Доступність посилання

21 Серпень 2017, Київ 17:05

Реформа медичної галузі: як наповнити пропозиції справами?


Ілюстраційне фото

Київ – У 2017 році розпочинається перший етап медичної реформи, який полягає у зміні фінансування «первинної ланки» медичної допомоги. Як повідомило Міністерство охорони здоров’я, ідеться про початок запровадження страхової сімейної медицини, формування переліку послуг для пацієнтів тощо. Думки й оцінки лікарів та незалежних експертів щодо запропонованої реформи розділились. Чого чекати українцям від упровадження реформи охорони здоров’я?

«Українці повинні бути здоровими», – так коротко охарактеризувала завдання реформи системи охорони здоров’я виконувач обов’язків очільника МОЗ Уляна Супрун. За її словами, донині майже 99 відсотків уваги та фінансування у медицині припадає на лікування, а не на профілактику захворювань. Тож на порядку денному, за словами Супрун, «зміна світогляду» лікарів, чиновників міністерства й пересічних українців з лікування хвороби на запобігання захворювання.

Уляна Супрун
Уляна Супрун

Ми би хотіли, щоб українці були здорові: щоб вони не мусили йти в лікарню лікуватись, а щоб вони могли бути здоровими

«Це не означає, що ми зменшуємо програми лікування, – це не означає, що ми не будемо далі лікувати пацієнтів, які захворіли. Але ми би хотіли, щоб наші громадяни, щоб українці були здорові: щоб вони не мусили йти в лікарню лікуватись, а щоб вони могли бути здоровими, щоб вони могли підтримувати своє здорове життя. Тож значно більше уваги ми будемо приділяти профілактиці і превентивній медицині», – наголосила Супрун.

Як зазначають у МОЗ, реформа стартує із запуску системи сімейної медицини європейського зразку на базі поліклінік та амбулаторій. Тобто українці мають самостійно обирати сімейного лікаря. Кожен українець або родина, обравши сімейного лікаря, укладатиме з ним прямі контракти, в яких чітко прописаний обсяг безкоштовних послуг (їх оплачує держава). Згідно з реформою, має бути ліквідована прив’язка до місця проживання, а якщо раптом лікар не задовольнятиме вимоги сім’ї, його можна змінити. Сімейні лікарі також видаватимуть довідки в дитячий садок, школу, басейн.

Як пояснюють у Міністерстві охорони здоров’я, послуги сімейного лікаря безкоштовні, зокрема завдяки запровадженню системи державного страхування – це гарантований пакет медичних послуг, які держава оплатить грошима з бюджету. Цей процес розпочинається у 2017 році і буде тривати впродовж трьох років, про що ЗМІ повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

За його словами, медична реформа передбачає ефективне використання державних коштів, тобто не на утримання лікарняних «ліжко-місць», як за радянських часів, а на пацієнта та надання йому кваліфікованих медичних послуг. Саме для цього МОЗ запроваджує сімейну медицину і державне медичне страхування.

У країні, яка веде війну, ходити і просити додаткових коштів на неефективну систему охорони здоров’я некоректно. Краще змінити систему охорони здоров’я, а тоді просити на неї гроші

«У країні, яка веде війну, ходити й просити додаткових коштів на неефективну систему охорони здоров’я некоректно. Краще змінити систему охорони здоров’я, а тоді просити на неї гроші. Ми запровадимо принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Лікар буде отримувати кошти за реальну людину, яку він веде, яка з ним уклала договір. Конкретна людина повинна знайти собі цього лікаря, підписати з ним договір і тільки тоді сам лікар отримає кошти», – пояснив Ковтонюк в ефірі телеканалу «1+1».

Медична реформа потребує втілення відповідних законів – експерти

Думки експертів і практикуючих лікарів щодо медичної реформи розділились – від підтримки до несприйняття. Чи не найбільше критики отримала пропозиція переходу до страхової медицини. Як зазначив у коментарі для агенції УНН нейрохірург, кандидат медичних наук, голова Ради громадської організації «Асоціація медиків Революції гідності» Андрій Гук, для повноцінного введення страхової медицини в Україні необхідно, серед іншого, ухвалити закон про обов’язкове медичне страхування, а також визначити обсяги і вартість безоплатної медицини.

Щодо переходу до системи сімейного лікаря, то, як пояснив київський лікар (який воліє не називати прізвища й посади), пан Дмитро, у 2010 році у Дніпропетровській, Донецькій і Вінницькій областях та у Києві запустили пілотний проект переходу на систему сімейної медицини. Тоді уряд структурував медичну допомогу наступним чином: первинну допомогу надають терапевти й сімейні лікарі, вторинну – медики вузького профілю. Третій рівень медичної допомоги надає персонал лікарень обласного рівня, пояснив пан Дмитро.

«Таким чином були закріплені так звані «дільниці» у цих чотирьох областях, далі аналогічну реформу здійснили і в інших областях країни. Те, що пропонує команда МОЗ нині, це доведення реформи «до пуття», з урахуванням помилок і недоліків попередників. Так, раніше не було чітко встановлено, як пацієнти мають шукати сімейного лікаря, тож просто собі у лікарі записували тих терапевтів, хто їх роками лікував у районній поліклініці. Ще одна проблема – держава виділяє кошти на зарплату сімейного лікаря та оплату ним комунальних послуг робочого кабінету, а лікареві треба встановити медичне обладнання, тож він шукає для цього доплати», – пояснив фахівець у розмові з Радіо Свобода.

Водночас, пан Дмитро упевнений, що реформа системи охорони здоров’я раніше чи пізніше, але запрацює, оскільки зацікавленість у цьому висловлюють і лікарі, й урядовці, і більшість громадян.

Госпітальний округ – основа формування «єдиного медичного простору» – Черненко

Ще один напрямок медичної реформи – це створення госпітальних округів. Наразі уряд має визначити географічні межі цих округів, враховуючи

регіональні особливості (демографічна ситуація, розміщення населення територіально тощо). Один госпітальний округ передбачає наявність принаймні однієї лікарні інтенсивного лікування й охоплює територію з населенням близько 200 тисяч осіб. При цьому пацієнт повинен мати можливість доїхати до лікарні інтенсивного лікування з будь-якої точки округу за 60 хвилин, зазначають у МОЗ.

Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Зоряна Черненко зауважує, що українські фахівці давно обговорюють питання, яким чином створити госпітальні округи як територіальний «єдиний медичний простір». Щоправда, далі дискусій справа не зрушила, каже фахівець.

Зоряна Черненко
Зоряна Черненко

Створення єдиного медичного простору мало на меті консолідацію всіх ресурсів, а не їхнє роздроблення, і в цій ситуації входить у конфлікт ідея децентралізації

«Створення єдиного медичного простору мало на меті консолідацію всіх ресурсів, а не їхнє роздроблення, і в цій ситуації входить у конфлікт ідея децентралізації – розподілити відповідальність по регіонах, роздробити – і тим, що для реформи охорони здоров’я потрібна консолідація ресурсів. Є можливість створити госпітальні округи й зробити їх ефективними, для того, щоб мати компроміс», – зауважує Черненко у розмові з Радіо Свобода.

Оцінюючи медичну реформу у цілому, вона наголосила: пропозиції та ідеї реформування системи охорони здоров’я урядовці висувають давно, ідеї нинішньої урядової команди також не нові – так, пропозиції фінансувати не лікарні, а надання медичної допомоги конкретному пацієнту розглядали й ухвалювали українські урядовці близько п’ятнадцяти років тому. Також заявлені пропозиції не є чимось новим для багатьох європейських країн, як і для українських лікарів, каже експерт.

Донині ми не бачимо рішень

«Вже 15 років тому озвучувались ці плани, і ми знову чуємо про ці плани. Але, власне, донині ми не бачимо рішень. Перейти від фінансування утримання установ до проплати кожної наданої допомоги є хорошим першим кроком для того, щоб роздивитись, скільки ми дійсно потребуємо фінансів і скільки насправді держава може дати допомоги, виходячи зі своїх фінансових можливостей. Зараз почався перший квартал 2017 року, всі очікують на конкретні накази, постанови, зміни до законів, щоб озвучені пропозиції були втілені в життя», – зазначила Черненко.

Наразі ініціатори медичної реформи, як і автори Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я, нагадують: гаяти час більше не можна, адже Україна суттєво відстає від своїх європейських сусідів за такими показниками, як тривалість життя та смертність. Більшість українців стверджують, що найбільше бояться захворіти, бо не мають коштів на лікування. Тож на часі «капітальний ремонт» системи охорони здоров’я, наголошують фахівці.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG