Доступність посилання

25 Червень 2017, Київ 20:26

Як спрогнозувати повінь чи ураган за дописами в соцмережах? Це знає дослідниця з України у Британії


Повінь у Йорку, Велика Британія, грудень 2015 року

Соцмережі можуть попереджати про повені чи урагани до того, як вони стануться, з’ясувала дослідниця з Університету Ворвік у Великій Британії Наталія Ткаченко. Відстеження появи в соцмережах певних ключових слів чи фотографій дає змогу точно прогнозувати, які території будуть уражені чи який буде вплив події на інфраструктуру й на життя людей. Таке використання аналізу соціальних мереж поряд із традиційними метеорологічними сенсорами уможливлює створення системи раннього попередження надзвичайних природних подій із безпрецедентною точністю й ефективністю, кажуть колеги про дослідження докторантки з України.

Як розповіла Наталія Ткаченко в інтерв’ю Радіо Свобода, вона давно займається математичним моделюванням, і вже давно цікавиться соціальними мережами. Тому вона вирішила поєднати їх у своєму дослідженні.

«Я зацікавилася, як нові, альтернативні форми даних зможуть поліпшити, наприклад, прогнозування різних явищ, зокрема таких, як повені, бо це велика проблема у Великій Британії», – розповідає дослідниця.

За її словами, соціальні медіа вже використовували при дослідженні природних явищ, але йшлося про метод «now-casting», відображення поточного моменту явища і прогнозування лише найближчого розвитку подій. Але ті методи не були адаптовані до того, щоб передбачувати явища.

У тих методах використовували хештеги, ключові слова, які називали саму природну подію. Наталія Ткаченко взялася досліджувати дані соцмереж – тексти, фотографії з геотегами, – генеровані людьми, які не мали на меті передбачувати явища, а просто спілкувалися.

Від спостереження – до прогнозування

Ці дані, зібрані в соцмережах у «природному форматі», ніяким чином не адаптовані для мети прогнозування, слова, написані у процесі такого спілкування, самих природних явищ навіть не називають – але, як з’ясувалося, все ж можуть бути використані для прогнозування цих явищ.

«Мій метод використовує альтернативні слова, які я вибрала сама, які матимуть стосунок до такого явища, як повені, і тому я використовувала ключові слова – такі, як «річка», «вода», «природа», «ландшафт» і деякі інші, – щоб побачити і прослідкувати, чи можуть ті слова фіксувати початок явища ще до того, як явище відбулося в широкому масштабі… Ці слова не називали самого явища, але можна було прослідкувати, що ці слова корелюють із явищем іще на самих початкових етапах того явища», – розповіла Наталія Ткаченко.

Дослідження привело до успіху, каже вона: «Ми можемо сказати, що соціальні медіа в моєму методі схоплюють явище на початкових етапах, і ми можемо переміститися з методу спостереження теперішнього моменту до прогнозування».

Дослідниця каже, що таким методом можна прогнозувати не тільки повені, а й інші природні явища – наприклад, виверження вулканів, зсуви, селі тощо.

Головне для дослідника – зацікавленість у темі

«Сама ідея альтернативних даних мені була завжди цікава – як можна використати дані, які не були пристосовані оригінально до того, щоб дати відповідь на якесь певне питання, в сучасних методах таким чином, щоб ті методи були більш ефективними», – каже Наталія Ткаченко.

Наталія Ткаченко
Наталія Ткаченко

Саме це – особисту зацікавленість у темі – вона вважає головним джерелом свого успіху. І саме це дослідниця радить українським допитливим людям, які теж хочуть займатися дослідженнями на Заході: займатися тим, що цікавить, а не чимсь актуальним або популярним.

«Моя основна порада українському дослідникові, українським молодим талановитим людям, буде: займатися тим, що вам близьке, тому що якщо ви дійсно займаєтеся цим, це вже не буде ваша робота, це буде ваше життя… Тобто шукати себе я пораджу, перш за все, найбільше в тому, що близьке, що цікавить, і тоді, мені здається, все саме собою складеться», – каже докторант із України у Великій Британії, дослідниця Університету Ворвік Наталія Ткаченко.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG