Конституція України незабаром може зазнати чергових змін. Конституційна комісія підготувала нову редакцію другого розділу Основного закону щодо прав людини. Пропонована ревізія досить радикальна, і це правильно, бо зараз частина прав декларується, але не виконується, заявила голова Центру інформації про права людини Тетяна Печончик в ефірі Радіо Свобода. Вона звернула увагу, що й ухвалені Верховною Радою 2 червня зміни до Конституції в частині правосуддя, також стосуються прав людини.
– У нас триває конституційний процес, і Конституційна комісія під керівництвом Володимира Буткевича зараз працює над змінами до Конституції саме в системі прав людини. Проте вони ще не внесені у парламент, зараз відбуваються дискусії.
Але інші зміни, які були проголосовані у Верховній Раді 2 червня і стосувалися правосуддя та судочинства, вони також певною мірою стосуються прав людини, і теж можна аналізувати, яким чином вони можуть вплинути на права людини.
– А яким саме – позитивним чи негативним? Тому що оцінок щодо змін до Конституції у частині правосуддя лунало багато. Зокрема стосовно інституту адвокатури, що інтереси людини в суді може захищати виключно адвокат.
– Власне, яким чином вони вплинуть, сказати зараз дуже важко, тому що у Конституції, у тих змінах, які були внесені, дуже багато бланкетних норм, або таких норм, які відсилають до законів, які потім будуть ухвалені.
Тобто ці закони можуть бути як в інтересах прав людини, так вони можуть і обмежувати права людини. І дуже багато буде залежати від того, яким буде парламент, яка буде кон’юнктура у Верховній Раді, наскільки депутати будуть зацікавлені у тому, щоб захищати права людини, приймати закони в інтересах прав людини.
Це, я вам скажу, чи не єдина країна у світі, де монополія адвокатури прямо прописана на рівні Конституції
Але те, про що ви згадали, ті недоліки, які вже у Конституції закладені, є такими «мінами уповільненої дії», які справді буде дуже важко обійти. Насамперед, це монополія адвокатів на представництво інтересів клієнтів у судах. І це, я вам скажу, чи не єдина країна у світі, де монополія адвокатури прямо прописана на рівні Конституції. І, власне, це є серйозною загрозою доступу людей до правосуддя, тому що якщо така монополія буде реалізована і прописана в законах, то це означатиме, що людям звузиться доступ до правосуддя.
Це – перша річ, а друга – це відкладення ратифікації Римського статуту на три роки, що також сильно критикували правозахисні організації.
– Як, на Вашу думку, можна виправити, зокрема, ці недоліки? Чи є якісь домовленості, пошуки компромісу, допрацювання змін із депутатським корпусом?
– Власне, виправити їх можна двома шляхами. Перший шлях – це знову внести зміни до Конституції, і забрати звідти ці критичні положення. І ми на цьому наголошували, коли відбувалися дискусії навколо Конституції, що не можна цього вносити.
Інший шлях – це ухвалення законів, які мінімізують шкідливий вплив цих уже внесених до Конституції норм. Ну, наприклад, що стосується адвокатури, там є така норма, що монополія адвокатури може не стосуватися малозначущих якихось справ, і от прописування якомога ширшого переліку таких справ, можливо, якимось чином дозволить уникнути цього шкідливого впливу. Хоча я вважаю, що це – абсолютно не панацея. Зараз адвокатура в Україні має багато проблем: внутрішніх проблем, проблем із якістю надання адвокатських послуг. Тобто зараз передчасно говорити про те, що ми надаємо право усім адвокатам право представляти інтереси людини в судах не тільки у кримінальних справах, як це встановлено зараз на рівні кримінального процесу, але і в адміністративних справах, цивільних справах. У будь-яких справах, коли людина або органи державної влади йдуть до суду, вони змушені наймати адвокатів, і це – підвищення цін.
Мінімізація, може, й можлива, але я сумніваюсь, що вона буде достатньо ефективною, і що вона дасть можливість великій кількості людей отримувати доступ до правосуддя.
– Якщо загалом говорити про вже внесені зміни до Конституції і ті, що розробляються, – які ще можуть бути «підводні камені» і наслідки змін щодо прав людини?
В суспільстві потрібна досить ґрунтовна дискусія щодо того, що має бути в Конституції, що Конституція повинна гарантувати людині, таким чином, щоб вона не перетворилася потім у якусь порожню, непрацюючу норму
– Зараз є новий проект закону про внесення змін до Конституції, який був підготовлений Конституційною комісією. Він пропонує досить радикальну ревізію розділу про права людини. Я вважаю, що це правильно, тому що зараз те, що записане в нашій Конституції, досить відірване від практики. Особливо в тій частині, яка стосується забезпечення різних соціальних прав. Дуже багато прав залишилися декларативними. Наприклад, право на безкоштовну медицину, права на житло або ще якісь – вони просто не працюють. Тому, справді, в суспільстві потрібна досить ґрунтовна дискусія щодо того, що має бути в Конституції, що Конституція повинна гарантувати людині, таким чином, щоб вона не перетворилася потім у якусь порожню, непрацюючу норму.
Тривають дискусії, зокрема, щодо того, чи має бути в Конституції прописане право на зброю
Тривають дискусії, зокрема, щодо того, чи має бути в Конституції прописане право на зброю, так, як це є в Сполучених Штатах Америки. Багато людей говорять, що після того, як в Україні почався збройних конфлікт, вже і так є певна кількість зброї у населення. Тривають дискусії довкола того, як прописати в Конституції, наприклад, право на шлюб і захист від дискримінації для різних груп, включаючи ЛГБТІ-спільноту. Тобто багато нових питань стоїть на порядку денному, і хочеться сподіватися, що процес внесення змін до цього розділу Конституції збере для обговорення більше зацікавлених організацій, сторін. Тому що той процес, який відбувся зі змінами в частині правосуддя, був більш закритим. І на жаль, ми не мали змоги бути почутими народними депутатами в процесі конституційних змін.
