Маді Бекмаганбетов
У Казахстані продавці товарів народного споживання кажуть, що продукція з України не постачається. За офіційними даними, товарообіг між двома країнами за останні півроку скоротився майже на 40 відсотків.
Тетяна, яка торгує молочною продукцією на одному з ринків Астани, пропонує споживачам продукцію білоруського та казахстанського виробництва і кілька видів українських сирів – «Добряна», «Молька». Вона каже, що українські сири дорожчають.
«Менше привезли. Сиру тиждень не було. Сказали, що там через два моря везуть. Телевізор дивитеся ж. Це ще старі сири, з минулого тижня. Ціни вже зростають. На 200-300 тенге. Кажуть, ще подорожчають. Українські сири раніше були дешевші, через це їх брали. А зараз ціна піднялася. Напевно, будуть брати білоруські», – припускає Тетяна.
У торговій точці поруч виставлені кондитерські вироби. В асортименті – продукція казахстанських кондитерських компаній «Баян сулу», «Рахат», «Цукерки Караганди». Є і кондитерські вироби української компанії Roshen. Назгуль, яка торгує на ринку солодощами протягом дев'яти років, каже, що за останні кілька тижнів українські кондитерські вироби в продаж не надходили.
«Українські цукерки зовсім не надходять. Поки дійдуть через Білорусь, більше місяця минає. Такі українські цукерки, як Grand Toffie, «Бджілка», «Склянка молока», Jelly, «Корівка», які є у нас в продажу, залишилися ще з минулого завозу. У компанії, що займається постачанням цукерок, кажуть, що поки товару немає. Востаннє – це було взимку – цукерки подорожчали на 20 відсотків», – каже Назгуль.
Велика частина посуду, яку продають на оптово-роздрібному ринку в Астані, вироблена в Росії і Китаї. Рискуль, продавець магазину на цьому ринку, говорить, що єдиний в продажу виріб з України – казани фірми «Біол», які надійшли в торговельну точку ще рік тому. Казани постачалися фірмою, яка займалася реалізацією продукції цієї компанії в Казахстані.
Кореспонденту Радіо Свобода вдалося поговорити з представником компанії, яка має мережу магазинів з продажу посуду в Астані. За словами представника компанії, який відмовився представитися і назвати організацію, з певного часу мережа припинила продаж українського посуду. Заступник директора казахстанської компанії говорить, що «це пов'язано з введеними Росією обмеженнями на транзит».
«Ми його зараз дуже рідко замовляємо, вони самі (українські компанії – ред.) постачають до Астани. Але в зв'язку з тим, що ціни скрізь високі і реалізація дуже слабка, купівельна спроможність слабка, ми зараз його не продаємо. Посуд взагалі зараз погано йде. У зв'язку з подорожчанням всіх товарів, звичайно, реалізація впала», – каже представник компанії.
За офіційними даними українських відомств, товарообіг з Казахстаном в першому півріччі цього року скоротився на 40 відсотків, порівняно з аналогічним періодом 2015 року. Експорт українських товарів до Казахстану знизився на 46 відсотків (з 295 до 159 млн доларів США), тоді як обсяг експорту казахстанської продукції до України скоротився на 25 відсотків (з 136 до 100 мільйонів доларів США). Цю інформацію підтверджують і в посольстві України в Казахстані.
«Якщо бути точним, то товарообіг зменшився на 38 відсотків. В цілому товарообіг зменшився і з країнами СНД, це питання розглядалося на засіданні Кабінету міністрів. Дійсно, сильно знизився товарообіг», – каже радник посла з економіки Сергій Воронцов.
У відповіді на запит Радіо Свобода міністерство національної економіки Казахстану наводить дані комітету державних доходів, згідно з якими в першому півріччі 2016 року обсяг товарообігу з Україною склав 539 мільйонів доларів США, що менше за показник аналогічного періоду минулого року на 41,4 відсотка, або на 381 мільйон доларів. Експорт до України в першому півріччі в грошовому вираженні склав 313,2 мільйона доларів, що менше за минулорічний показник на 33,8 відсотка (приблизно 160 мільйонів доларів). Ввезення товарів з України до Казахстану знизилося на 49,4 відсотка, склавши 225,8 мільйона доларів, повідомляють в казахстанському міністерстві.
Варто зазначити, що за цей період нафтопродукти склали 45 відсотків від загального товарообігу, продовольчі товари – 15 відсотків.
«Основними причинами скорочення імпорту з України є ускладнення процедур транзиту через Росію, – кажуть в міністерстві національної економіки Казахстану. – Причинами зниження товарообігу стали також уповільнення темпів зростання світової економіки і загальна економічна ситуація в Україні, зокрема, були скорочені обсяги виробництва деяких металургійних і машинобудівних підприємств, що позначилося на експортному потенціалі України».
На думку міністерства національної економіки Казахстану, зниженню обсягів товарообігу між двома країнами сприяла також поява на казахстанському ринку аналогічних закордонних товарів, взаємодія з країнами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) і збільшення на казахстанському ринку сільськогосподарських товарів з Білорусі та Росії, а також «оголошена в країні програма індустріалізації».
Згідно з указом президента Росії Володимира Путіна «Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки і національних інтересів Російської Федерації під час здійснення міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан через територію Російської Федерації», ухваленому 1 січня 2016 року, «міжнародні транзитні автомобільні та залізничні перевезення вантажів з території Україна на територію Республіки Казахстан через територію Російської Федерації здійснюються тільки з території Республіки Білорусь за умови застосування до вантажних приміщень (відсіків) транспортних засобів та залізничного рухомого складу, приміщень, ємностей і інших місць, в яких містяться або можуть міститися товари, засобів ідентифікації (пломб), в тому числі, які функціонують на основі технології глобальної навігаційної супутникової системи ГЛОНАСС». «Накладення пломб буде проводитися при в'їзді на територію Російської Федерації, водії зобов'язані будуть отримати реєстраційні талони. У разі порушення водіями порядку накладення (зняття) і застосування засобів ідентифікації (пломб), які в тому числі функціонують на основі технології ГЛОНАСС, облікові талони визнаються недійсними», – йдеться в указі.
Згідно з указом, з 1 липня українські товари на територію Казахстану не провозять навіть через спеціальні пункти пропуску на білорусько-російському кордоні.
З липня Москва розширила список санкцій українських товарів, які йшли транзитом через територію Росії, і повністю заборонила провозити їх в Казахстан і Киргизстан. Вантажоперевізники, які слідували за двома рекомендованими урядом Казахстану маршрутами, скаржилися на втрату часу і збитки, яких вони зазнають через заходи, введені Росією.
Західна Європа, звинувативши Росію в підтримці сепаратистів у східній Україні, ввела економічні санкції проти Москви. Росія у відповідь оголосила антисанкції. Від цих заборон постраждали компанії з країн Європи та України з перевезення вантажів до країн Центральної Азії, які змушені були використовувати витратні альтернативні маршрути.
Оригінал матеріалу – на сайті Казахської редакції Радіо Свобода
