Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 10:47

Блокада на Донбасі може змінити владну композицію в Києві (світова преса)


Міжнародна преса містить низку публікацій на тему залізничної блокади окупованих територій і детально розбирає, хто за цим стоїть і який вплив матиме блокада та політичну ситуацію в Україні. Також пишуть про документ Єврокомісії, в якому вона накреслила п’ять варіантів подальшого розвитку Євросоюзу після виходу з нього Британії. І американські сайти активно коментують майбутнє гастрольне турне Америкою Національного симфонічного оркестру України, вважаючи його оркестром з довгою і цікавою історією, який здійснює найбільше звукозаписів з-поміж інших колективів нових незалежних держав.

Газета The Christian Science Monitor пише про блокаду окупованих територій, що її організували українські активісти, які, за висловом газети, не підкоряються президентові Петру Порошенку і підтримуваним Росією сепаратистам. Але сама блокада може, на думку видання, створити момент для якогось прориву.

Газета зазначає, що відбувається щось незвичне уздовж замороженої лінії зіткнення, яка розділяє українські війська та підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі.

Понад 74 тисячі залізничних вагонів, навантажених антрацитним вугіллям, видобутим на утримуваних сепаратистами територіях і яке мало би прямувати на українські теплоелектростанції, ось вже майже місяць заблоковані озброєними людьми, які непідконтрольні жодній зі сторін конфлікту.

Видання зазначає, що людей, які організували блокаду, підтримують олігархи, воєнізовані угруповання та опозиційні політики і що метою блокади, як виглядає, є змусити президента Порошенка відмовитись від надій щодо реінтеграції ніким невизнаних Донецької та Луганської «республік» до складу України, як передбачено Мінськими угодами і щоб офіційно проголосити ті терени «окупованими Росією територіями».

«Наочно привертаючи увагу до торгівлі, яка за роки вимірюється мільярдами доларів вартості залізної руди, вугілля та металургійної продукції, яка легко перевозиться залізницею в той чи інший бік – навіть на тлі того, що люди в уніформах вбивають одне одного, – організатори блокади піднімають найболючіше питання, що перебуває в центрі війни: чи може Україна реінтегрувати себе економічно і політично, можливо, на нових умовах, чи вона приречена на розпад?» – пише американське видання.

Блокада, веде далі газета, швидко наближає політичну та економічну кризу, яка може усунути президента Порошенка або принаймні наблизити дострокові парламентські вибори, які, вочевидь, змінять владну композицію в Києві.

«Поворотний момент настав несподівано і настав без переговорів чи допомоги демократичного політичного процесу, а тому що радикали педалюють цю тему», – читаємо в статті.

Брюссельське видання Politico.eu пише про документ, який вдалося роздобути його журналістам, щодо бачення Єврокомісією шляхів розвитку ЄС після виходу з нього Британії.

І такий сценаріїв, на думку Єврокомісії, є п’ять:

Сценарій перший передбачає, що все залишитися як є, а зміни будуть лише незначні у функціонуванні ЄС. За цього варіанту уряди країн-членів мають погодитись поглиблювати спільний ринок, розширити співпрацю у військовій галузі й «говорити одним голосом на міжнародній арені», а ключову відповідальність в таких аспектах, як прикордонний контроль, залишити в руках національних урядів.

Другий сценарій передбачає концентрацію лише на єдиному ринку ЄС. «Комісія не має ентузіазму щодо цього», – зазначає, однак, видання. І хоча єдиний ринок ЄС є головною метою союзу, однак спільна валюта ЄС, євро, може постати перед серйозними ризиками, бо не буде завершений процес формування управлінських структур Єврозони і це зробить Єврозону вразливою перед новими фінансовими кризами.

Третій сценарій передбачає, що ті, хто хоче більшого, зможуть це зробити. Тобто, йдеться про багаторівневу інтеграцію, яка спиратиметься на коаліцію охочих до більшої інтеграції в таких галузях, як оборона, внутрішня безпека, оподаткування чи соціальні питання. За цього сценарію Єврокомісія сподівається, що 27 країн-членів ЄС будуть поглиблювати єдиний ринок.

Четвертий сценарій передбачає дію за принципом: робимо менше, але більш ефективно. Під «робити менше» Єврокомісія має на увазі концентрацію спільної уваги на певних напрямках, тобто не робити «менше», а робити більше просто в меншій кількості галузей. Тоді було б створено Європейську прикордонну та прибережну службу, був би єдиний голос ЄС в закордонній політиці і було б створено Європейський оборонний союз. Проблемою тут було б узгодження між усіма членами ЄС пріоритетних галузей, де б могла бути посилена співпраця.

І п’ятий сценарій майбутнього ЄС передбачає дію за принципом: робимо набагато більше разом. Тобто, йдеться про просування до федеративного ЄС, як зазначає видання. За такого розвитку подій, ЄС мав би змогу збирати податки, було б посилено інтеграцію Єврозони. Цей сценарій передбачає, що ЄС говоритиме одним голосом за всіх членів у питаннях торгівлі та зовнішньої політики і візьме на себе роль глобального лідера в царині кліматичних змін чи гуманітарних питаннях. Єврокомісія зазначає, що за такого сценарію процес ухвалення рішень Брюсселем був би «швидким, але комісія також визнає, що з таким підходом не погодилась би частина європейців, які вважають, що Євросоюзові «бракує легітимності».

Низка американських сайтів пишуть про початок гастрольного туру Національного симфонічного оркестру України Сполученими Штатами.

Пишуть, зокрема, що для американської аудиторії це буде «золотою нагодою» почути провідний симфонічний оркестр України, який здійснює найбільше записів з-поміж інших колективів на пострадянському просторі.

Національний симфонічний оркестр під час турне США виконає, зокрема, твори Антоніна Дворжака та Сергія Прокоф’єва, а також з оркестром виступатиме і народжений у Києві відомий піаніст Олексій Гринюк, який вигравав гран-прі престижних міжнародних фортепіанних конкурсів.

Національний симфонічний оркестр України був сформований у 1918 році і має довгу історію. Ним диригували, зокрема, найвідоміші композитори та солісти ХХ століття: Натан Рахлін, Федір Глущенко, Теодор Кухар та Володимир Сіренко, а також виконавці – Рубінштейн, Менухін, Ростропович, Карерас та інші.

Також цьому оркестру доручали свого часу виконувати світову прем’єру своїх творів Шостакович, Хачатурян та Лятошинський. В часи незалежної України оркестр часто гастролює світом і здійснив понад 100 записів з відомими міжнародними студіями звукозапису

  • 16x9 Image

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG