2016 рік для України був роком «повзучої децентралізації», вважає експерт «Реанімаційного пакету реформ» Максим Лациба. Він вважає, що центральна влада втратила цікавість до реформи, тому нині головним рушієм змін є громади та експерти. Водночас створення на сьогодні понад 300 об’єднаних громад Максим Лациба вважає успіхом і прогнозує зростання їх кількості до двох з половиною тисяч.
– Які виклики перед реформою децентралізації стоять сьогодні?
– Загалом і Верховна Рада, і Адміністрація президента, і Кабінет міністрів зараз втратили інтерес до реформи децентралізації і перестали бути головним її мотором. 2016 рік і я б назвав роком «повзучої децентралізації». Бо головним ініціатором і рушієм зараз є люди, які хочуть утворити об’єднану громаду, і група фанатів-експертів національного рівня, які намагаються переконати депутатів і уряд щось робити.
Районні державні адміністрації роблять все можливе, щоб не дати можливість людям об’єднатися і реалізувати своє право відповідно до закону «Про об’єднання громад»
Водночас Адміністрація президента взагалі перейшла в формат певної опозиції для блокування процесу об’єднання громад. Тобто районні державні адміністрації роблять все можливе, щоб не дати можливість людям об’єднатися і реалізувати своє право відповідно до закону «Про об’єднання громад», тобто тут включається політична складова. Хтось в Адміністрації президента думає, що наявність районних державних адміністрацій допоможе їм далі вигравати вибори.
Ситуація з децентралізацією складна, бо від динамічної політики в цій сфері відмовилися фактично на національному рівні
Тому насправді ситуація з децентралізацією складна, бо від динамічної політики в цій сфері відмовилися фактично на національному рівні. Ви бачите, що Центральна виборча комісія – взагалі один із головних «могильників» децентралізації, яка не призначає виборів. Тільки через сильний скандал та політичний тиск нам вдалося в грудні провести вибори у 184 громадах.
Але є певні здобутки 2016 року. По-перше, можемо потішитися, що у нас приросло ще 184 громади, загалом їх тепер 367 громад. За планом, ми повинні вийти на 2500 тисячі об’єднаних громад. Загалом громади вже отримали певний досвід працювати, в середньому в 4 рази зросли бюджети об’єднаних громад і люди отримали даткові можливості врядувати на своїй території.
– Що конкретно отримали об’єднані територіальні громади в рамках реформи? Чи готовими вони виявились утримувати соціальні об’єкти, які опинились у їхньому підпорядкуванні?
– Якщо порівнювати, то зараз грошима розпоряджатиметься або райдержадміністрація, де голова призначений президентом з Києва і він не має жодного стосунку до цього району. Або фінансувати на території, планувати роботу садочків, шкіл, медзакладів буде об’єднана громада через своїх депутатів і голову громади.
Об’єднана громада ефективніше використовує ресурси і більш якісно урядує та надає послуги для громадян
Те, що я бачу, об’єднана громада ефективніше використовує ресурси і більш якісно урядує та надає послуги для громадян. Вона має більшу відповідальність перед населенням, тому що живе на цій території її голова і обирається людьми.
А також йде державна субвенція із фонду регіонального розвитку, додаткові кошти на розвиток інфраструктури, і це дає свій результат. Нещодавно ознайомився зі звітом Полтавської області, там за дев’ять місяців 2016 року бюджет тих громад, які об’єдналися, зріс в 4 рази. За рахунок державних додаткових субвенцій і за рахунок зростання загалом.
– Ви сказали, що об’єднанні громади на місцях ефективніше використовують кошти. Ми чули закиди, що корупція на місцевому рівні не долається. За Вашими даними, чи не переходить вона з рівнів адміністрацій на рівні об’єднаних місцевих громад?
Корупція в Україні – скрізь. Тут питання: де її менше?
– Корупція в Україні – скрізь. Ми її спостерігаємо в кожному державному органі, самі люди відчувають корупційні діяння або неефективне управління і так далі. Тут питання: де її менше? Те, що я бачу, то через об’єднану громаду йде зменшення рівня корупції. Більше того, і громадяни мають бути активними, проводити громадські слухання, ініціювати звіти депутатів і голів і так далі. І якраз ті громади, які об’єдналися, зараз більш активні, зокрема виборці. Вони більш прискіпливо ставляться до свого нового керівництва, ніж ті, хто живуть на територіях, де призначили голів райдержадміністрацій з Києва і на них немає ніякого впливу.
Важлива ще дуже реформа по госпітальних округах
Важлива ще дуже реформа по госпітальних округах. Міністерства охорони здоров’я запустило цю реформу створення територіальних округів, і там чіткий розподіл: які лікарні які послуги надають і з яких бюджетів фінансуються. Це величезний рух вперед. До кінця грудня мають бути затверджені всі території округів і список лікарень. І з 2017 року почнеться додаткове фінансування пріорітетних лікарень та інфраструктури. Тут я вважаю, головний, несподіваний прорив в галузі децентралізації, тому що фактично є дві задачі: з одного боку, сформувати об’єднані громади, спроможні, куди передати їм цю структуру. А з іншого – делегувати їм якісь повноваження, зокрема, в освіті, охороні здоров’я, передати їм кошти і щоб ці громади надавали якісні послуги для громадян.
– Чи відомі Вам прецеденти, коли громада якоїсь територіальної одиниці хоче вийти із об’єднаної територіальної громади? Чи прописаний цей механізм?
– Такі одиничні ініціативи я чув. Я не маю інформації, чи були вони реалізовані. Це нормальний природний процес, але вони більше пов’язані не з бажанням людей, а з конфліктом лідерів. Тут скоріше амбіції, а не інтерес людей.
