Доступність посилання

24 Жовтень 2017, Київ 11:10

Стратегія Заходу щодо України мала б врахувати 7 основних рекомендацій (світова преса)


Деякі світові періодичні видання звертають увагу на обурення українських книговидавців та дистриб’юторів літератури забороною на російські книжки. Британська Guardian припускає, що це спровокує появу «чорного ринку» та вдарить по держбюджету. На стан української космічної промисловості після незаконної анексії Криму та війни на Донбасі напередодні 25-річчя Державного космічного агентства звертає увагу паризька La Crois. Тим часом польське видання New Eastern Europe друкує рекомендації, якою мала б бути стратегія Заходу щодо України.

Про гнів та обурення українських книговидавців забороною уряду на ввезення книжок із Росії нині пишуть одразу кілька європейських часописів та інтернет-видань. Впливова британська Guardian, зокрема, наголошує на незгоді низки українських книгорозповсюджувачів і видавців, які застерігають, що цей «останній фронт у битві між Києвом та Москвою», виражений у припиненні ввезення російських видань, неминуче «створить чорний ринок та нашкодить українській книговидавничій промисловості».

Автор статті Данута Кін наводить слова Олександра Афоніна, президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, який застерігає, що цей крок призведе до нестачі книжок і змусить російськомовну літературу перейти на нелегальний ринок. За його прогнозами, заборона триватиме щонайменше до 1 квітня.

«Афонін додає, що українські імпортери книжок почали припиняти або зупиняти дії угод із російськими дистриб’юторами, – пише Guardian. – Він додає, що натомість уряд не запропонував жодних компенсацій втрат підприємців і що мало надії на те, що ця прогалина буде заповнена вітчизняними книжками».

Причина в тому, що «місцеві видавці не мають достатніх ресурсів, щоб замінити заборонені книжки з Росії», пояснює голова видавництва «Самміт-книга» Іван Степурін.

Однією з причин Степурін називає високу вартість перекладу – від 3 до 5 тисяч доларів за книжку. «Для українських видавців це занадто дорого, беручи до уваги, що більшість книжок буде продаватися в кількості не більше ніж 2000 екземплярів». З такими дорогими перекладом та авторськими правами заборона призведе до нестачі книжок у різних секторах ринку – особливо навчальної літератури та світової класики, де вплив місцевих видавців був завжди незначним».

Французькомовний літературний спеціалізований сайт Actualitté додає, що хоча кілька видавництв України й мають намір звернутися до парламенту з вимогою скасувати цю заборону, виглядає так, що нічого не буде змінено в цьому сенсі. Інтернет-портал наводить думки українських видавців, які стверджують, що заборона уряду «створила загрозу для податкової системи країни: через повне припинення книжкового імпорту Україна себе обмежила в прибутках від податків з цього виду бізнесу». «В серпні 2015 року перший список, 38 книжок, вже потрапив під цензуру. Нині слід буде чекати початку квітня, коли має запрацювати механізм перевірок та нові правила контролю», – резюмує Actualitté.

Про те, як українці намагаються врятувати свою космічну програму, за кілька днів до святкування 25-ї річниці Державного космічного агенства України у своєму блозі пише французьке періодичне видання La Crois. Україна зберегла з радянської епохи свою космічну промисловість. Однак, констатує часопис, її розвиток похитнула війна на сході держави та спровокована нею економічна криза.

Нині, за кілька днів до 25-ї річниці головного космічного підрозділу країни, Україна вірить, що затвердить себе як самостійна потуга, а її науковці, «як і раніше, хочуть вірити, що одного дня вони відправлять на Місяць і свого робота».

«Ми завжди повинні прагнути до вдосконалення та нових цілей, – запевняє 78-річний Едуард Кузнєцов, колишній заступник директора Національного космічного агентства України, який і в радянські часи, і за Незалежності України намагався розвивати космічну галузь.

Автор матеріалу водночас зазначає, що після Революції гідності та анексії Криму Росією поступ української космічної сфери зазнав удару: саме в районі Севастополя були розміщені найсучасніші моніторингові супутникові станції України.

«Тепер це дороге устаткування опинилося під контролем Росії і Україна не змогла його повернути назад. «Ми надіслали нашим російським колегам перелік обладнання, в якому ми маємо гостру потребу, але відповіді не отримали», – нарікає Едуард Кузнєцов, додаючи, що водночас немає можливості для транспортування такого великого устаткування.

Водночас La Crois констатує, що українським вченим було дуже складно пережити втрату Криму та їхньої космічної станції. Місцеві вчені-астрономи, зокрема, президент Української астрономічної асоціації, академік НАН України Ярослав Яцків згадує: «Коли ми втратили Крим, разом з ним ми втратили й дослідницький центр, який нам давав змогу контролювати роботів за межами земної орбіти. Це було «родзинкою» нашої програми». А нині 70-метрові параболічні антени припадають пилом. Тим часом Яцків припускає: «Можливо, росіяни використовуватимуть це високотехнологічне обладнання у військових цілях, але ця мета діаметрально протилежна нашій».

Останній випуск польського видання New Eastern Europe опублікував статтю співзасновника громадянської платформи «Нова країна» та викладача Києво-Могилянської бізнес-школи Валерія Пекаря під назвою «Якою має бути стратегія Заходу в Україні».

На тлі висловлюваної багатьма європейськими аналітиками «втоми від України» автор пише, що «об’єднана Європа більше не може видаляти Україну від своїх радарів, як не можливо перемістити великого сусіда щодалі від своїх кордонів».

На думку Валерія Пекаря, правильна стратегія Заходу щодо України в нинішній складній ситуації мала б врахувати «сім основних рекомендацій, вироблених на основі уроків, засвоєних на помилках минулого».

1. Визначіть чітку програму та цілі, бо абстрактний заклик «будь ласка, впроваджуйте більше реформ, боріться з корупцією» не діє.

2. Встановіть винагороду за досягнуті цілі. Без винагороди немає мотивації. У багатьох випадках зміни є болісними, тому люди повинні розуміти їхні вигоди.

3. Завжди виконуйте обіцянки: коли Україна завершує свої завдання, ЄС повинен зробити те, що було обіцяно. Пам’ятайте, що українці зробили європейський вибір порядку і справедливості, а не безладу і безвідповідальності.

4. Ніколи не сповільнюйте Україну, давайте нам можливість робити докорінні зміни, коли ми повинні знищити комуністичну спадщину й корупцію.

5. Вимагайте покарань корумпованих високих чиновників, бо це єдиний спосіб втримувати пильність соціальної напруженості.

6. Зосередьтеся на ключових реформах, які могли б зробити Україну надійнішим і передбачуванішим партнером, а саме: на реформі державного управління, судової системи, реформи державної фінансової та виборчої систем. Не надсилайте надто багато пріоритетів.

7. Вимагайте реалізації, а не формальної паперової роботи: впровадження добрих законів, відповідно до європейської практики, ще не означає, що робляться реальні зміни», – рекомендує автор.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG