Доступність посилання

27 Червень 2017, Київ 17:08

Ахметов – неприхований бенефіціар? (Огляд преси)


Політична карикатура Олексія Кустовського

Незважаючи на війну та окупацію частини Донбасу, бізнес головного підприємця регіону Ріната Ахметова зберіг свою структуру і збільшує виробництво, констатує «Український тиждень». Журналісти наголошують, що за три роки після зміни влади найбагатший український бізнесмен зберігає серйозні важелі впливу на ситуацію в країні. Його бізнес пристосувався до нинішньої ситуації: «ні війни, ні миру». Незалежно від постаті олігарха, будь-які гроші «люблять тишу», і якщо бізнес адаптувався, то він найменш зацікавлений у серйозних змінах. За час існування лінії розмежування на Донбасі встигли налагодитись стабільні фінансові потоки та торговельні шляхи. Як це змінити – чи не найскладніший ребус, котрий слід розгадати українській владі, якщо вона справді прагне деокупації Донбасу, наголошує тижневик у статті «Неприхований бенефіціар».

Без чіткого визначення статусу окупованих територій і прозорих економічних відносин війна на Донбасі й надалі залишиться ситою годівницею та вигідною проблемою, наголошує в тижневику «Новое время» парламентарій Мустафа Найєм. Він вважає, що політики, які отримують зиск із цієї торгівлі, і далі будуть виголошувати гучні промови про єдину країну, хоча насправді саме вони розривають цю країну на шматки. Хто конкретно, і які швидкі та рішучі кроки потрібно зробити Києву для врегулювання ситуації на Донбасі, йдеться в статті «План для сходу».

Про те, чому український електорат так охоче скидає вчорашніх кумирів, аналізує тижневик «Фокус». Видання пише, що політичне лідерство в Україні – продукт, який швидко псується. Не встигли нові обличчя влаштуватися на Печерських пагорбах, а їх вже забракували. Видання переконує, що політичні уподобання українців подібні біполярному розладу. У високій фазі вони сповнені надій та ентузіазму, а в низькій – настільки ж категоричні, але з протилежним знаком. Занадто багато завищених очікувань та ілюзій, які розбиваються об побут бідної і слабкої держави. Політична ідеалізація – деструктивний процес не тільки для виборців, але і для обраних, наголошує тижневик. Їм доводиться грати в «повернемо ріки назад», «зупинимо Землю» і «дамо всім все», оскільки інші ігри народові далеко не так цікаві. Тому в політику йдуть люди певних моральних якостей – їм простіше обіцяти те, чого вони не збираються виконувати. Однак, як наголошує тижневик, стадію знецінення, яку потрібно пройти на шляху дорослішання, українське суспільство успішно проходить. Про те, чи можливі рецидиви і регрес, тижневик аналізує в статті «Казки для дорослих».

А про те, чим небезпечна і кого годує формула закупівлі вугілля, відома під назвою «Роттердам+», в «Українському тижні» розповідає журналіст Денис Казанський. Стаття називається – «Вугілля розбрату».

Тандем Путіна і Трампа стає головною загрозою світові, стверджує тижневик «Новое время». Видання переконує, що з часів пари Гітлер-Сталін ще не було настільки запальних президентів найпотужніших військових держав. На цьому наголошується в статті «Третя світова на двох».

Тижневик «Дзеркало тижня» пише, що Україна не може похвалитися успіхами у створенні спеціальних економічних зон. Передбачені для них державою преференції не дали очікуваних результатів, призвівши до значних втрат держбюджету, викривлень в економіці та спотворення конкурентного середовища. Серед причин – зухвале нехтування законодавством та корупція. Про те, на який світовий досвід Україні варто орієнтуватись, тижневик розповідає в статті «СЕЗам не відкриється?».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG