Доступність посилання

20 Жовтень 2017, Київ 17:37

Навіщо потрібен механізм цивільної конфіскації?


Будівля Кабінету міністрів України

Ще одна спроба: Кабінет міністрів вніс на розгляд Верховної Ради оновлений проект закону про «спецконфіскацію». Попередній такий урядовий документ парламент відхилив на початку грудня. Свій варіант «спецконфіскації» пропонували і депутати «Народного фронту», але їхній законопроект Верховна Рада цього тижня навіть не внесла до порядку денного. Це – не перші законодавчі спроби погодити повернення у бюджет нелегального багатства. Чому депутати не ухвалюють такий закон і чому некоректно вживати слово «спецконфіскація»? Радіо Свобода відповідає на запитання по темі разом із юристом «Центру протидії корупції» Тетяною Шевчук.

Що таке «спецконфіскація»?

Суть поняття «спеціальна конфіскація» можна знайти у Кримінальному кодексі України (стаття 96-1). Тобто ця процедура вже прописана у законодавстві. Те ж, про що наразі не можуть домовитися депутати Верховної Ради, правильно називати або цивільною конфіскацією, або «конфіскацією без винесення вироку», або – як це названо у відповідних законопроектах – «стягненням необґрунтованих активів».

«Виникла мішанина понять, – каже Тетяна Шевчук. – Спеціальна конфіскація, закріплена у ККУ, застосовується за рішенням суду під час вироку: суд може призначити спеціальну конфіскацію речей, які є предметом злочину або були підшукані чи використані в результаті злочину».

«Різниця саме в наявності вироку суду. У випадку цивільної конфіскації достатньо лише факту розслідування і наявності коштів – активів, які не є результатом злочину, але особа не може довести, що вона отримала їх законним шляхом в рамках своїх законних доходів», – додає юрист.

Чи це взагалі цивілізований спосіб конфіскації – без вироку суду?

Така процедура – англійською мовою вона називається «Non-Conviction Based Asset Forfeiture», «конфіскація активів без вироку» – існує в багатьох правових системах за кордоном.

У різних країнах вона прописана по-різному: десь – на рівні спеціальних законодавчих актів (як це є у Великобританії чи Колумбії), десь – вписана у кодекси (як у США чи Швейцарії).

Що кажуть критики ухвалення цивільної конфіскації?

Перш за все – для успішного функціонування такої процедури у державі має бути забезпечене верховенство права. «Наприклад, у США є різні види такої конфіскації без вироку, – розповідає Тетяна Шевчук. – Але навіть там на її адресу висловлюють різні зауваження. Тобто навіть у системах, де є сильний суд, який діє справедливо, з усіма пересторогами, дотриманням прав людини, навіть там виникають запитання до певних рішень.

Супротивники відповідних законопроектів у Верховній Раді звертають увагу на те, що Україна і без такого закону має механізми для повернення незаконних активів колишніх високопосадовців (а про таку конфіскацію найчастіше говорять саме у контексті повернення заарештованих статків посадовців періоду президентства Віктора Януковича). «У прокуратури є закон про заочне судочинство, – зазначив у коментарі Радіо Свобода депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко. – У прокуратури є норми про спеціальну конфіскацію, які вже є у Кримінальному процесуальному кодексі. У прокуратури є норми про звичайну конфіскацію».

Якщо узагальнити, то супротивники такої ініціативи звинувачують українське слідство у спробі спростити собі правовий шлях повернення незаконних активів і у відсутності достатніх доказів для реалізації вже передбачених законодавством процедур конфіскації і спецконфіскації.

Що кажуть прихильники й автори такої законодавчої ініціативи?

Півтора мільярда доларів – стільки, за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, може повернути у державний бюджет Україна, якщо ухвалить цивільну конфіскацію. Про це Гройсман заявляв, агітуючи Верховну Раду ухвалити урядовий законопроект.

А одна з авторів законопроекту про цивільну конфіскацію, поданого «Народним фронтом», Тетяна Чорновол зазначала, що «йдеться про запровадження простого ефективного правового механізму повернення державі мільярдів, вкрадених Януковичем та його поплічниками». Чорновол також заявляла, нібито ухвалення її законопроекту блокує колишній перший заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов. Сам Портнов, однак, неодноразово критикував такі заяви на його адресу.

Коли може бути ухвалений закон?

В уряді висловили сподівання на розгляд Верховною Радою його законопроекту у січні, коли парламент повернеться з новорічних канікул. Водночас, знов-таки, поданий урядом законопроект – не перший, який подавали до Верховної Ради для ухвалення цивільної конфіскації.

Цікаво, що у бюджеті на 2017 рік уряд заклав очікувані надходження від різних видів конфіскації на рівні 10,5 мільярдів гривень.

Повністю інтервю з Тетяною Шевчук слухайте у записі ефіру.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG