Доступність посилання

19 Вересень 2017, Київ 15:15

Як правильно вибрати ялинку? Досвід України та США


На Софійській площі почали встановлювати головну новорічну ялинку країни. Київ, 5 грудня 2016 року

Цього тижня в Україні розпочали продаж ялинок. Тож починається дискусія довкола одного з головних символів новорічних свят – зеленої красуні. Намагаючись визначитися, живу обрати чи штучну, екологи радять одразу подумати про те, де вона опиниться потім, і припускають, що найкращий варіант – узагалі знайти їй заміну, оскільки ялинка для багаторазового використання виготовлена з пластику, а щодо легальності зрубаної гарантій бракує. Як зберегти святковий настрій і при цьому не нашкодити довкіллю?

Дефіциту зелених красунь із лісу не очікують. Згідно з даними Державного агентства лісових ресурсів України, державні лісогосподарські підприємства планують цього року реалізувати близько 630 тисяч дерев (для порівняння – минулого року реалізували 550 тисяч).

Держлісагентство обіцяє влаштовувати рейди для викриття тіньового хвойного бізнесу. Для цього планує заручитися підтримкою Нацполіції, Держекоінспекції та громадськості. Аби не дати нажитися браконьєрам та махінаторам, у відомстві пропонують перевіряти на їхньому сайті серію та номер бирки, наліпленої на продукцію. Охочим поставити вдома живу ялинку радять придбати її безпосередньо в лісгоспі, а не шукати на стихійних ринках, де найчастіше виявляють правопорушення.

Громадяни зможуть купувати ялинки в державних лісгоспах. Це буде значно дешевше, ніж на ялинкових базарах

«Кожен громадянин перед новорічними святами зможе особисто ознайомитися з обсягами, місцями реалізації, цінами на новорічні ялинки на сайтах облуправлінь лісомисливського господарства та лісгоспів. Громадяни зможуть купувати ялинки в державних лісгоспах. Це буде значно дешевше, ніж на ялинкових базарах», – зазначила на своїй сторінці у Facebook тимчасовий виконувач обов'язків голови Держлісагентства Христина Юшкевич.

Утім, навіть якщо купувати ялинку з биркою, законність її походження усе одно варто ставити під сумнів, вважає Андрій Плига, еколог та координатор українського бюро Всесвітнього фонду дикої природи. Адже, каже, доволі поширені випадки, коли підприємці отримують у лісгоспах бирки окремо від ялинок. Тож можуть начепити їх на будь-яке дерево. Потім з’ясувати, чи не було воно самовільно зрубане, дуже важко.

Система використання бирок зовсім не врегульована

«Система використання бирок, по-перше, недосконала, по-друге, зовсім не врегульована. Дуже часто справжня кількість ялинок, які заготовляють, є більшою, ніж та, яка фігурує у документах», – зазначає еколог.

У Держлісагентстві цього року вирішили замість пластикових бирок чіпляти етикетки-наліпки з індивідуальним номером та штрих-кодом і запевняють, що папір, з якого вони виготовлені, руйнується, варто її відліпити, що унеможливлює повторне маркування.

Часто те, що ми називаємо новорічними ялинками, – це верхівки здорових сосен

Але екологи і до такої процедури мають зауваження. Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України, вказує на необхідність проведення моніторингу процесу вирубки: «Часто те, що ми називаємо новорічними ялинками, – це верхівки здорових сосен. Тобто, дерево там могло 20-40 років рости, а йому просто спилюють верхівку і продають під виглядом невеличкого дерева».

Може, краще тоді поставити неживу?

І хоч надаючи перевагу штучній ялинці, можна позбавити себе турбот, згаданих вище, все ж експерти зі сталого розвитку переконують, що вдаватися до такого кроку варто, лише якщо штучна ялинка дісталася у спадок. Нову рекомендують не купувати.

Багаторічний автор провідного екологічного американського видання Grist Умбра Фіск щороку перед Різдвом – у відповідь на листи читачів – пише колонку про те, як зробити свято «зеленим», і регулярно наголошує, що зрубана ялинка – все ж менше зло, ніж її виготовлена на фабриці копія.

У Сполучених Штатах, де щороку продають приблизно 30 мільйонів ялинок, левову частку вирощують на комерційних фермах. На місці зрубаних саджають нові, тому цей варіант наближається до вуглецево-нейтрального, якщо домівки покупців розташовані поблизу цих ферм, і покупцям не доводиться спалювати літри пального, аби привезти ароматний символ Різдва додому.

Щодо штучних ялинок є кілька принципових застережень, які слід мати на увазі, пише Умбра Фіск. По-перше, щоб «виростити» штучне дерево, використовують хімічні речовини, включно з полівінілхлоридом – це пластмаса, яку складно переробити; штучні ялинки, виготовлені кілька десятиліть тому, часто мають у своєму складі ще й доволі високий рівень свинцю – потужного нейротоксину. По-друге, країна їхнього походження у більшості випадків – Китай, тому їхнє транспортування завдає довкіллю значно більшої шкоди, ніж транспортування національної продукції.

В Україні живі ялинки після нового року, як правило, опиняються на смітниках (й нерідко стають темою для жартів про лінивих господарів, які викидають їх ближче до літа). В американській Національній асоціації у справах різдвяних дерев переконані, що справжнє дерево удома – краща ідея, якщо знаєш, де його діти після свят.

Справді зеленим американське Різдво роблять програми з утилізації хвойної продукції – громадські ініціативи, зібрані на сайті earth911.com. Тут пропонують її використати у найрізноманітніших корисних для громади проектах – від виробництва енергії до укріплення узбереж річок, яке запобігає їхньому руйнуванню.

Інженерні війська США навіть збирають непотрібні ялинки та сосни, аби використати для створення підводних лісів у водосховищах, в яких комфортніше почуватимуться підселені туди риби та інша живність.

Ялинка напрокат

Київський департамент міського благоустрою та збереження природного середовища пропонує після новорічних свят запровадити традицію з висадки ялинки у відкритий ґрунт. Усе більше лісгоспів залишають зелених красунь з корінням і продають їх у горщиках.

А на Закарпатті пропонують брати їх в оренду і після нового року та Різдва повертати назад, за що їм відшкодовують частину витраченої суми (на кшталт практики шведської компанії IKEA).

«Для тих, хто хоче зробити таку річ, це може бути дуже гарна ідея, виправдана, – погоджується Олексій Василюк. – Але треба проконтролювати, щоб мати гарантію, що воно (дерево – ред.) від цього не загине. Тому що якщо просто з холоду забрати дерево в приміщення, у нього просто почнеться вегетація на два тижні. І ти його просто виносиш на холод, на балкон, і воно все одно всихає».

Андрій Плига підтримує ідею з горщиками. Але пропонує й інший варіант для тих, хто любить традиції і хоче мати на свята дарунок від природи, який не завдасть їй шкоди, – солом’яного дідуха.

Дідух – необмолочений сніп із жита та пшениці, збережений з обжинків, який як і ялинку, можна прикрасити усім, на що стане уяви та засобів
Дідух – необмолочений сніп із жита та пшениці, збережений з обжинків, який як і ялинку, можна прикрасити усім, на що стане уяви та засобів

  • 16x9 Image

    Ярослава Куцай

    Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG