Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 07:25

Останнім часом офіційні особи зробили низку заяв щодо деокупації Донбасу в найближчій перспективі. Навіть називали приблизну дату – осінь 2017 року. Однак, як переконує газета «День», без згоди Кремля окупований Донбас не зможе перейти під контроль України невійськовим шляхом. Інтереси Росії як країни-агресора та окупанта полягають в розвитку наступу та розповсюдженні свого впливу, а не відступі. Кремль в обгортці компромісів прагне, з одного боку, дати привід Заходу послабити санкції, а з другого, примусити Україну поступитись базовими принципами державності. Для цього Кремль використовує не лише фізичну силу, а й «кочубеїв» усередині країни. Йдеться про озвучену Віктором Пінчуком формулу капітуляції, яку сповідує низка українських політичних сил, зокрема представники «Опоблоку». Про це газета пише в статті «Підтекст плану «деокупації».

Закон, який регулює видобуток бурштину і переводить галузь на ринкові рейки, лежить у Верховній Раді третій рік. Якщо його досі не ухвалили – це може означати одне: ключовим політичним гравцям вигідніша та вакханалія, яка є в галузі сьогодні. На цьому наголошує газета «День» у статті «Бурштиновий «пазл», або Краще найнедосконаліший закон, ніж досконале беззаконня».

Газета «День» констатує, що В Україні ще збереглися ліси, яких не встигла зачепити людська діяльність, у Карпатах таких – понад 83 тисячі гектарів. Їхню цінність важко переоцінити і з точки зору спадщини, і з точки зору екології. Проте, за даними експертів, за останні кілька років ці площі скоротилися майже на чверть. Якщо не надати їм особливого статусу і не віддати під охорону закону, то вже за 5-6 років нічого буде зберігати, попереджує видання в матеріалі «Зберегти «каркас Карпат».

Газета «Голос України» пише, що упродовж останніх років пропонувалися різні проекти реформування освітньої сфери. Здебільшого вони спрямовані на економію коштів, їхнє начебто раціональне використання. Завдяки цьому вдається реалізовувати заходи з «оптимізації», закриття чи об'єднання, що неодмінно призводить до скорочення робочих місць в освіті, але зовсім не обов'язково до підвищення її якості. Видання наголошує, що пастка, в яку потрапляє українська система освіти, полягає у тому, що пониження її якості призводить до зменшення фінансування, а зменшення фінансування, у свою чергу, веде до подальшого пониження якості. Проблема обмежених ресурсів породжує конкуренцію, але така конкуренція надто часто нагадує гру з нульовою сумою, результати якої навряд чи можна назвати конструктивними. Відбувається лише перерозподіл коштів у межах системи, і майже немає притоку тих додаткових ресурсів, які відкрили б можливості для розвитку. Про те, як можна виправити ситуацію, розповідає газета «Голос України».

Чи можливо за мінімального фінансування, передбаченого в Державному бюджеті на 2017 рік, підтримувати вищий рівень української медицини, який уособлюють сьогодні українські наукові установи та їхні клініки, і чи готова медицина до реформування в нинішніх умовах? Про це розмірковують експерти газети «Голос України».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG