Доступність посилання

30 Травень 2017, Київ 00:11

Війна спецслужб України і Росії (огляд преси)


Емблема Головного управління розвідки Міноборони України, Київ, 24 жовтня 2016 року

Про загострення протистояння українських та російських спецслужб розповідає «Український тиждень». Видання пише, що гібридна війна – це в тому числі і війна спецслужб. Коли інтенсивність обстрілів зменшується, варто очікувати провокацій у тилу. До нібито викритого плану «Шатун» є всі підстави ставитися з підозрою, та відкидати думку, що Москва відмовиться від розгойдування ситуації в Україні, аж ніяк не варто, зазначає тижневик. Російські спецслужби шукатимуть будь-яку нагоду для дестабілізації, використовуватимуть будь-яких «корисних ідіотів», влаштовуватимуть будь-які акції залякування. Видання переконує, що ФСБ й надалі продовжить своє «полювання за головами»: можливо, наважиться на якусь чергову масштабну «терористичну справу» або на викрадення когось із відомих людей із території України. І, звісно, чекатиме ходу у відповідь від українських спецслужб. Про наслідки йдеться в статті «Гра на підвищення».

Влада так і не змогла остаточно переконати суспільство в тому, що всі протести в Україні – це сценарій Кремля, стверджує тижневик «Фокус». Видання пише, що наслідки протестних акцій хоча і не руйнівні, однак дають про себе знати. Про те, хто стоїть за планом із дестабілізації ситуації в Україні тижневик розповідає у статті «Хроніки «Шатуна».

В матеріалі «Градус невдоволення» соціолог Ірина Бекешкіна розповіла «Фокусу» про те, які протестні настрої в українському суспільстві набирають обертів, навіщо політики виводять людей на вулиці і чому українці вперто голосують за популістів. Експерт вважає, що в Україні вибори, це – аукціон обіцянок. Хто більше пообіцяє, той і здобуде владу. Утім, там де є демократія, завжди є популісти, зазначає видання. Це чудово ілюструють вибори в США. Але одна справа – популізм у заможний країні, де більшість є людьми середнього класу, а інша – популізм у бідній державі, де виборець проголосує за потрібного кандидата навіть за тисячу гривень. Так буде доти, доки суспільство не вибереться зі злиднів. Однак, як наголошує соціолог, зараз держава підійшла до межі: або Україна зникне як незалежна держава, або керівні структури будуть змушені робити те, чого робити не хочуть. Насамперед боротися з корупцією, переконує експерт тижневика.

Цього року Міжнародний валютний фонд Україні грошей не дасть. І навіть не натякає, коли зможе дати, констатує тижневик «Новое время». Головний привід для побоювань – корупція. Відтак, як переконують експерти видання, щоб виправити ситуацію, потрібно насамперед реформувати правоохоронну систему, включаючи прокуратуру, суди, МВС. Зрозуміло, не заради МВФ або інших міжнародних фінансових інституцій, а заради власної держави, наголошує тижневик в публікації «Вийшли з траншу».

Відтоді як в Україні почали розслідувати корупційні злочини, спостерігаються періодичні спалахи протистояння між Генпрокуратурою, її структурним підрозділом Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою і Національним антикорупційним бюро. Про причини цього протистояння чи непорозуміння розповідає «Дзеркало тижня» у матеріалі «Досудове розслідування корупційних злочинів: прокуратура і НАБУ – протистояння чи співробітництво?».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG