Доступність посилання

28 Червень 2017, Київ 02:00

​«Інвалідність – це просто одна з особливостей людини» – фінський правозахисник


«Ми влаштовували демонстрації, щоби спонукати залізницю змінити поїзди на доступні для маломобільних пасажирів, дискутували щодо законопроектів, показували політикам фотографії місць, геть не пристосованих для людей із обмеженою рухливістю. Ми йшли на радикальні заходи заради права людей із функціональними порушеннями жити, навчатися, працювати на рівних зі звичайними фінами». Так про свою боротьбу розповідає фінський правозахисник Калле Конкола. Про проблеми, які порушує, знає не з чуток: окрім серйозного захворювання опорно-рухового апарату, у Конколи ще й уражена система дихання. В ефірі програми «Радиво» він розповів про себе і про те, як виборює нормальні умови для людей із інвалідністю.

До України Калле Конкола приїхав з гуманітарними проектами для тимчасових переселенців із Донбасу. З 2015 року очолюваний ним фонд «Абіліс» разом із громадськими організаціями в Україні реалізує проекти допомоги людям з інвалідністю і передусім – вимушено переміщеним особам з вадами здоров’я, які живуть у Вінниці, Харкові та безпосередньо в Донецькій області:

Коли я зустрічався з політиками чи представниками громадських організацій, ніхто не цікавився тим, як живеться людям з обмеженими можливостями у таких умовах

«Ми почали з Косова, Боснії та Герцеговини. Також сирійська криза. Тепер ми тут, в Україні. Тут багато біженців зі східної України. Коли я зустрічався з політиками чи представниками громадських організацій, ніхто не цікавився тим, як живеться людям з обмеженими можливостями у таких умовах. Востаннє я відвідував Ліван, щоб зустрітися з сирійськими біженцями. Тут в Україні я також зустрічався з біженцями зі сходу, які мають спеціальні потреби».

«Ми намагаємося привернути увагу фінської влади у вирішенні не лише військових питань, а й якихось природних проблем. Наша мета – підтримати людей з обмеженими можливостями. Ми допомагаємо їжею, одягом, якимись іншими речами. Це така символічна допомога», – розповів правозахисник.

Під час поїздок містами він обов’язково зустрічається з людьми, у яких є фізичні проблеми, щоб розповісти, як Фінляндія змінилася за останні 45 років у ставленні до громадян з інвалідністю. Завдяки наполегливості Калле Конколи і його однодумців, з фінських вулиць зник громадський транспорт із високими сходами і салонами, не пристосованими для мало мобільних пасажирів, залізниця позбулася старих недоступних поїздів, а в звичайних школах стало природнім навчання дітей з порушеннями здоров’я.

У спеціалізованих школах діти залишаються ізольованими. Нам необхідні спеціальні педагоги, а не спеціалізовані школи

«Я навчався у звичайній школі, в звичайному університеті, це зробило мене сильним, це дозволило мені не випасти зі звичайного життя. Нам потрібні вчителі зі спеціальними навичками, вони повинні вміти навчати абсолютно різних дітей, повинна бути спеціальна література зі шрифтом Брайля для сліпих дітей, мова знаків для глухих, спеціалізований підхід для дітей із проблемами пам’яті тощо. Усе це повинно бути в одній школі, а не в 5-ти різних. У спеціалізованих школах діти залишаються ізольованими від інших школярів, вони не отримують такої ж академічної освіти. Спеціалізована освіта має дуже багато негативного впливу. Але скажу ще раз: нам необхідні спеціальні педагоги, а не спеціалізовані школи», – вважає Калле Конкола.

У 2015 році Міжнародна рада інвалідності у США визнала Калле Конкола найвидатнішим захисником прав людей із інвалідністю. Втім, коли Конкола був маленьким, батьки буквально рахували дні свого сина, бо медики не давали гарантії, що він житиме. Окрім серйозного захворювання опорно-рухового апарату, у Калле Конколи ще й уражена система дихання. На своєму візку він возить також балон-вентилятор легенів.

Коли я отримав крісло, то подумав, що зможу бігати за дівчатами

«Я використовую візок ще зі шкільних років. А коли мені виповнилося 19, а я якраз закінчував школу, у мене з’явився електричний візок. Він зробив мене не залежним від інших людей, на відміну від того, як було раніше. Коли я отримав крісло, то подумав, що зможу бігати за дівчатами. Це крісло – частина мене. Я через хворобу вимушений використовувати легеневий вентилятор. Тому Ви, окрім голосу, чуєте і його звуки. Дихальний апарат розташований за моїм кріслом. Через те, що я – дуже старий, маю трубку в горлі: через неї повітря повільно може потрапляти в мої легені. У сучасних дихальних апаратах такого типу трубка або в роті, або люди дихають через маску. Завдяки цьому вентилятору я залишаюся живим. Тому я щасливий, що він у мене є», – розповідає фін.

Попри таку серйозну хворобу, Калле постійно мандрує у справах країною і світом. Він очолює міжнародний фонд допомоги людям з інвалідністю «Абіліс», що фінансує громадські організації у понад 40 країнах світу, та підтримав більш ніж 3000 проектів, які допомогли людям із обмеженими фізичними можливостями. Тільки зараз «Абіліс» виконує понад 400 проектів у 27 країнах світу.

Докладніше історію фінського правозахисника Калле Конколи слухайте в аудіоподкасті «Радиво».

«Радиво» – програма про незвичайних-звичайних українців. Звучить щосуботи о 17:08 в ефірі радіо «Ера-FM» та в аудіоподкастах на сайті Радіо Свобода.

Розповідайте програмі «Радиво» про себе, своїх друзів і колег, які мають цікаві ідеї, проекти, зрештою не стоять на місці, а повсякчас розвиваються: Vol.noskov@gmail.com

  • 16x9 Image

    Володимир Носков

    Володимир Носков співпрацює з Радіо Свобода з 2009 року. Є власним кореспондентом Радіо Свобода по Харкову і області

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG