Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 00:11

У Черкасах презентують найбільшу в Україні приватну колекцію старовинних прикрас


Експонати виставки жіночих прикрас 18-20 століть у черкаському музеї «Кобзаря»

Черкаси – У черкаському музеї «Кобзаря» діє виставка жіночих прикрас 18-20 століть. Більшість представлених експонатів – дукачі з колекції черкащанина Юрія Коваленка. (Дукач – головний елемент із комплексу прикрас того часу для жінок). Юрій Коваленко понад сорок років не лише збирає та відновлює старовинні вироби, а й власноруч реконструює їх зі світлин та малюнків. Це зібрання жіночих прикрас – найбільше в Україні.

Уперше про старовинні жіночі прикраси Юрій Коваленко дізнався у 70-х роках минулого століття. Тоді до рук черкащанина, який захоплювався нумізматикою, потрапила незвичайна монетка із «пружинкою». Виявилося, що це дукач – головний елемент із комплексу прикрас, який українські жінки носили на грудях безпосередньо під шиєю. Нині колекція Юрія Коваленка налічує понад півтисячі дукачів.

Юрій Коваленко, колекціонер
Юрій Коваленко, колекціонер

«Такої збірки не має жоден музей у світі. Приміром, в Ермітажі близько двохсот дукачів. Вони там з’явилися, бо під час війни всі музеї евакуювали до Росії, але назад не повернули. Я здебільшого купував ці прикраси. Уся інформація, яка про них з’являється в Україні, вона стікається до мене. Тому мені й вдалося централізовано зібрати таку колекцію», – розповідає він.

Фотографії українських жінок різних епох у старовинних прикрасах
Фотографії українських жінок різних епох у старовинних прикрасах

Свою збірку колекціонер представив у черкаському музеї «Кобзаря». Щоби відтворити колорит минувшини, він зібрав копії старовинних та сучасних світлин жінок у прикрасах. Крім того, презентував три стенди із прикрасами часів Київської Русі. Однак найбільше в експозиції – саме дукачів з різних куточків України.

Прикраси часів Київської Русі
Прикраси часів Київської Русі

«Тут багато дукачів, які я вже сам виготовляв. Чому? Бо вони втрачені, але є на фотографії чи малюнку. Ось цей дукач – із фотографії з Ермітажу. Лише там він є, такий відомий. А хочеться, щоб він теж був в експозиції. То я взяв і зробив, хоча це дуже кропітка праця», – розповідає Юрій Коваленко.

Відреставрований Юрієм Коваленком дукач, який є в Ермітажі
Відреставрований Юрієм Коваленком дукач, який є в Ермітажі

Сільськими золотарями ставали і чоловіки, і жінки

Колекціонер розповідає, що дукачі виготовляли із монет або медалей. В Україні ці старовинні прикраси з’явилися саме на території Чернігівщині. Там для підвісок часто використовували західноєвропейські медалі.

У 18-19 століттях на теренах сучасної східної та центральної України на дукачах здебільшого зображали релігійні сюжети та портрети російських цариць. Пізніше, за радянської влади, їх замінили на серп і молот. Однак до комплекту прикрас українок належав не лише дукач, а ще коралове намисто та сережки.

Радянські символи на дукачах
Радянські символи на дукачах

«Виробляли дукачі сільські золотарі. Наприклад, на полтавській стороні (сучасна територія Черкащини) були золотарі, які спершу працювали підмайстрами в ювелірів у Києві, а потім поверталися додому на село і там продовжували цю справу – ставали золотарями. Працювали і чоловіки, і жінки, бо це було дуже прибутково. Золотарі робили прикраси виключно в своєму стилі, залежно від села, від регіону», – розповідає колекціонер.

У Західній Україні на дукачах зображали Марію Терезію та Франца Йосифа І, продовжує Коваленко. За радянської влади там носили і прикраси із тризубами. Проте ховали їх під сорочками, аби убезпечитися від переслідувань.

Нинішня виставка колекції Коваленка – найбільша в Україні

Частково прикраси зі своєї колекції Юрій Коваленко показував у музеї Івана Котляревського в Полтаві та в музеї Івана Гончара в Києві. Однак нинішня виставка у Черкасах – найбільша та найповніша. Хоча, каже колекціонер, це не вся його колекція, адже ще чимало прикрас потребують відновлення.

«На реставрацію однієї прикраси йде приблизно тиждень. Бо поки її відчистиш, виправиш, можливо, є потреба її позолотити. Метал, який полежав у землі, робиться аморфним – він у руках розсипається. Тому треба дуже обережно це робити. Але я ж із 70-х років цим займаюся, то вже чимало витратив на це і часу, і коштів. Бо одні вкладають гроші у машини, а я всі свої гроші вклав сюди», – жартує колекціонер.

Юрій Коваленко додає, що саме від процесу реставрації та дослідження походження прикрас він отримує задоволення. Наразі його колекція старовинних прикрас – найбільша в Україні. Упродовж двох місяців із нею можна безкоштовно ознайомитися у черкаському музеї «Кобзаря».

  • 16x9 Image

    Дар’я Бунякіна

    Співпрацює із Радіо Свобода з 2010 року. Народилася у Черкасах. Закінчила Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Журналістика». Має досвід роботи в газетній та телевізійній журналістиці.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG