починаємо довготривале співробітництво.
Що треба, аби мати в Європарламенті цю більшість? – Мати добрий звіт, який я готую, мати всю інформацію щодо кожного з критеріїв, і нарешті, мати гарантії, що жодний з цих критеріїв кимось не буде згодом інструменталізований. Тож ми працюємо задля процесу, який гідний довіри. Я беру час для отримання всієї інформації, бачити виконання реформ по кожному із чотирьох пунктів. І на основі цього надіслати потужний і об’єднаний сигнал, який би не було змоги політизувати в момент голосування. Тож дата для мене обумовлена саме цим.
– Але ж Ви мали б мати якусь кінцеву дату завершення своєї роботи?
Немає сенсу гальмувати цей процес, коли всі критерії виконані
– Ясно те, що з моменту, коли всі критерії виконані, немає підстав для затримки цього процесу. Комісія ЄС дала свою пропозицію для Грузії 26 квітня, для України – на місяць пізніше, 25 травня. Я збираю всю інформацію по обох досьє. Загалом для цього потрібен місяць-півтора. Далі – ухвалення, залежно від плану парламентської комісії, як лиш з’явиться можливість. Повторюю, що немає сенсу гальмувати цей процес, коли всі критерії виконані.
– Наразі нерідко чути, що візова лібералізація через мігрантську кризу сприймається в ЄС насторожено. За Вашими даними, чи представляють загрозу в цьому сенсі українці?
Щодо українців – ми їх вважаємо дуже серйозно налаштованими. Український уряд здійснив надзвичайні зусилля, у деяких критеріях він навіть зробив більше, ніж вимагалося
– Я не можу погодитися з такою постановкою питання. В момент, коли ЄС започатковує з державою процес лібералізації віз, одразу все йде за планом, є умови, які поступово виконуються, і ми цю державу не розцінюємо, як загрозу, а навпаки, вважаємо, що протистоїмо загрозам і викликам разом. Скасування віз – це для мене і унікальний момент, і, водночас, процес на довготривалу перспективу. Щодо українців – ми їх вважаємо дуже серйозно налаштованими. Український уряд здійснив надзвичайні зусилля, у деяких критеріях він навіть зробив більше, ніж вимагалося. Це дуже обнадіює.
– Ви доповідач і щодо України, і щодо Грузії, чи не маєте наміру зрештою об’єднати ці два досьє в один «пакет»?
– Я дуже відверта щодо цього: немає прямого зв’язку між державами, про які йде мова. Ні Україна-Грузія, ні Україна-Косово. Сила нашого підходу саме в оцінці виконання умов кожної окремої держави. Ми оцінюємо заслуги та рішучість уряду, який вдався до важливих реформ, і продовжує цей тривалий процес. Ми також дивимося на зусилля та наміри громадян цієї держави, які хочуть працювати разом із ЄС в партнерстві. Отже, жодних пов’язувань, жодних залежностей, жодних додаткових умов між різними країнами.
Матеріал підготували Віталій Єреміца та Rikard Jozwiak
